Рішення № 36828589, 21.01.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 915/2099/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, м. Одеса, 65066

до відповідача Військової частини А0831, вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості за договором № 112-8 від 15.04.2013 року в сумі 2 679, 41 грн.

за участю представників сторін

від позивача Лисевич Владислав Валентинович, довіреність № 351 від 11.12.2013 року;

від відповідача представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Військової частини А0831 про стягнення заборгованості за договором № 112-8 від 15.04.2013 року в сумі 2 679, 41 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2013 року розгляд справи відкладено на 21.01.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" та Військовою частиною А0831 було укладено договір № 112-8 щодо оренди місць у стійках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину стійки, розташованої в м. Миколаєві на першому поверсі чотрирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна, загальною площею 2, 14 Юнітів - для розміщення кросового обладнання.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (Додаток № 1 до Договору), вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

В акті приймання-передачі майна було вказано, що датою приймання-передачі майна в користування є 01.01.2013 року.

Позивач свої обов'язки, згідно з умовами договору, виконував вчасно та у повному обсязі.

Відповідач у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року розрахунки за надані послуги проводив частково, чим порушив п. 6.1.3 Договору.

Із посиланням на приписи ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 762, 795 ЦК України, ст. 175, 193, 232, 283 ГК України та на умови Договору № 112-8 від 15.04.2013 року позивач просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у сумі 2 679, 41грн., у тому числі: заборгованість за договором в сумі 2 610, 80 грн., 53, 19 грн. - пені, 12, 18 грн. - 3 % річних, 3, 24 грн. - інфляційних витрат.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судові засідання 17.12.2013 року та 21.01.2014 року не направив.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 25.11.2013 року про порушення провадження по справі була повернута поштовою установою на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 28-30). Ухвала господарського суду Миколаївської області від 17.12.2013 року була повернута поштовою установою на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 42-44).

Явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами та доповненнями від 17.12.13 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Доказів припинення юридичної особи - відповідача Військової частини А0831 суду не подано. Факт відсутності вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідача підтверджується листом Міністерства оборони України № 322/1/8020 від 12.12.13 року (арк. справи 47).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.13 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (далі - орендодавець) та Військовою частиною А0831 (далі - орендар) було укладено Договір № 112-8 оренди місць у стійках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі -

Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину стійки (далі - майно), розташованої в м. Миколаєві на першому поверсі чотирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна, загальною площею 2, 14 Юнітів - для розміщення кросового обладнання (п. 1.1 Договору) (арк. справи 11-13).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.3 Договору сторони домовляються про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (Додаток № 1), вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Відповідно до п. 2.3 Договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше, ніж через 10 днів після закінчення терміну дії Договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1 цього Договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 305, 00 грн. з ПДВ за 1 U (Юніт)/місце в стійці. Орендна плата за перший місяць оренди за 2, 14 U (Юнітів)/місць у стійці становить 652, 70 грн., з ПДВ (20 %) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди.

Відповідно до п. 3.3 Договору витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 3.7 Договору датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в Додатку № 1.

Відповідно до п. 5.1.1 та п. 6.1.3 Договору орендодавець має права вимагати своєчасної оплати оренди майна, а орендар зобов'язаний своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір укладено на період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2013 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки.

Розділом 13 Договору сторони погодили, що передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ "Укртелеком", виконуються безбалансовим структурним підрозділом Філії - Регіональним центром технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 (РЦТЕТТМ - 4), а проведення розрахунків - перерахування орендної плати відповідно до умов договору здійснюється на розрахунковий рахунок філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком".

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору № 112-8 від 15.04.13 року 01.01.2013 року сторонами було підписано Акт приймання передачі майна (Додаток № 1 до Договору № 112-8 від 15.04.2013 року) (арк. справи 14). Відповідно до вказаного Акту було передано частину технологічної стійки розмірами 380х150 1 шт. висотою 2,14 U Юнітів, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового будинку № 72 по проспекту Леніна у м. Миколаєві для встановлення технологічного обладнання зв'язку.

Позивачем ПАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Миколаїв виконано свій обов'язок з надання майна в оренду відповідачу.

На виконання умов Договору оренди позивачем було виставлено відповідачу за період з квітня по вересень 2013 року наступні рахунки на загальну суму 5 874, 32 грн.:

- рахунок № 830000-160 від 30.04.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.01.2013 року по 31.04.2013 року на суму 2 610, 82 грн. (арк. справи 15);

- рахунок № 830000-181 від 31.05.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року на суму 652, 70 грн. (арк. справи 15 на звороті);

- рахунок № 830000-232 від 30.06.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року на суму 652, 70 грн. (арк. справи 16);

- рахунок № 830000-284 від 31.07.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.07.0213 року по 31.07.2013 року на суму 652, 70 грн. (арк. справи 16 на звороті);

- рахунок № 830000-388 від 31.08.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року на суму 652, 70 грн. (арк. справи 17);

- рахунок № 830000-446 від 30.09.2013 року за оренду місць в стійці (юніт) за період з 01.09.0213 року по 30.09.2013 року на суму 652, 70 грн. (арк. справи 17 на звороті).

На доказ направлення вказаних рахунків відповідачу суду подано описи вкладення у цінні листи (арк. справи 18-19, 32).

Відповідач у період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року розрахунки за надані послуги проводив частково, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме:

- платіжне доручення № U656833 від 27.05.2013 року на загальну суму 1 710, 00 грн. (арк. справи 33);

- платіжне доручення № U657293 від 27.05.2013 року на загальну суму 855, 00 грн. (арк. справи 34);

- платіжне доручення № U1130721 від 11.09.2013 року на загальну суму 45, 82 грн. (арк. справи 35);

- платіжне доручення № U1233938 від 30.09.2013 року на загальну суму 652, 70 грн. (арк. справи 36).

Отже, відповідачем всього сплачено 3 263, 52 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року становить 2 610, 80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за договором оренди місць у стійках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 112-8 від 15.04.2013 року за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року у сумі 2 610, 80 грн., яка підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 12, 18 грн. та інфляційних витрат у сумі 3, 24 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 12, 18 грн. - три проценти річних від суми заборгованості за період з 21.07.2013 року по 31.10.2013 року по кожному окремому зобов'язанню та 3, 24 грн. - інфляційних витрат за період з 01.08.2013 року по 31.10.2013 року по кожному окремому зобов'язанню.

Розрахунок суми трьох відсотків річних у сумі 12, 18 грн. та інфляційних витрат у сумі 3, 24 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (арк. справи 9-10). Відповідачем жодним чином не спростовано правомірності нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, як і не подано суду доказів спростування самого розрахунку (не подано контррозрахунку). Отже, три проценти річних та інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями, а відтак три проценти річних та інфляційні втрати правомірно нараховані позивачем та підлягають стягненню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 53, 19 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 53, 19 грн. за період з 21.07.2013 року по 31.10.2013 року по кожному окремому зобов'язанню. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 9-10). Отже, нарахування пені в сумі 53, 19 грн. є обґрунтованим та підставним.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки вимоги позивача підтверджені належними і допустимими доказами у справі та є обґрунтованими.

Судові витрати в сумі 1 720, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 551, 610-612, 625, 629, 759 ЦК України, ст. 193, 230-233 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 16479714) до відповідача Військової частини А0831 (код ЄДРПОУ 24979170) про стягнення заборгованості за договором № 112-8 від 15.04.2013 року в сумі 2 679, 41 грн.

Стягнути з відповідача Військової частини А0831, вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 24979170) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, м. Одеса, 65066 (код ЄДРПОУ 16479714):

- 2 610, 80 грн. (дві тисячі шістсот десять грн. 80 коп.) - основного боргу за договором оренди місць у стійках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 112-8 від 15.04.2013 року;

- 12, 18 грн. (дванадцять грн. 18 коп.) - 3 % річних за договором оренди місць у стінках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 112-8 від 15.04.2013 року за період з 21.07.2013 року по 31.10.2013 року;

- 3, 24 грн. (три грн. 24 коп.) - інфляційних витрат за договором оренди місць у стінках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 112-8 від 16.04.2013 року за період з 01.08.2013 року по 31.10.2013 року;

- 53, 19 грн. (п'ятдесят три грн. 19 коп.) - пені за договором оренди місць у стінках U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 112-8 від 15.04.2013 року за період з 21.07.2013 року по 31.10.2013 року;

- 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш