ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" травня 2009 р.
Справа № 33/29-08-1361
За позовом: Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави –органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –Міністерства транспорту та зв’язку України в особі державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис”, м. Одеса
про стягнення 921 923,00 грн.
За участю представників сторін:
від прокуратури: Котюх С.А. за посвідченням;
від позивача: Іллічов П.М., довіреність в матеріалах справи,
від відповідача: Тарнакоп В.І., довіреність в матеріалах справи,
СУТЬ СПОРУ: Іллічівським транспортним прокруорм заявлені вимоги в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення з ТОВ „Риалбудсервіс” 921 923,00 грн., у зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань.
Рішенням господарського суду області від 19 червня 2008 року у задоволенні позовних вимог у справі відмовлено, у зв’язку з набранням чинності рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2008 року у справі №6/43-08-872, яким задоволено позовні вимоги ТОВ „Риалбудсервіс” до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність між сторонами у справі, яким визначені умови отримання портом мінімальної суми прибутку від спільної діяльності за угодою №400-0 у редакції від 25 квітня 2007 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2008 року скасовані рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2008 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29 липня 2008 року, якою рішення господарського суду області у справі №6/43-08-872 залишено без змін не скасовані.Справа №6/43-08-872 передана на новий розгляд господарському суду Одеської області, а матеріали справи передані до господарського суду області на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 січня 2009 року провадження у справі №6/43-08-872 за позовом ДП „ІМТП” до ТОВ „Риалбудсервіс” про зобов’язання виконати умови договору про спільну діяльність та зустрічним позовом ТОВ „Риалбудсервіс” до ДП „ІМТП” про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність залишено без розгляду, відповідно до положень пункту 5 статті 81 ГПК України.
Зазначена ухвала суду у визначеному діючим законодавством порядку не змінена, не скасована.
26 березня 2009 року до господарського суду області надійшло подання Іллічівського транспортного прокурора про перегляд рішення господарського суду області від 19 червня 2008 року у справі №33/29-08-1361 за нововиявленими обставинами, у зв’язку з чинністю пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність між сторонами у справі та наявністю правових підстав для розгляду позовних вимог у справі по суті спору.
Враховуючи, що подання прокурора скероване до господарського суду з метою захисту економічних інтересів держави господарський суду вважає можливим, у порядку ст. 53 ГПК України, визнати поважною причину пропуску прокурором двомісячного строку звернення з поданням до господарського суду, згідно положень ст. 113 ГПК України
Розглядом матеріалів справи встановлено:
15 серпня 2006 року державним підприємством „Іллічівський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” укладено договір №400-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства).
Після погодження положень договору з Міністерством транспорту та зв’язку України та з урахуванням його пропозицій договір №400-0 від 15 серпня 2006 року укладено у новій редакції від 25 квітня 2007 року. Учасники за даним договором, з метою отримання прибутку зобов’язалися спільно діяти, без створення юридичної особи, для задоволення потреб порту у поточному та капітальних ремонтах основних фондів, будівництві житлових та промислових об’єктів, тощо, шляхом об’єднання їх матеріальних коштів та здійснення відповідних організаційних заходів.
Відповідно до положень пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність №400-0 між сторонами у справі ТОВ „Риалбудсервіс” прийняло на себе зобов’язання забезпечити граничну мінімальну суму прибутку порту від спільної діяльності за звітний рік в розмірі 1005000,00 грн. У випадках коли прибуток, фактично отриманий за результатами спільної діяльності учасників за договором за календарний рік, є нижчим ніж належна порту мінімальна сума прибутку, відповідач відшкодовує порту різницю, між належною сумою прибутку та фактичною часткою порту в отриманому прибутку, за рахунок власних коштів.
Із залученого до матеріалів справи звіту про нарахування та розподіл прибутку між учасниками договору про спільну діяльність №400-0 у редакції від 25 квітня 2007 року вбачається, що за 12 місяців 2007 року державному підприємству „Іллічівський морський торговельний порт” перераховано 83077,00 грн., а ТОВ „Риалбудсервіс” –25673,00 грн.
Оскільки відповідачем у справі не повністю виконані положення пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність №400-0, щодо відшкодування позивачу за рахунок власних коштів різниці між належними морському торговельному порту 1005000,00 грн. та отриманою частиною прибутку у сумі 83077,00 грн., Іллічівським транспортним прокурором заявлені вимоги про стягнення з ТОВ „Риалбудсервіс” на користь ДП „Іллічівський морський торговельний порт” 921923,00 грн.
Відповідно до положень статті 112 ГПК України, господарський суду може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору, виявлені після прийняття судового рішення зі справи. Зазначені нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними данними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Скасування постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2008 року рішення господарського суду області від 21 квітня 2008 року у справі №6/43-08-872 про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність №400-0 між сторонами у справі яке, згідно положень ст. 35 ГПК України, як преюдиційне, було покладено в основу рішення господарського суду області від 19 червня 2008 року у справі №33/29-08-1361, є нововиявленою обставиною, що має істотне значення для справи і підставою для перегляду судового рішення у справі №33/29-08-1361.
Положеннями пунктів 3.5; 9.1; 9.3 договору про спільну діяльність №400-0 від 25 квітня 2007 року визначено, що відповідальність за збитки, нанесені з вини одного з учасників майну іншого учасника несе винний учасник. Учасники несуть взаємну майнову відповідальність, відповідно до чинного законодавства України у випадку невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання зобов’язань за цим договором. Штрафи і збитки, що виникли з вини одного з учасників, покриваються за рахунок його частини прибутку від спільної діяльності, а при її відсутності чи недостатньої кількості коштів –за рахунок інших коштів винного учасника.
Сукупний аналіз угоди про спільну діяльність між сторонами у справі від 25 квітня 2007 року однозначно підтверджує узгодження сторонами мінімальної суми прибутку Іллічівського морського торговельного порту від спільної діяльності у розмірі 1005000,00 гривень.
У випадку коли зазначений розмір не забезпечується прибутком від спільної діяльності, різниця між мінімальною сумою надходжень, яку повинен отримати порт (1050000,00 грн.) та фактичною частиною отриманого портом за звітний рік відшкодовуються товариством з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” за рахунок його частки прибутку від спільної діяльності, а при її відсутності чи недостатньої кількості коштів –за рахунок інших коштів відповідача у справі (п.9.3).
Згідно положень ст.. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержанні нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За правилами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди –доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Із залученого до матеріалів справи звіту ТОВ „Риалбудсервіс” про нарахування і розподіл прибутку між учасниками договору №400-0 про спільну діяльність у Іллічівському морському торговельному порту від 21 лютого 2008 року вбачається, що відповідачем у справі при нарахуванні та розподілі прибутку за 2007 рік (у.т.ч. і щоквартально) вимоги пунктів 5.2.19; 9.3 договору про спільну діяльність у редакції від 25 квітня 2007 року, ч.2 ст. 193 ГК України не виконувались, оскільки отриманий прибуток розділено між сторонами у справі без урахування імперативних положень пунктів 9.3 угоди №400-0, якими передбачено відшкодування збитків одного з учасників договору про сумісну діяльність за рахунок його частки прибутку від спільної діяльності. Виконання відповідачем зобов’язань, передбачених пунктом 9.3 договору між сторонами у справі №400-0 у редакції від 25 квітня 2007 року сприяло б зменшенню розміру збитків позивача, за результатами реалізації договору про спільну діяльність між сторонами у справі.
Матеріалами справи доведено порушення відповідачем у справі договірних зобов’язань за угодою сторін у справі №400-0 у редакції від 25 квітня 2007 року, що спричинило позивачу збитки 912923,00 грн., які підлягають стягненню з ТОВ „Риалбудсервіс” на користь ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги у справі задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (650003, м.Одеса, вул. Атамана Голованого, буд.53, р/р 260051508 в другій Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, код ЄДРПОУ 32394247) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (60001, м.Іллічівськ, Одеська область, пл.. Праці,6, п/р 26009114761, філіал ВАТ „МТБ” у м. Іллічівськ, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672) 921923 (дев’ятсот двадцять одна тисяча дев’ятсот двадцять три) грн. 00 коп.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (650003, м.Одеса, вул. Атамана Голованого, буд.53, р/р 260051508 в другій Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, код ЄДРПОУ 32394247) на користь державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот)грн. 00 коп.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс” (650003, м.Одеса, вул. Атамана Голованого, буд.53, р/р 260051508 в другій Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, код ЄДРПОУ 32394247) на користь державного бюджету (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Суддя Мазур Д.Т.
Судове рішення № 3683135, Господарський суд Одеської області було прийнято 20.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/29-08-1361. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: