Рішення № 36827323, 22.01.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 925/1845/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Паляниця М.І. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Соил"

до

відповідача фізичної особи - підприємця Приходька Володимира Васильовича

про стягнення 46 411,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути із відповідача 46 411,20 грн. боргу за користування торговим місцем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі угоди №16/3 від 01.02.2012, позивач надавав відповідачу послуги для забезпечення функціонування торгового місця, яке розташоване на території автомобільного ринку за адресою: м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, однак відповідач вартість послуг не оплатив, що і стало підставою для звернення до суду.

12.12.2013 через канцелярію до суду надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі до моменту встановлення органами досудового розслідування Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області факту шахрайських дій громадянином Крохіним С.А. До клопотання відповідачем додано витяг із кримінального провадження №12013250040005132, у якому зазначено, що 04.12.2013 до Соснівского РВ УМВС України в Черкаській області надійшло повідомлення від Приходька В.В., що не встановлені слідством особи Крохін С.А. та Касьяненко О.В. вчинили відносно нього шахрайські дії, заволодівши грошовими коштами в сумі 270 698,00 грн.

Суд дослідивши вказану заяву, прийшов до висновку, що у її задоволенні слід відмовити, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки відповідач не навів належних підстав та доказів для її задоволення.

У судовому засіданні 18.12.2013, відповідач проти позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та пояснив, що він дійсно здійснює свою підприємницьку діяльність на території автомобільного ринку, проте договірні відносини щодо оренди торгового місця у нього існують із громадянином Касьяненко О.В., а не з ТОВ «СОИЛ», хоча не заперечував, що підпис на угоді №16/3 від 01.02.2012 належить йому.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.12.2013 до 14.01.2014.

У судове засідання 14.01.2014 позивач не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що він перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні та зазначив, що документи, які це засвідчують будуть передані на наступне засідання.

Суд, задовольнивши вказану заяву відповідача, ухвалою від 14.01.2014 відклав розгляд справи на 22.01.2014.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.11.2013, від 26.11.2013, від 14.01.2014 направлялись відповідачу на адресу вказану у витязі з ЄДР юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.02.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Соил» (позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Приходько Володимиром Васильовичем (відповідач у справі), укладено угоду по наданню торгового місця на ринку № 16/3 (далі - угода), за умовами якої, товариство протягом одного року надає ринкові послуги підприємцю для забезпечення функціонування торгового місця, яке розташоване на території автомобільного ринку за адресою: м. Черкаси, вул. Ярославська,7, що відображене в проекті автомобільного ринку та генеральному плані місце №3 в торговому ряду №16, загальною площею 263,7 м., при умові оплати цих послуг.

Пунктами 1.1 - 1.5 договору встановлений перелік послуг, за які фізична особа-підприємець зобов'язувався здійснювати оплату.

Згідно пункту 3.1 угоди сторони домовились, що відповідач повинен сплачувати позивачеві за надання торгового місця та послуг для забезпечення торгового місця оплату в сумі 2 109,60 грн. за один місяць.

За умовами пункту 3.2 угоди строк оплати встановлено до 20-го числа поточного місяця за наступний місяць.

Відповідно до пункту 4.1 угоди сторони домовились, що відповідач має право вільно торгувати на вказаному торговому місці для торгівлі під час роботи автомобільного ринку протягом одного року із моменту підписання даної угоди тільки виключно наступними товарами: автозапчастинами, автомобільною хімією, автомобільними маслами, автомобільними аксесуарами.

Пунктом 6.3 угоди сторони встановили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця до закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий термін.

Позивач зазначає, що після укладання даної угоди відповідач, не надав жодних заперечень та заяв чи то про зміну, чи то про дострокове розірвання, чи то про припинення дії цієї угоди, що свідчить про її продовження, згідно п.6.3 на той самий термін. Разом з тим, відповідач в порушення умов угоди не сплачував позивачу належні йому кошти, станом на 21 жовтня 2013 року відповідач заборгував позивачеві плату за користування торговим місцем №3 в 16 ряду за період з лютого 2012 року по листопад 2013 року в сумі 46 411, 20 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи між позивачем та відповідачем було укладено угоду по наданню торгового місця на ринку №16/3 від 01.02.2012, відповідно до якої відповідач зобов'язується за користування торговим місцем та за отримані ринкові послуги здійснювати платежі.

На виконання умов угоди позивачем було надано відповідачу торгове місце №3 в ряду №16 загальною площею 263,7 кв.м. на території автомобільного ринку за адресою: м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, що відображене в проекті автомобільного ринку та генеральному плані автомобільного ринку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язки відповідача щодо оплати користування торговим місцем та отримані ринкові послуги, та строку її проведення визначені пунктом 3.1-3.2 угоди, відповідно до якого підприємець повинен сплачувати позивачеві за надання торгового місця та послуг для забезпечення торгового місця оплату в сумі 2109 грн. 60 коп. за один місяць, строк оплати встановлено до 20-го числа поточного місяця за наступний місяць.

Крім того, проаналізувавши зміст угоди, укладеної між сторонами, суд прийшов до висновку, що у зв'язку з відсутністю заперечень про припинення або розірвання вказаної угоди, в силу п.6.3 договору, строк дії угоди був продовжений на той самий термін, тобто до 01.02.2014.

Разом з тим судом встановлено що відповідач, порушуючи умови угоди, оплату за торгове місце та надані послуги не вносив, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість у розмірі 46 411,20 грн. за період з лютого 2012 по листопада 2013 року.

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, не підтвердив належними доказами про відсутність у нього заборгованості за угодою, чи нечинність укладеної між сторонами угоди, відтак позовна вимога про стягнення 46 411,20 грн. боргу підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи - підприємця Приходька Володимира Васильовича (18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 25, кв. 88) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Соил», (18000, м. Черкаси, вул. Ярославська, 7, код 24354168) - 46 411,20 грн. заборгованості та 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 27.01.2014

Суддя О.І. Кучеренко