Ухвала суду № 36828505, 27.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1551/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/85/14

Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Прядкіної О.В., Пікуля В.П.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно і зняття з нього арешту, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Поділено майно, що є спільною сумісною власністю сторін, а саме: житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_1, у повернення сплаченого судового збору 723 грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

З вказаним рішенням суду частково не погодилася ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його змінити, зобов'язавши відділ ДВС Пирятинського РУЮ Полтавської області зняти арешт із нерухомого майна. Зокрема зазначає, що незняття арешту з нерухомого майна унеможливить в подальшому реєстрацію права власності на визнану за нею цим рішенням ? частину спірного будинку, що є порушенням її права гарантованого ст.. 41 Конституції України.

Окрім того, з даним рішенням суду першої інстанції, не погодився ОСОБА_2, який є стороною виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 587 677, 94 грн. та був залучений до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору, та також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині поділу та визнання права власності на майно, ухваливши нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки для повного та всебічного з'ясування обставин справи, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення, суду першої інстанції необхідно було витребувати від позивача весь перелік майна, яке належить обом з подружжя (нерухомого та рухомого) та може бути поділено між ними, здійснити його експертну оцінку ( в тому числі із з'ясуванням можливості його поділу в розрізі цілих одиниць майна) та, спираючись на отриману інформацію вирішити спір, з урахуванням його інтересів як стягувача.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 09.08.1986 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про його укладення, виданого Пирятинським районним відділом ЗАГС Полтавської області 09.08.1986 року серії НОМЕР_3.

У період шлюбу сторони побудували та зареєстрували на ім'я відповідача житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_2, вартість якого складає 144 760 грн.

Судом встановлено, що у ВДВС Пирятинського РУЮ знаходиться виконавче провадження № 31585696, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-828/2011 від 06.02.2012 року про примусове виконання рішення Пирятинського районного суду Полтавської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Пирятинського РУЮ від 03.03.2012 року в рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_2.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) постійного заробітку (доходу).

У відповідності до вимог ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Аналогічне положення містилося в ст.ст. 22, 27 КпШС України, які також підлягають застосуванню, оскільки спірне майно було побудоване та зареєстроване в 1999 році.

В ході розгляду справи факт належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя визнаний сторонами.

Таким чином, суд першої інстанції, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог законодавства та з урахуванням обставин справи обґрунтовано визнав за позивачем право власності на 1/2 частину спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 (з наступними змінами і доповненням), за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відмовляючи в задоволенні позову про зняття арешту з будинку по АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертаючись до суду з вимогою про визнання за нею права власності на вказане майно не просила про його виділ їй в натурі, а зняття арешту з ідеальної частки майна, що знаходиться у спільній власності сторін, унеможливить у подальшому виконання рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.03.2012 року, яке набрало законної сили.

Доводи апелянта ОСОБА_2 щодо необхідності встановлення обсягу і розміру всього належного сторонам майна, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать принципам судочинства, закладеним в ст. ст. 3 , 11 ЦПК України (судовий захист, диспозитивність).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія не знаходить.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всі викладені у апеляційних скаргах обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню з залишенням оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись ст. ст.. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ О.О. Панченко

Судді: /підпис/ О.В. Прядкіна /підпис/ В.П. Пікуль

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області _____ О.О. Панченко