Рішення № 3683099, 06.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.09 Справа № 27/152/09

Дроздова С.С.

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про стягнення 1 011 грн. 76 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Гостіщева І.В., на підставі довіреності № 19/1-1-2543/Мх від 25.11.2008 р.

Від відповідача: Біла Н.О., на підставі довіреності № 14-33/210-8465 від 31.12.2008 р.

Від прокуратури: Москалець Я.В., на підставі посвідчення № 149 від 04.04.2006 р.

У судовому засіданні, відкритому 16.04.09 р. оголошувалася перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України –06 травня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до господарського суду в інтересах Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення з Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя 1 011 грн. 76 коп. заборгованості за договором на централізоване спостереження за станом технічних засобів сигналізації, встановлених на «Об’єкті», з виїздом наряду міліції і перезакриттям «Об’єкту»№ 1674/3121/ЗП від 16.01.02 р.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2009р. порушено провадження у справі № 27/152/09 та призначено судове засідання на 16.04.2009 р.

У судовому засіданні, відкритому 16.04.09 р. оголошувалася перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України, для надання сторонами додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Судове засідання призначено на 06.05.09 р.

06.05.2009 р. продовжено розгляд справи № 27/152/09.

06.05.2009 р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні, відкритому 06.05.2009 р., позивач та прокурор надали письмову заяву зміну позовних вимог, просять стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1011 грн. 76 коп., від стягнення судових витрат відмовились, оскільки відповідач звільнений від сплати державного мита, відповідно до ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито”.

Заява прокурора та позивача про зміну позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача проти позову не заперечив, про що свідчить письмовий відзив, наданий у судовому засіданні, відкритому 16.04.09 р.

05.05.09 р. відповідач надіслав на адресу суду письмову заяву про відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці, до вересня 2009 р. Свою заяву обґрунтовує тим, що Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області та його відокремлені структурні підрозділи утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Затверджених сум по кошторису управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області на 2009 рік недостатньо для відшкодування позивачу коштів за надані їм послуги охорони, у зв’язку з чим відповідач не має на даний час можливості сплатити дані послуги.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Позивач та прокурор проти відстрочення виконання судового рішення до вересня 2009 р. заперечили.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги прокурора та позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст.13, ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов –це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально –правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на той факт, що 16.01.2002р. між Державним закритим акціонерним товариством «Охорона-Комплекс»в особі директора Запорізького представництва ДЗАТ «Охорона-комплекс»(виконавець) та відділом Державного казначейства в Жовтневому районі м. Запоріжжя в особі начальника відділення (замовник) укладено договір № 674/3121/ЗП на централізоване спостереження за станом технічних засобів сигналізації, встановлених на «Об’єкті», з виїздом наряду міліції і перезакриттям «Об’єкту»

На підставі додаткової угоди від 01.03.07 р. до договору № 1674/3121/ЗП, яка підписана трьома сторонами, відбулася зміна виконавця на Управління державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до п. 2 наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 29.08.08 р. № 182, УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області є правонаступником УДСО при УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до п. 2.1 договору, замовник передає, виконавець приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на об’єктах, перераховані у дислокації (додаток № 1 до договору) і позначені у план-схемах, що є невід’ємною частиною договору та зобов’язується здійснювати негайний виїзд та прибуття в технічно можливий термін наряду міліції при спрацюванні сигналізації та перезакриття «об’єкту»разом із замовником або його уповноваженою особою.

Відповідно до п. 3.1 договору, сума договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку та протоколу узгодження вартості договору.

Згідно із п. 3.2 договору, оплати здійснюється замовником передоплатою платіжним дорученням до 5 числа поточного місяця.

Загальна сума виконаних робіт у 2009 році по охороні приміщення відповідно до актів виконаних робіт, складає: січень 849 грн. 46 коп. (рахунок-фактура № 17-17-1673/3141/ЗП/1 від 26.01.09 р. та № 17-17-1674/3121/ЄП/1 від 26.01.09 р.; лютий 355 грн. 54 коп. (рахунок-фактура № 17-17/1674/3121/ЗП/2 від 03.03.09 р.), на загальну суму 1 205 грн. 00 коп. Факт надання послуг, підтверджується актами здачі-прийняття робіт за січень-лютий 2009 р.

Відповідач сплатив лише 193 грн. 24 коп.

Сума заборгованості склала 1 011 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 11.03.09 р., який узгоджений та підписаний обома сторонами на суму 1 011 грн. 76 коп.

На день розгляду справи відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

05.05.09 р. відповідач надіслав на адресу суду письмову заяву про відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці, до вересня 2009 р.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, має право розстрочити чи відстрочити виконання судового рішення.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Заява відповідача про надання відстрочення виконання судового рішення залишена судом без задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів в обґрунтування наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на теперішній час.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області має дебіторську заборгованість у розмірі 7 млн. грн., що унеможливлює надання позивачем розстрочок чи відстрочок, оскільки фінансове становище підприємства позивача не набагато відрізняється від фінансового становища відповідача.

Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя правомірно звернувся з позовною заявою до господарського суду в інтересах Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення з Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя 1 011 грн. 76 коп. заборгованості, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, наявні матеріали справи та у зв’язку з тим, що відповідач визнав позов у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до п. 15 та п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»органи Державного казначейства України та органи прокуратури звільнені від сплати державного мита.

Відповідно до Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 р. № 1258, при звільнені від сплати державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлюються за нульовою ставкою.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області (69600 м. Запоріжжя пр. Леніна, 168, ЄДРПОУ 23786842 п/р 35214001003462 в ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002 м. Запоріжжя вул. Запорізька, 15, р/р 26004060516823 в ПВ ЗРУ КБ «Приватбанк»м. Запоріжжя МФО 313399) 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн.. 76 коп. заборгованості.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 06.05.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова