Постанова № 36829611, 22.01.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2014 р. Справа № 802/3123/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) до Приватного підприємства «Апекс-Сервіс» (далі - ПП «Апекс-Сервіс») про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року Вінницька ОДПІ звернулась в суд з адміністративним позовом до ПП «Апекс-Сервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 93356,08 грн., з них 74412,83 грн. - основний платіж, 18943,25 грн. - штрафні санкції. Дане зобов'язання платником не виконано. Оскільки, встановлено відсутність майна у відповідача, що може бути описане у податкову заставу, податковий орган звернувся, на підставі п.20.1.17 ст. 20 Податкового кодексу України, з зазначеним вище позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с.52).

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи інтернет-роздруківкою УДППЗ "Укрпошта" "відстеження пересилання поштових відправлень" (а.с.56).

Частиною четвертою статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Апекс-Сервіс» зареєстровано Вінницькою районною державною адміністрацією 23.03.2006 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ, як платник податків з 23.03.2006 року за №114910200000, що підтверджується даними облікової картки платника та витягом з Єдиного державного реєстру (а.с.26).

Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 93356,08 грн., відповідно до розрахунку суми позову по платежах до бюджету (таблиця) (а.с.6).

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла за результатом прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000111503 та №0000121503 від 15.01.2013 року (акт перевірки від 18.12.2012 року №3372/1503/34143468 (а.с.10-11)), за порушення п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України.

Крім того, на виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 28.03.2013 року №361-19 Форми "Ю" на суму 93356,08 грн., яка отримана останнім 09.04.2013 року (а.с.25).

Судом встановлено, що підприємство не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.01.2013 року оскаржило останні в судовому порядку. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.45-46).

У відповідно до частини1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.5 ст.54 ПК України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема, підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, довідками УМВС України у Вінницькій області №4424 від 02.04.2013 року (а.с.17), Держсільгоспінспекції у Вінницькій області від 05.04.2013 року №10-02/1083/13 (а.с.18) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19) підтверджується факт відсутності у відповідача рухомого та нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявний Акт опису майна №24 від 15.04.2013 року ПП «Апекс-Сервіс» на загальну суму 93356,08 грн. та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 16.04.2013 року (а.с.23,24), відповідно до яких у відповідача відсутнє майно для погашення податкової заборгованості.

У зв'язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості, позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 88.1 ст. 88 ПК з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з п. 89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи по суті судом отримано докази наявності у відповідача податкового боргу, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Апекс-Сервіс» (вул. Гагаріна, 22, с. Гавришівка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34143468), що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу 93356 (дев'яносто три тисячі триста п'ятдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: