Постанова № 36831678, 13.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

13 грудня 2013 року 14:04 год. №826/15362/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Генкіної А.А., відповідача - Шмігеля Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 №50126552208, №50226552208,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, та невідповід-ністю висновків перевірки вимогам податкового законодавства щодо порядку формування платником валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки докумен-там, які підтверджують правильність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ за результатами придбання робіт (послуг) у ТОВ "Асгільдія".

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з цих підстав.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в позові, зазначаючи про відсутність реальної мети настання правових наслідків за правочинами, укладеними позивачем із ТОВ "Асгільдія", а також про недійс-ність оформлених за результатами таких правочинів первинних документів, посилаючись при цьому на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2013 №1/756/132/13 (№ 2605/19306/12), яким визнано винним ОСОБА_3, засновника та директора ТОВ "Асгільдія", у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.08.2013 №1147 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Асгільдія" за період з 01.01.2011 по 30.06.2013, за результатами якої складено акт від 30.08.2013 №297/26-55-22-08/36387377 і винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 17.09.2013 №50226552208, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 362500 грн. (у т.ч.: 290000 грн. - основний платіж, 72500 грн. - штраф);

- від 17.09.2013 №50126552208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 333500 грн. основного платежу.

Спірне грошове нарахування здійснено відповідачем за порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток за 2-4 кв. 2011р. на суму 333500 грн., а також п. 198.1, п. 198.6 ст.198 ПК, що призвело до заниження ПДВ на суму 290000 грн., у т.ч.: за серпень 2011р. на 21666,67 грн., за жовтень 2011р. на 128333,33 грн., за листопад 2011р. на 65000 грн., за грудень 2011р. на 75000 грн.

Згідно з актом зміст порушень полягає у тому, що ОСОБА_3 (засновник і директор ТОВ "Асгільдія") не мав відношення до здійснення господарської діяльності ТОВ "Асгільдія", будь-яких документів первинної бугхалтерської та податкової звітності ТОВ "Асгільдія" не підписував, у зв'язку з чим надані позивачем документи не є належним документальним підтвердженням придбання робіт (послуг) та свідчить про безпідставність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч. 2 ст. 9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з по-датку на прибуток і з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Асгільдія" та задекларовано у складі валових витрат 1450000 грн. і в складі податкового кредиту з ПДВ 290000 грн.

Перевіркою, також, вірно встановлено, що між позивачем (Замовник) і ТОВ "Асгіль-дія" (Виконавець) укладено договори про надання послуг від 29.08.2011 №110911 та від 18.10.2011 №181011, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок надавати консалтингові, маркетингові та інформаційні послуги в порядку та на умовах, передбачених вказаними договорами.

Перевіркою вірно встановлено, що спірні валові витрати і податковий кредит нарахо-вані на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):

від 11.09.2011 №199 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.);

від 18.10.2011 №313 на суму 385000 грн. (у т.ч. ПДВ - 64166,67 грн.);

від 18.10.2011 №292 на суму 385000 грн. (у т.ч. ПДВ - 64166,67 грн.);

від 30.11.2011 №293 на суму 390000 грн. (у т.ч. ПДВ - 65000 грн.);

від 29.12.2011 №314 на суму 450000 грн. (у т.ч. ПДВ - 75000 грн.);

та виписаних ТОВ "Асгільдія" податкових накладних:

від 18.08.2011 №134 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.);

від 18.10.2011 №310 на суму 385000 грн. (у т.ч. ПДВ - 64166,67 грн.);

від 18.10.2011 №309 на суму 385000 грн. (у т.ч. ПДВ - 64166,67 грн.);

від 30.11.2011 №195 на суму 390000 грн. (у т.ч. ПДВ - 65000 грн.);

від 29.12.2011 №188 на суму 450000 грн. (у т.ч. ПДВ - 75000 грн.),

складених про виконання ТОВ "Асгільдія" послуг будівельного аудиту промислового будів-ництва на підставі договорів від 29.08.2011 №110911 та від 18.10.2011 №181011.

Окрім цього, на підтвердження проведення оплати замовлених у ТОВ "Асгільдія" послуг позивачем до перевірки та до суду надано банківські виписки від 18.11.2011, від 15.12.2011, від 08.02.2012, від 07.03.2012 згідно яких позивачем перераховано ТОВ "Асгільдія" кошти на загальну суму 1740000 грн.

Оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що надані позивачем документи не є достатніми доказами для спростування висновків перевірки і не можуть бути прийняті судом в якості належних і допустимих доказів на підтвердження правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Асгільдія", з огляду на наступне.

Так, укладені позивачем з ТОВ "Асгільдія" договори про надання послуг є ідентич-ними за своїм змістом. Предметом є виконання консалтингових, маркетингових та інформа-ційних послуг (п. 1.1). Перелік послуг визначено у додатках до договору, копії яких наявні у справі.

Згідно з п. 2.1 цих договорів акт наданих послуг (виконаних робіт) підписується сторонами після надання основного об'єму замовлених послуг та підтверджує їх виконання Замовником.

Разом з тим, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та податкові нак-ладні, надані до перевірки і до суду, крім загального найменування послуг "будівельний аудит об'єктів промислового будівництва" і загальної вартості, не визначають конкретний зміст і обсяг господарських операцій, не зазначають конкретний об'єкт промислового будівництва, інших числові і вартісні характеристики робіт (послуг).

Крім того, до перевірки і до суду позивач надав акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 11.09.2011 №199 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.), згідно з яким ТОВ "Асгільдія" за умовами договору №110911 надало позивачу послуги будівельного аудиту промислового будівництва. Водночас у податковій накладній від 18.08.2011 №134 на суму 130000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21666,67 грн.) позивачем відображено поставку ТОВ "Асгільдія" консультаційних послуг в галузі інформатизації по використанню програм "1С Підприємство", доказів фактичного виконання яких ТОВ "Асгільдія" позивачем ні до перевірки, ні до суду не надано.

У ході судового засідання представник позивача не надала суду чітких і зрозумілих пояснень по суті зазначених в акті і податковій накладній розбіжностей, не зазначила інших фактичних даних щодо того, ким, коли і які саме роботи виконувалися, а також не надала результатів виконаних робіт.

На виконання вимог ухвали від 01.10.2013 щодо підтвердження фактичного викорис-тання придбаних у ТОВ "Асгільдія" послуг представником позивача до суду надано аналі-тичну записку по виконанню робіт будівельного аудиту шахти "Бежанівська", що скла-дається з п'яти частин, зазначивши при цьому, що дані аналітичні матеріали були використані позивачем при виконанні власних зобов'язань за договором від 21.11.2011 №КИ-СК-007/11 та інших договорів, копії яких до суду надано не було.

Однак суд не бере до уваги вказану аналітичну записку з огляду на її неналежність до справи. Так, виконання цього виду робіт не передбачено переліком робіт (послуг) в додатках до договорів, а також не вказано у актах і податкових накладних.

Крім того, за умовами договору про надання послуг від 21.11.2011 №КИ-СК-007/11 позивач (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ "СБП "Спецстрой" (Замовник) послуги з проведення фінансово-технічного аналізу поточного процесу будівництва інвестиційного проекту відпрацювання запасів вугільного пласта К5 в межах шахтдільниці ТОВ СПФ "Спецбуд" на базі ліквідованої шахти "Бежанівська", що знаходиться.

Положеннями пп. 3.1.1 даного договору визначено, що замовлені ТОВ "СБП "Спец-строй" послуги фінансово-технічного аналізу виконуються позивачем, починаючи лише з 21.11.2011, тобто з дати підписання договору №КИ-СК-007/11. Разом з тим, частина наданих позивачем до суду та при перевірці актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), а саме - актів №199 від 11.09.2011, №313 від 18.10.2011, №292 від 18.10.2011, складені з ТОВ "Асгільдія" значно раніше, що не узгоджується з умовами договору від 21.11.2011 №КИ-СК-007/11, та свідчить про відсутність у позивача необхідності і можливості замовляти у ТОВ "Асгільдія" ці послуги для виконання власних зобов'язань перед ТОВ "СБП "Спецстрой".

Вказані розбіжності в акті і податковій накладній, відсутність інших доказів, які б підтверджували обсяг і зміст робіт (послуг), а також відсутність доказів подальшого вико-ристання придбаних послуг в господарській діяльності позивача, не дозволяє суду встанови-ти факт їх реального виконання, що свідчить про безпідставність віднесення вищевказаних сум до складу валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Окрім цього, згідно з матеріалами справи засновником, директором та бухгалтером ТОВ "Асгільдія" у перевіряємий період значиться ОСОБА_3 Надані до перевірки і до суду копії договорів, додатків до договорів, актів виконаних послуг від імені ТОВ "Асгільдія" містять підписи від імені ОСОБА_3

Наявність інших осіб, уповноважених на вчинення дій та підписання документів від імені ТОВ "Асгільдія" позивачем на зазначалося, а судом таких не встановлено.

Водночас, як встановлено судом, наявні у матеріалах справи податкові накладні ТОВ "Асгільдія", містять підпис гр. ОСОБА_4. При цьому будь-яких пояснень з приводу посади і повноважень вказаної особи представником позивача суду не надано.

Представником відповідача до суду надано копію вироку Дарницького районного суду міста Києва від 01.03.2013 № 1/756/132/13 (№ 2605/19306/12), що набув законної сили 18.03.2013, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_3, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисні мотиви, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на підроблення документів та їх збут з метою використання цих документів іншими особами, у квітні 2011р. підробив та збув за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США невстанов-леній слідством особі на ім'я ОСОБА_5 статутну (реєстраційну) документацію ТОВ "Асгільдія", у зв'язку із чим ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК.

Встановлені у вироку суду обставини, не були спростованими представником позивача під час розгляду даної справи, і переконливо свідчить про те, що ОСОБА_3 фактично не приймав участь в здійсненні господарських операціях між позивачем і ТОВ "Асгільдія", не складав від імені ТОВ "Асгільдія" документів, копії яких наявні у справі.

Водночас під час судового розгляду позивач не підтвердив іншими доказами ні особисту участь ОСОБА_3, ані участь інших повноважних осіб, в тому числі ОСОБА_4, від імені якої підписано наявні у справі податкові накладні, у здійсненні господарських операцій, а представник позивача на судовому засіданні не змогла надати конкретних пояснень з приводу фактичних обставин виконання саме ТОВ "Асгільдія" замовлених позивачем послуг будівельного аудиту промислового будівництва, зокрема, ким безпосередньо, коли і за яких обставин надавались виконувались зазначені послуги.

Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про неналежне оформлення первинних документів, які не відповідають встановленим Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника в момент вчинення господарської операції, тому не можуть бути прийняті судом в якості належних і допустимих доказів у підтвердження правильності формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Приходячи до такого висновку, суд враховує правову позицію Верховного Суду Ук-раїни, висловлену в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно офор-мленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Формальна наявність у справі актів виконаних робіт та податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім та беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням надання ТОВ "Асгільдія" послуг будівельного аудиту промис-лового будівництва і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування валових витрат і податкового кредиту. Інших доказів, які б свідчили про фактичне виконання замовлених послуг силами і засобами ТОВ "Асгільдія", позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про пору-шення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК, а оскільки, як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження податку на прибу-ток на 333500 грн. та ПДВ на 290000 грн., то донарахування цих податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК, порушень чого позивачем не доведено, а судом не вбачається.

Водночас статус ТОВ "Асгільдія" платника ПДВ не спростовує наявність вказаних порушень і не свідчить про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки не спростовують відсутність належно оформлених первинних документів.

Враховуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нео Центр" у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Д.А. Костенко