Рішення № 36826451, 21.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.2014 Справа № 905/7514/13

за позовом Донецької міської ради, м. Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк.

Ціна позову 21 352 грн. 80 коп.

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Говоруна О.В.

суддів Бокової Ю.В., Харакоза К.С.

Представники:

від позивача - Плехова О.П., довіреність №01/13-5122вих від 18.10.2013;

від відповідача - ОСОБА_3, за договором від 08.01.2014.

Донецька міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором користування земельної ділянки в розмірі 21 352 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 11.09.2012 був укладений договір користування №8/4322. Відповідач не виконує умови зазначеного договору в частині оплати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого станом на 29.05.2013 виникла заборгованість, яка складає 21 352 грн. 80 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав заяву про розстрочення виконання рішення суду на 15 місяців.

В судовому засіданні 21.01.2014 просив розстрочити виконання рішення суду до 31.12.2014.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.09.2012 між Донецькою міською радою (далі - розпорядник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - користувач) був укладений договір користування №8/4322 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач дозволяє відповідачу використовувати земельну ділянку загальною площею 1 602 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на період оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку (а.с.11-12).

Згідно з п.4.1 договору, плата за земельну ділянку встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься з моменту реєстрації договору в грошовому вигляді у розмірі 43 655 грн. 04 коп. на рік.

Кошти за користування земельною ділянкою сплачуються на рахунок місцевого бюджету Куйбишевського району м. Донецька протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до ст. 287.5 Податкового кодексу України (п.4.2 договору).

Відповідно до п.6.3 договору, користувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою.

Договір користування земельною ділянкою, на час прийняття рішення у справі, є чинним, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) яка кореспондується з ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив внесення орендної плати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 29.05.2013 у розмірі 21 352 грн. 80 коп., яка на час прийняття рішення у справі відповідачем не сплачена, а отже підлягає стягненню.

Стосовно заявленої відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду, посилаючись на те, що за станом здоров'я він тимчасово не міг здійснювати підприємницьку діяльність, що підтверджується довідкою ЛКК і посвідченням інваліда другої групи, у зв'язку із чим утворилась зазначена заборгованість.

Позивач проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення до 31.12.2014 не заперечував.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, розстрочити його виконання.

Розстрочення виконання рішення є правом суду, яке ним реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом. При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З урахуванням викладеного, суд, керуючись п.6 ст.83 ГПК України, з метою створення належних умов для виконання рішення суду, задля уникнення ускладнень при його виконанні, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з огляду на необхідність збереження можливості відповідача продовжувати здійснення господарської діяльності, вважає за можливе розстрочити виконання даного рішення суду до 31.12.2014.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням того, що позивачем при поданні позову судовий збір був сплачений в більшому розмірі, ніж передбачено ст.4 Закону України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору у розмірі 124 грн. 50 коп., згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 26502957) 21 352 грн. 80 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Повернути з Державного бюджету України Донецькій міській раді (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 26502957) судовий збір у розмірі 124 грн. 50 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням №308 від 26.09.2013 на загальну суму 1 845 грн.

Розстрочити виконання рішення у справі до 31.12.2014, а саме:

2097 грн. 57 коп. - до 28.02.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 31.03.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 30.04.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 31.05.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 30.06.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 31.07.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 31.08.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 30.09.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 31.10.2014;

2097 грн. 57 коп. - до 30.11.2014;

2097 грн. 60 коп. - до 31.12.2014.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27 січня 2014 року.

Головуючий суддя О.В. Говорун

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя К.С. Харакоз