Вирок № 36830332, 27.01.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/20/2014

№263/8007/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Русаковій Н.О.,

за участю прокурора Рябушка С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, з не повної вищою освітою, працюючого агентом-водієм в ПП «Донецька логістична компанія», раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2012 року приблизно о 14:00 годині ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_5, рухаючись по проїжджій частині проспекту Металургів в Жовтневому районі міста Маріуполя, з боку проспекту Леніна у напрямку бульвару Шевченко, в районі будинку №69, проявляючи неуважність і необережність, у порушення вимог п.2.10, п.12.3 Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який переходив проїжджу частину проспекту Металургів та покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого осколкового перелому середньої та нижньої третини правого стегна зі зміщенням, пошкодження внутрішньої колатеральної зв'язки лівого колінного суглоба, забитої рани 5-го пальця правої кисті пошкодженням сухожилля розгинача, садна лобної області, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад 21-го дня.

В причинному зв'язку з настання події полягає порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.2.10, п.12.3 Правил дорожнього руху України, якими визначено:

- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі та щиро розкаявся в скоєному. Суду пояснив, що з 2007 року має право на керування транспортними засобами. Він має право на управління автомобілем марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, який за документами належить ОСОБА_5, але фактичним власником є його батько ОСОБА_6 14.09.2012 року у денний час він керував вказаним автомобілем та рухався по проспекту Металургів в місті Маріуполі з боку вулиці Фонтанної у напрямі бульвару Шевченка. Проїжджа частина має дві смуги у одному напрямі. Він побачив пішохода ОСОБА_3, який переходив проїжджу частину зліва направо. Він бачив, що пішохід ОСОБА_3 зупинився на двійній сполошній лінії, в зв'язку з чим вирішив, що будь-які перешкоди для руху відсутні. В цей час потерпілий почав рух і він зачепив його лівою частиною автомобіля. Оскільки він вперше потрапив у ДТП, то дуже злякався та залишив місце ДТП і заїхав у двори, де покинув автомобіль. Після чого він зателефонував батьку, який повідомив в ДАІ про місцезнаходження автомобіля, а наступного дня з'явився до міліції з явкою з повинною. Просив врахувати, що потерпілий переходив проїжджу частину на відстані понад 20 метрів за пішохідним переходом. Він визнає моральну шкоду у сумі 5000 гривень та вибачається перед потерпілим. Під час лікування він відвідував ОСОБА_3 Просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки він працевлаштований і це його єдине джерело доходу за рахунок його він буде відшкодовувати спричинені збитки. Оскільки його автомобіль було застраховано, то частково шкоду має відшкодовувати страхова компанія. Зауважив, що ОСОБА_3 звернувся з окремим позовом про стягнення матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснив, що був травмований автомобілем, яким керував ОСОБА_1 Заявив цивільний позов про стягнення моральної шкоди, спричиненої злочином в сумі 100000 гривень та витрат на правову допомогу у сумі 10000 гривень. Зазначив, що внаслідок травмування він тривалий час проходив лікування, під час якого переніс фізичний біль, а також дві операції, але негативні наслідки для його здоров'я мають місце до теперішнього часу. Він втратив роботу та звичайні життєві зв'язки.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 суду пояснив, що в наслідок ДТП потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, з приводу яких проходив лікування, яке оплачував самостійно. Підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження інших доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, дії його правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро кається, з'явився зі знанням, має на утриманні батька ОСОБА_6 який хворіє на тяжке захворювання, що суд визнає обставинами які пом'якшують покарання.

Суд не визнає обставиною, яка обтяжує покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки інкримінований злочин вчинено з необережності.

С урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції прокурора, суд призначає винному покарання у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив вперше злочин з необережності, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України останній раз у 2010 році, його працевлаштування потребує керування транспортними засобами та буде являтися запорукою термінового відшкодування шкоди, суд не призначає додаткове альтернативне покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час розгляду судом даної кримінальної справи потерпілий ОСОБА_3 подав позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином у сумі 100000 гривень.

В судовому засіданні до участі у справі як співвідповідача було залучено Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі ПрАТ «УАСК «АСКА»), оскільки транспортний засіб автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким під час ДТП керував ОСОБА_1, був застрахований у вказаній страховій компанії.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6641353 від 02.05.2012 року між ПрАТ «УАСК «АСКА» та ОСОБА_6 укладено договір страхування транспортного засобу автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, строк дії договору до 01.05.2013 року. Договором встановлена страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілого у розмірі 100000 гривень, за шкоду заподіяну майну у розмірі 50000 гривень, франшиза у розмірі 1000 гривень.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: у тому числі, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих не застосовується.

Положеннями статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 14.09.2012 року за участю ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, який на час ДТП був застрахований у ПрАТ «УАСК «АСКА», ОСОБА_3 спричиненні тілесні ушкодження, тобто його здоров'ю спричинена шкода, а відповідно наявний обов'язок страхової компанії щодо виплати на користь позивача страхового відшкодування завданої моральної шкоди, а також наявний обов'язок ОСОБА_1 сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 та ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 100000 гривень, підлягають задоволенню частково. Так, з урахуванням тривалості лікування потерпілого, відчування фізичної болі, необхідності вживати додаткові заходи для організації свого життя, суд визначає загальний розмір моральної шкоди, яка підлягає стягнення на користь ОСОБА_3 у сумі 10000 гривень. Оскільки страхова компанія має здійснити страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 2550 гривень, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 7450 гривень.

Відповідно до положень статей 120 та 124 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

ОСОБА_3 на підтвердження оплати процесуальних витрат - витрат на правову допомогу надані наступні документи: договір з адвокатом ОСОБА_4 про надання правової допомоги та представництво інтересів потерпілого та цивільного позивача по кримінальній справі від 18.10.2012 року, на підставі якого постановою слідчого від 22.10.2012 року ОСОБА_4 був визнаним представником потерпілого ОСОБА_3 та він приймав участь у проведенні слідчих дій; Акт виконаних робіт від 27.09.2013 року на суму 10651,56 гривень; Довідка від 25.09.2013 року про оплату витрат на правову допомогу у сумі 10000 гривень.

Таким чином, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у сумі 10000 гривень підлягають задоволенню.

Позовні вимоги прокурора про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету у сумі 4489,52 гривень, підлягають задоволенню, оскільки їх розмір підтверджено документально, і позов визнаний обвинуваченим.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь експертного закладу витрати на проведення експертиз у сумі 611,80 гривень. (а.с.83)

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, переданий під охоронну розписку ОСОБА_1 підлягає залишенню у останнього. (а.с.14)

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у дохід держави у сумі 3400 гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) у рахунок відшкодування моральної шкоди 7450 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 10000 гривень, а всього 17450 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (ІК 13490997) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) у рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ суму 611,80 гривень за проведення судової авто- технічної експертизи, які перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в період з 14.09.2012 року по 08.10.2012 року у Комунальній установі «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги» грошову суму у розмірі 4489,52 гривень, які перерахувати за реквізитами: розрахунковий рахунок №35412009001690 ГУГКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990660.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, залишити ОСОБА_1

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О.Ковтуненко