Рішення № 3682624, 14.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.09 р. Справа № 41/40

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал”, м. Шахтарськ

про стягнення збитків, заподіяних державі, в сумі 3916,18 грн. та перерахування 3116,00 грн. на користь Первомайської сільської ради та 800,18 грн. на користь Тельманівської селищної ради; зобов’язання ліквідувати факт засмічення відходами земельних ділянок, у встановленому законом порядку отримати правовстановлюючі документи на земельні ділянки під розміщення промислових ділянок та кар’єру по видобутку граніту та використовувати землі за цільовим призначенням.

При участі представників:

від позивача: Руденко А. О. – довіреність від 13.03.2009 № 02-769

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” про стягнення збитків, заподіяних державі, в сумі 3916,18 грн. та перерахування 3116,00 грн. на користь Первомайської сільської ради на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету та 800,18 грн. на користь Тельманівської селищної ради на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету; зобов’язання ліквідувати факт засмічення відходами земельних ділянок, у встановленому законом порядку отримати правовстановлюючі документи на земельні ділянки під розміщення промислових ділянок та кар’єру по видобутку граніту та використовувати землі за цільовим призначенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено два порушення: по-перше, засмічення земель Первомайської сільської ради, а саме, земельної ділянки, розташованої з північно-західної сторони кар’єру „Первомайський”, на якій відповідачем, філією Тельманівського району, незаконно розміщено склад не кондиційованих блоків граніту, змішаних з розкривними породами без попереднього зняття поверхневого родючого шару ґрунту, по-друге, використання відповідачем, філією Тельманівського району, земельної ділянки , наданої для розробки кар’єру „Первомайський” не за цільовим призначенням для розміщення складу некондиційних блоків граниту. Зазначені факти, як зазначає позивач, є порушенням вимог ст.ст. 96, 125, 126, 168, 211 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст. 17 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Позивачем зазначено про те, що внаслідок господарського діяльності відповідача державі нанесені збитки на загальну суму 3916,18 грн., які розраховані згідно з „Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” (розмір збитків складає 3116,00 грн.) та „Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, зумовленою забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” (розмір збитків складає 800,18 грн.).

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

За приписами п. п. 1, 2 Указу Президента України від 15.09.2003 № 1039/2003 “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів”, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.

Згідно із ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 9 ст. 5 „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затверджену наказам Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.02.2007 року за № 120/13387 інспекція має право, зокрема, подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, є належним позивачем по справі.

Фахівцями Державної інспекції з нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин ТУ „Держгіпромнагляду” по Донецькій області Державної екологічної інспекції в Донецькій області, на підставі плану сумісної діяльності в частині проведення перевірок дотримання природоохоронного законодавства та на підставі завдання № 06-308 від 05.09.2008 року здійснено планову сумісну перевірку відповідача у період з 09.09.2008 року по 29.09.2008 року з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства України, результати якої викладені у акті перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ТОВ „Каменеобробний завод „Омфал” від 09–29.09.2008 року (надалі – акт перевірки).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що земельна ділянка площею 0,1 га, розташована у північно-західній частині кар’єру, яка призначена для розробки кар’єру Первомайський, підприємств використовується не за цільовим призначенням для розташування складу некондиційної сировини частково змішаної з розкривними породами та розміщена на цій ділянці без попереднього зняття поверхневого родючого шару ґрунту, що призвело до засмічення земель

За фактом встановленого порушення відповідачу видано припис на його усунення, яким приписано, зокрема, дотримуватись вимог земельного законодавства, використовувати землі за цільовим призначенням, не допускати їх забруднення і засмічення.

На підставі висновків акту перевірки від 09–29.09.2008 року головним спеціалістом відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, біологічних, земельних ресурсів та надр складено протокол про порушення природоохоронного законодавства від 10.09.2008 року.

Згідно наведеного протоколу, перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0,1 га, призначена для розробки кар’єру Первомайський, підприємством використовується не за цільовим призначенням для розташування складу некондиційної сировини, яка була частково змішана з розкривними породами та розміщена на цій ділянці без попереднього зняття поверхневого родючого шару ґрунту, що є порушенням ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель”

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, державним інспектором екологічного контролю природно-заповідного фонду, біологічних, земельних ресурсів та надр було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель Первомайської сільської ради, земельної ділянки, розташованої з північно-західної сторони кар’єру „Первомайський”, на якій ТОВ „КОЗ „Омфал”, філія Тельманівського району, незаконно розміщено склад некондиційних блоків граниту, змішаних з розкривними породами без попереднього зняття поверхневого родючого шару ґрунту. Відповідно до наведеного розрахунку розмір шкоди склав 3116,00 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи –це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 цього ж закону. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 09–29.09.2008 року.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм „Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, було розраховано розмір шкоди заподіяної відповідачем державі внаслідок засмічення земель Первомайської сільської ради, земельної ділянки, який склав 3116,00 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Сума збитків в розмірі 3116,00 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення.

Суму збитків позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Первомайської сільської ради.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3116,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок використання земельної ділянки ТОВ „КОЗ „Омфал”, філія Тельманівського району, наданої для розробки кар’єру „Первомайській” не за цільовим призначенням для розміщення складу некондиційних блоків граніту, відповідно до якого розмір шкоди склав 800,18 грн.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача наведеної суми збитків на користь Тельманівської селищної ради.

Проте, в силу пункту „а” частини1 статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною землі”, перевірка вимог земельного законодавства в частині укладання цивільно-правових угод, пов’язаних з наданням землі у користування, відноситься до компетенції уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За змістом ст. 7 цього ж закону до функцій позивача належить здійснення контролю за додержанням землекористувачем екологічних вимог, екологічних нормативів, тощо. Виконання цих повноважень не пов’язане з оцінкою законності використання землі суб’єктами підприємницької діяльності.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача 800,18 грн. на користь Тельманівської селищної ради задоволенню не підлягають.

Таке ж стосується і вимог позивача щодо зобов’язання відповідача отримати правовстановлюючі документи на земельні ділянки та використовувати землі за цільовим призначенням.

Що ж до вимог позивача про зобов’язання відповідача ліквідувати факт засмічення відходами земельних ділянок, то такі вимоги те ж не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Природоохоронне законодавство України в якості відповідальності за порушення екологічних вимог передбачає такий вид цивільної відповідальності, як відшкодування особою–порушником шкоди, заподіяній державі в порядку та розмірах встановлених законодавством.

Згідно до ч. 4 ст. 22 Цивільного кодексу України, на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Тобто, вимоги до відповідача про ліквідацію засмічення відходами земельних ділянок є одним з видів відшкодування (відшкодування в натурі) тієї ж самої шкоди – шкоди від засмічення земельних ділянок.

Проте, законодавством передбачено, що відшкодування такої шкоди здійснюється у грошовому вигляді, у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик. Позивачем такий розмір встановлений в сумі 3116,00 грн., заявлений до стягнення і вимоги про стягнення цієї суми визнані обґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 6, 7 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною землі”, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” про стягнення збитків, заподіяних державі, в сумі 3916,18 грн. та перерахування 3116,00 грн. на користь Первомайської сільської ради на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету та 800,18 грн. на користь Тельманівської селищної ради на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету; зобов’язання ліквідувати факт засмічення відходами земельних ділянок, у встановленому законом порядку отримати правовстановлюючі документи на земельні ділянки під розміщення промислових ділянок та кар’єру по видобутку граніту та використовувати землі за цільовим призначенням – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” (86211, м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85, р/р 2600923003500 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 30721174) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Первомайської сільської ради (П/Р 33110331700383 гудку В Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687279, КБК24062100) збитки, заподіяні державі, в сумі 3116,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” (86211, м. Шахтарськ, вул. Леніна, 85, р/р 2600923003500 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 30721174) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 102,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” (85483, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 248,65 грн.

Суддя