Ухвала суду № 36825789, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/800/56459/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області до Публічного акціонерного товариства «Рівневтормет» про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року позивач - УПФ України в Рівненському районі Рівненської області звернулось до суду із позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період березень-квітень 2013 року в сумі 2373,90 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем неправильно зроблено розрахунок заборгованості, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2. Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ВАТ «Рівневтормет» зареєстроване 06.10.1995 року Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області як юридична особа, 24.11.2010 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесений запис 16021050004000175 щодо зміни найменування юридичної особи на ПАТ «Рівневтормет» у зв'язку із приведенням діяльності у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства», як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області з 01.01.1995 року.

Позивачем відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно з вимогами ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вих. № 703/04 від 16.01.2013 року визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій пенсіонеру ОСОБА_4, які складають на 2013 рік 1186,95 грн. в місяць.

Згідно довідки ВАТ «Рівневтормет» за вих. №06/1-05 від 16.01.2009 року, ОСОБА_4 працював на ВАТ «Рівневтормет»: електрозварювальником 5-го розряду з 01.07.1980 року по 31.03.1984 року; газорізальником з 02.03.1992 року по 06.10.1995 року та з 09.10.1995 року по 31.12.1999 року.

Період роботи електрозварювальником 5-го розряду з 01.07.1980 року по 31.03.1984 року зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно Списку № 2 розділ ХХХІІ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173. Період робити газорізальником з 02.03.1992 року по 06.10.1995 року та з 09.10.1995 року по 31.12.1999 року зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно Списку № 2 розділ ХХХІІ, позиція 23200000 - 11618, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Згідно з довідкою за вих. № 06/1-05 від 16.01.2009 року по результатах атестації робочих місць за умовами праці, наказом по підприємству № 153 від 30.12.1996 року підтверджено право на пільгову пенсію на вказаній в довідці роботі.

Оскільки відповідач не відшкодував місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно з розрахунком за вих. № 703/04 від 16.01.2013 року за період березень - квітень 2013 року у сумі 2373,90 грн. позивач звернувся до суду.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).

Згідно абзацу 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій в довідці ВАТ «Рівневтормет» за № 06/1-05 від 16.01.2009 року було допущено помилку, а саме ОСОБА_4 помилково було зараховано стаж роботи на Волинському міжобласному підприємстві «Вторчормет» електрозварювальником 5-го розряду з 01.07.1980 року по 31.03.1984 року до стажу роботи на підприємстві відповідача.

Пунктом 6 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року № 1451/11731 передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін..), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадаx які передбачені Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Суд касаційної інстанції, звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено чи працював ОСОБА_4 на Волинському міжобласному підприємстві «Вторчормет» електрозварювальником 5-го розряду з 01.07.1980 року по 31.03.1984 року, що дає йому право на призначення пільгової пенсії.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 16.01.2004 року (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пп. 6.1. п. 6 Інструкції № 21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), підлягають відшкодуванню 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.2. пункту 6 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судами попередніх інстанцій не повно досліджено стаж роботи ОСОБА_4 на підприємстві відповідача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії, та не визначено пропорційну частку витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, що підлягає стягненню з ПАТ «Рівнотермет».

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі № 817/2503/13-а - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Бутенко

Т.О. Лиска