Ухвала суду № 36829486, 16.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 818/8214/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 818/8214/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулася до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, у якому просило: стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 16 449, 19 грн. та по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 41, 25 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимогам п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати податків, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою виконавчим комітетом Сумської міської ради від 27 березня 2008 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 58).

16 лютого 2012 р. ДПІ в м. Суми проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість відповідача за грудень 2011 року, за результатами якої складений акт від 16 лютого 2012 р. № 17/17-218/НОМЕР_1 (а.с. 17-18), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2013 р. № 0000431702, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 170 грн. за штрафними санкціями (а.с. 16).

У період з 01 жовтня 2012 р. по 05 жовтня 2012 р. ДПІ в м. Сумах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01 лютого 2011 р. по 31 березня 2011 р., з 01 травня 2011 р. по 31 травня 2011 р. з 01 липня 2011 р. по 31 серпня 2011 р., за результатами якої складений акт від 12 жовтня 2012 р. № 3165/17- 1016/НОМЕР_1 (а.с. 46-51), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2012 р. № 0003251701, яким збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 10 890 грн., у тому числі за основним платежем - 9 968 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 922 грн. (а.с. 44).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення належним чином направлені на адресу відповідача поштою та повернуті на адресу відправника із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зазначені податкові повідомлення - рішення вважаються такими, що належним чином вручені платнику, а твердження відповідача про неотримання ним податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошових зобов'язань по ПДВ, є безпідставними.

Згідно п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-УІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачу нарахована пеня по податку на додану вартість у загальному розмірі 1 825,30 грн. (а.с. 55 а).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

08 лютого 2012 року відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 3647, яким визначено суму до сплати у розмірі 3 216 грн. основного платежу та 96 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з частковою сплатою розмір несплаченого грошового зобов'язання по уточнюючому документу складає 1 290, 89 грн. ос новного платежу та 96 грн. штрафних санкцій. (а.с. 13-14).

20 березня 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 9013182299 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 272,00 грн. (а.с. 19-20).

20 травня 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 9028058083 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 260 грн. (а.с. 22-23).

19 червня 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 9034940551 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 395 грн. (а.с. 25-26).

20 липня 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 40416 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 165 грн. (а.с. 28-29).

20 серпня 2012 р.відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 52651 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 374,00 грн. (а.с. 32-33).

22 жовтня 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 62627 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 229 грн. (а.с. 36-37).

20 листопада 2012 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 75073 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 96 грн. (а.с. 40-41).

20 травня 2013 р. відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано декларацію № 1300025308 по податку на додану вартість, якою визначено суму до сплати в розмірі 386 грн. (а.с. 52-54).

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Нарахування фізичним особам сум податку відповідно до п.п.286.5 ст. 286 ПК України проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Підпунктом 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до вимог п. 287.5 ст 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Судовим розглядом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2013 р. № 0446731704, яким визначено загальна сума земельного податку в розмірі 41, 25 грн. (а.с. 55), відповідачем було отримано особисто 30 червня 2013 р., про що свідчить його особистий підпис у рішенні, але сума боргу не сплачена.

Доказів сплати грошового зобов'язання по земельному податку відповідачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

29 серпня 2011 р. позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 2552 на суму 63 грн., яка надіслана відповідачу та повернута на адресу відправника із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить копія поштового конверту (а.с. 56).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вимога № 2552 вважається такою, що належним чином вручена платнику.

Судовим розглядом встановлено, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи відповідачем не сплачено узгоджені податкові зобов'язання у загальному розмірі 16 490, 44 грн., у тому числі по ПДВ - 16 449, 19 грн. та по земельному податку з фізичних осіб - 41, 25 грн.

Відповідно ч. 1 п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 818/8214/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.