Рішення № 3682677, 22.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.09 Справа № 28/157/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька атомна енергетична компанія”, м.Запоріжжя

До відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Ульченко Л.П. –представник на підставі довіреності №б/н від 30.10.2008р.

від відповідача: Сагач М.В. –представник на підставі довіреності №б/н від 07.04.2009р.

Заявлені вимоги про стягнення з АК промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” пені у розмірі 95.140грн.12коп. за порушення строків виконання зобов’язання за договором банківського рахунку №107-07р від 23.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2009р. порушено провадження у справі №28/157/09, судове засідання призначено на 22.04.09р., у сторін витребувані документи необхідні для розгляду справи.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.04.2009р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що в зв’язку з введенням мораторію НБУ на задоволення вимог кредиторів, грошові кошти у сумі 2.537.787грн.20коп. попали під дію мораторію і знаходились на рахунку позивача. Період нарахування пені, зазначений позивачем з 05.12.2008р. по 23.02.2009р. відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. В зв’язку з цим, з огляду на п.2 ч.3 ст.85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, за період з 05.12.2008р. по 23.02.2009р. пеня в заявленому розмірі не нараховується. З урахуванням зазначеного. Відповідач вважає заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 05.12.2008р. по 23.02.2009р. є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі №28/157/09 в зв’язку з оскарженням АК промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” постанови запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2008р. по справі №8/512/08.

Зазначене клопотання судом відхиляється, оскільки викладені обставини в клопотанні не мають значення для даної справи, так як постановою Запорізького апеляційного господарського суду вже були встановлені обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення, і судове рішення набрало законної сили.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 28.02.2007р. між АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” та ТОВ “ЗАЕК” було укладено договір банківського рахунку №107-07р, відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснити розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку позивача в національній валюті №26007301158374.

03 жовтня 2008р. позивач надав відповідачу для виконання платежів доручення №93-98, 06 жовтня 2008р. –платіжне доручення №99 на перерахування грошових коштів контрагентам позивача на загальну суму 2.537.787грн.20коп.

Всі зазначені вище платіжні доручення Позивача були прийняті Відповідачем до виконання і виконані в частині списання зазначених в них сум з належного Позивачеві рахунку, однак, кінцевим отримувачам кошти в обумовлені строки не були перераховані. Відповідно до п.5.1.1. Договору Відповідач зобов'язаний виконувати розрахункові документи Позивача протягом операційного часу (з 8.30 год. до 15.00 год.) того ж дня, коли документ отриманий від Позивача, а в разі отримання розрахункового документу після закінчення операційного часу, - до 15.00 год. наступного операційного дня або, за наявності у Відповідача технічної можливості, - у цей же операційний день.

Рішенням господарського суду Запорізької області №8/512/08 від 23.12.2008р. було встановлено факт порушення банком зобов’язань щодо виконання умов договору банківського рахунку 107-07р від 28.02.2007р. зазначеним рішенням було зобов’язано АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” виконати платіжні доручення ТОВ “ЗАЕК” шляхом списання з рахунку платника грошових коштів в загальній сумі 2.537.787грн.20коп. та перерахувати їх отримувачам. Також було встановлено, що зобов’язання АК ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” не є майновими, на підставі чого, за порушення строків виконання платіжних доручень з відповідача було стягнуто пеню у розмірі 158.638грн.60коп. за період з 03.10.2008р. по 04.12.2008р.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. рішення суду першої інстанції від 23.12.2008р. у справі №8/512/08 залишено без змін.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, з огляду на вищенаведене, не потребує доведення факт порушення відповідачем строків виконання договірних зобов’язань щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача за наданими останнім платіжними дорученнями №№ 93,99 та факт правомірності застосування до відповідача у зв’язку з таким невиконанням відповідальності у вигляді пені з п.7.2 договору та п.32.3 ст.32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Відповідно до норм ст..23 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунку шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.

З урахуванням вищенаведеного, позивач листом №125/09 від 24 лютого 2009р., відкликав у відповідача платіжні доручення №№93, 99, відтак, з моменту отримання відповідачем зазначеного листа на відкликання зобов’язання щодо виконання платіжних доручень у відповідача припинилося.

Оскільки в межах справи №8/512/08 судом розглядались вимоги про стягнення пені за період прострочення зобов’язання з 03.10.2008р. по 04.12.2008р. та враховуючи той факт, що зобов’язання у відповідача припились лише з 24.02.2009р., позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 95.150грн.12коп. за період прострочення з 05.12.2008р. по 23.02.2009р. (82 дня).

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Вимоги про стягнення пені в сумі 95.150рн.12коп. заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розрахунок здійснено виходячи з 2537787,20 х 10% = 253778,72 –158638,60 = 95150грн.12коп.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, слід зазначити, що Главою 8 розділу V Положення встановлені порядок уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким передбачено, що з метою створення сприятливих умов для покращання та стабілізації фінансового стану банку Національний банк має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом терміну дії мораторію:

- забороняється стягнення коштів на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Статтями 80 та 81 Закону України “Про банки і банківську діяльність” також вичерпно встановлені права або обов’язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов’язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищеназваних норм не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

Тобто з огляду на наведене, суд приходить до висновку, зобов'язання відповідача щодо виконання умов договору на розрахункове-касове обслуговування не є майновими. Таким чином, дія мораторію на них не розповсюджується.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” (69600, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-А, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька атомна енергетична компанія” (69035, м.Запоріжжя, вул. Правди, 25/15, п/р 26001301070499 в Запорізькій філії ВАТ ВТБ Банк м.Запоріжжя, МФО 313742, код ЄДРПОУ 32068358) 95140(дев’яносто п’ять тисяч сто сорок)грн 12 коп. пені за період прострочення з 05.12.2008р. по 23.02.2009р., 951(дев’ятсот п’ятдесят одна)грн.40коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 24 квітня 2009р.