Ухвала суду № 36829761, 15.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р.Справа № 820/8919/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 820/8919/13-а

за позовом ТОВ "Слобожанський миловар"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Слобожанський миловар" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови задоволено. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення штрафних санкцій від 02.09.2013 року № 52-44 на суму 25500,00 грн. Скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.09.2013 року № 049. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" судовий збір у розмірі 289,41грн.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. скасувати , прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області в період з 28.08.2013 року по 30.08.2013 року проведена позапланова поєднана невиїзна перевірка з питання дотримання законодавства про державний ринковий нагляд , за результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2013 року № 141.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 17, 23 постанови КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" згідно детального опису виявленого порушення Відповідач вказав у Акту, що поз 1,2 - мило господарче 72% та мило відбілюючи 72% масою 200 грамів виробником якого є ТОВ Слобожанський миловар" введено в обіг вищезазначену продукцію без декларації про відповідність мийного засобу та на маркуванні (етикетці) відсутній національний знак відповідності.

На підставі висновку акту перевірки відповідачем складено протокол № 056 від 30 серпня 2013 року про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України " Про загальну безпечність нехарчової продукції" з зазначенням, що порушення Позивача полягає у порушенні п. 17, 23 постанови КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" згідно детального опису виявленого порушення поз 1,2 - мило господарче 72% та мило відбілюючи 72% масою 200 грамів, виробником якого є ТОВ "Слобожанський миловар," введено в обіг вищезазначену продукцію без декларації про відповідність мийного засобу та на маркуванні (етикетці) відсутній національний знак відповідності.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 вересня 2013 року відповідачем прийнято проект Рішення про приведення продукції у відповідність від 02.09.2013 року, якою прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів, а саме приведення продукції у відповідність згідно вимог діючого законодавства.

За результатами розгляду справи, акту перевірки характеристик продукції від 28.08.2013 року № 141, проекту рішення про приведення продукції у відповідність, відповідачем постановлена Постанова від 02.09.2013 року № 52-44 про накладення штрафних санкцій у розмірі 25 500, 00 гривень з кваліфікацією порушення позивача згідно п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"), а саме введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Харківській області не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог п. 17, 23 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" та в діях позивача не вбачається порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів", а тому у відповідача не було підстав для накладення на позивача штрафних санкцій передбачених ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог приписів п. 17 та 23 Технічного регламенту мийних засобів, а саме, що згідно п. 17 Технічного регламенту мийних засобів національний знак відповідності згідно з описом і правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188), наноситься на мийний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом. За результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту за формою згідно з додатком та наносить в установленому порядку національний знак відповідності ( п. 23 Технічного регламенту мийних засобів).

Згідно із Правилами застосування Національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 передбачено, що Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах.

Згідно Указу Президента України від 31.05.2011 року № 634/2011 "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України покладено функцію державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю); розроблення і узгодження технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" від 20.08.2008 № 717 мийний засіб - будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.

Саме виходячи з того, що мийні засоби є синтетичним продуктом (у склад якого може входити також і мило) з врахуванням того, що такий продукт може мати негативний вплив на довкілля та людину, з урахуванням Регламенту № 648/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 р. про мийні засоби, було розроблено Технічний регламент мийних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717.

Міністерством промислової політики України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів Украйни від 15 березня 2006 р. N 151-р "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" розроблено Технічний регламент на мийні засоби на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 648/2004 від 31березня 2004 року про мийні засоби.

Вищезазначений Технічний регламент поширюється на мийні засоби, які підлягають обов'язковому оцінюванню відповідності, та встановлює терміни на мийні засоби та їх визначення, процедури продажу на ринку, обмеження, які базуються на здатності до біологічного розкладання поверхнево-активних речовин, інформацію, яка повинна надаватися виробниками мийних засобів, заходи з контролю, оцінювання відповідності, правила маркування і введення продукції в обіг, методи випробування на здатність до біологічного розкладання поверхнево-активних речовин в складі мийних засобів, а також регламентує нагляд за дотриманням вимог цього Технічного регламенту.

Згідно Додатку № 8 листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2011 року № 3432-25/15936-07 "Щодо надання інформації стосовно технічних регламентів", яким затверджено орієнтовний перелік продукції на яку поширютьєся дія Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717 (обов'язкове застосування з 01.01.2012р.) під дію підпадають мийні засоби (крім мила).

Згідно Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року N 28 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746 мило господарське не підпадає під обов'язкову сертифікацію продукції в Україні (система УкрСЕПРО).

Проте, виробник продукції має право добровільно пройти процедуру сертифікації та отримати сертифікат відповідності на продукцію та відповідно до ДСТУ 2296-93 наносити національний знак відповідності на етикетці продукції.

Згідно п. 3.1. та п. 3.2. ДСТУ 2296-93 підприємство (організація) має право використовувати знак відповідності після одержання зареєстрованого сертифіката відповідності на продукцію. Знак відповідності для сертифікації продукції наносять на неземну частинку виробу і (або) на тару, упаковку, експлуатаційну та товаросупровідну документацію. Місце нанесення знаку відповідності на продукцію тару, упаковку та документацію встановлює підприємство, що одержало право на його застосування.

Знак відповідності призначений для позначення сертифікованої продукції з метою інформування споживачів про те, що продукцію сертифіковано згідно з правилами системи сертифікації продукції УкрСЕПРО.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач отримав сертифікат відповідності на мило господарське тверде 72% № 812800 Серія ДЕ терміном дії з 03 грудня 212 року по 02 грудня 2013 року згідно протоколу № 5589/С від 27.11.12 року, ДВЛ ДП "Харківстандартметрологія", м. Харків, № 2Н545 від 03.02.12 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України № 05. 03.02-32559 від 17.04.2012 року, МОЗ України, м. Київ, акт аналізу документації від 28.11.2012 року.

Таким чином, при нанесенні на маркування товару мило господарче, що перевірялося, позивач правомірно наніс на упаковку мила господарського національний знак відповідності відповідно до вимог ДСТУ 2296-93.

Крім того, ТОВ "Слобожанський миловар" звернувся до розробника Технічного регламенту мийних засобів, а саме ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" з листом № 117 від 09.08.2012 року.

Наказом Міністерства промислової політики від 08 вересня 2008 року № 569 " Щодо впровадження Технічного регламенту мийних засобів" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.08 року № 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" та плану заходів з його застосування призначено ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" - головну організацію Мінпромполітики України з стандартизації мийних засобів - консультаційно-методичним центром з питань застосування Технічного регламенту мийних засобів.

Згідно Наказу № 569 директору ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" - МИГОЛЬ В.І. було наказано разом з іншими заходами розробити організаційно-методичні документи з застосування Технічного регламенту мийних засобів.

15.08.2012 року листом № 27/312 від ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" позивачу надана відповідь, де зазначено, що згідно з кодом державного класифікатору промислової продукції мило не відноситься до мийних засобів та косметичної продукції, а складає самостійну групу товарів та мило тверде господарче не підпадає під дію Технічного регламенту мийних засобів.

Стосовно посилання відповідача на відсутність декларації про відповідність мийного засобу на вказане мило , колегія суддів зазначає, що отримання декларації про відповідність для мила не передбачена законодавством України. Порядок складання (отримання) декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту та нанесення в установленому порядку національного знаку відповідності регламентовано Технічним регламентом мийних засобів, який не поширюється на продукцію мило.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Харківській області не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог п. 17, 23 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів", а тому відсутні підстави для накладення штрафних санкцій передбачених ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та прийняття постанови від 02.09.2013 року № 52-44.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: 1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону; 2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону; 3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин третьої і четвертої статті 8 цього Закону; 4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно ч. 11. ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 вересня 2013 року відповідачем прийнято проект Рішення про приведення продукції у відповідність від 02.09.2013 року, якою прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів, а саме приведення продукції у відповідність згідно вимог діючого законодавства (а.с.16-17).

Згідно ч. 12. ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано заперечення до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.09.2013 року, проте відповідач не погодився з доводами позивача викладеними у запереченні та прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049, яким ухвалено привести продукцію у відповідність згідно вимог діючого законодавства у строк до 28 жовтня 2013 року.

Тобто, в діях позивача не вбачається порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів", відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 820/8919/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.

Повний текст виготовлено та підписано 20.01.2014р.