Вирок № 36823631, 24.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/475/14-к

1-кп/639/111/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24січня2014року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220500000060 від 11.01.2014 року, згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 15.04.2013 року Жовтневим районним судом м.Харкова зха ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд,

встановив :

ОСОБА_1, 10 січня 2014 року, приблизно о 18 годині, знаходячись у АДРЕСА_2 в м.Харкові, розпиваючи спиртні напої із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, побачив у ванній кімнаті мобільний телефон «Самсунг Е 1080 і», ІМЕІ НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2, після чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1, реалізовуючи виниклий умисел, діючи повторно, з корисливої мети, таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Е 1080 і», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №119 від 13.01.2014 року, - 136 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій матеріальний збиток за вказану вище суму.

Дії ОСОБА_1, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

17 січня 2014 року в м. Харкові між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язується, беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням ОСОБА_1, на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 провину в обсягу підозри визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 , в підготовче судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності, також просила суд затвердити угоду про примирення та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою підозрюваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про примирення від 17 січня 2014 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, в ході досудового слідства не обирався.

Речових доказів по справі не має.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з підозрюваного ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд,

засудив :

Затвердити угоду про примирення від 17 січня 2014 року, що укладена в м. Харкові між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, за експертні послуги, судові витрати за проведення експертиз в сумі - 880 гривень 20 коп., (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Копію вироку після проголошення негайно вручити підозрюваному та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В. Федюшин