Рішення № 36822958, 21.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2014 Справа № 920/1787/13

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Зайцевої І.В., суддів: Котельницької В.Л. та Левченка П.І., розглянувши матеріали справи № 920/1787/13:

За позовом: Приватного підприємства «Агро-Доля», с. Мар'янське, Апостолівський район, Дніпропетровська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес ТСК»,

с. Сакуниха, Недригайлівський район, Сумська область,

про стягнення 1 713 229 грн. 46 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Вовк А.В. (довіреність б/н від 25.10.2013року);

від відповідача: предст. Александрович В.В. (довіреність № 465 від 23.10.2013року);

предст. Ткаченко А.О. (довіреність № 553 від 11.12.2013року;)

при секретарі судового засідання Буренко Я.В.;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати протиправними, такими що порушують правила ведення господарської діяльності дії відповідача, 2) зобов'язати відповідача відшкодувати понесені збитки у розмірі 57 794 грн. 04 коп.; 3) звільнити позивача від обов'язку сплачувати невиплачені кошти за отриманий від відповідача товар неналежної якості; 4) зобов'язати відповідача відшкодувати позивачеві упущену вигоду у розмірі 199 677 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача судовий збір.

13.11.2013 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просить суд 1) визнати протиправними, такими що порушують правила ведення господарської діяльності дії відповідача, 2) стягнути з відповідача на користь позивача понесені збитки у розмірі 112 627 грн. 31 коп.; 3) стягнути з відповідача на користь позивача упущену вигоду у розмірі 1 413 102 грн. 15 коп. 4) звільнити позивача від обов'язку сплачувати невиплачені кошти в сумі 187 500 грн. 00 коп. за отриману насіннєву картоплю сорту «Розара» неналежної якості від відповідача згідно договору поставки № 58 від 05.04.2013 року, а також стягнути з відповідача судовий збір.

21.11.2013 року відповідач подав відзив на позовну заяву № 540 від 10.01.2013 року, в якому зазначив, що товар був прийнятий позивачем за кількістю та за якістю і підтвердженням цього є підписані сторонами накладні. Також відповідач зазначає, що йому не відомі умови зберігання та мета використання позивачем придбаного товару. Протягом терміну придатності товару, що зазначений в сертифікаті відповідності на товар претензій з боку позивача не було пред'явлено, тому, на його думку, посилатись на недоліки товару за якістю у позивача не має жодних підстав. В зв'язку з цим відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та оцінивши надані докази, суд встановив:

05.04.2013 року між сторонами було укладено договір поставки № 58, за умовами якого відповідач зобов'язаний за заявкою позивача у порядку та строки, встановлені договором передати у власність позивача картоплю насіннєву: сорт «Міранда» другої репродукції в кількості 62,5 тони, вартість однієї тони - 3000,00грн. (три тисячі гривень 00 коп.) з ПДВ; сорт «Розара» другої репродукції в кількості 62,5 тони, вартість однієї тони - 3000,00грн. (три тисячі гривень 00 коп.) з ПДВ, а позивач зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених договором.

Пунктами 1.3. та 1.4. договору поставки сторони обумовили вартість товару за договором у розмірі 375 000 грн.00 коп. (триста сімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ та без урахування витрат на доставку товару.

Відповідно до пункту 2.2. договору поставки, позивач здійснює розрахунки з відповідачем за отриманий товар на умовах відстрочення платежів, остаточний розрахунок за отриманий товар позивач здійснює у строк не пізніше 1 жовтня 2013 року.

Картопля сорту «Розара» була поставлена в строк до 6 квітня 2013 року в кількості 62 500,000 кг. на суму 187 500 грн. 00 коп. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) з - урахуванням ПДВ, а картопля сорту «Міранда» в строк до 8 квітня 2013 року в кількості 62 500,000 кг. на суму 187 500 грн. 00 коп. (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.)

Позивач пояснює, що під час поставки та висаджування насіннєвої картоплі у позивача виникли деякі сумніви, щодо якості поставленої насіннєвої картоплі сорту «Розара». Позивач звернувся до управління агропромислового розвитку Апостолівської райдержадміністрації з проханням провести моніторинг та консультативне і методологічне супроводження процесу вирощування картоплі в сезоні 2013 року на полях, що належать позивачеві. 16 квітня 2013 року комісією у складі директора ПП «Агро-Доля» Долі О.А., заступника директора ПП «Агро-Доля» Романій Д.В., директора ПП «Доля» Долі К.П., начальника управління агропромислового розвитку Апостолівської райдержадміністрації Горбунова О.В., начальника відділу - головного агронома управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Мельниченко В.М., головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Шкуропата В. А. проведене обстеження садивного матеріалу картоплі сорту «Розара», отриманого згідно договору поставки № 59 від 05.04.2013 року та № 58 від 05.04.2013 року.

За результатами перевірки, проведеної 16 квітня 2013 року, комісія дійшла висновку, що обстежена партія картоплі в кількості 72,7 тони не відповідає вимогам ДСТУ по враженості хворобами (кільцевою та сухою гниллю), та розміру фракції і не є садивним матеріалом, про що складено відповідний акт.

Однак, як зазначає позивач, цього ж дня - 16 квітня 2013 року картопля була висаджена повністю. 30 серпня 2013 року (після збору врожаю) Дніпропетровською торгово промисловою палатою було здійснено експертизу якості картоплі. Як вбачається з висновку експерта № ГО- 4873/2 від 30 серпня 2013 року на підставі проведених обстежень, досліджень, спостережень та лабораторних випробувань встановлено, що садивний матеріал картоплі сорту «Розара» був некондиційним і не міг використовуватися як садивний матеріал. Картопля яка вирощувалась на земельній ділянці, яка належить ПП «Агро-Доля», заражена хворобами і її неможна використовувати як картоплю свіжу продовольчу заготівельну та постачальну.

Тому, посилаючись на норми статей 216, 224, 225 Господарського кодексу України, позивач вважає, що відповідачем завдані йому збитки, які підлягають відшкодуванню.

Суд не погоджується з позицією позивача, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до статі 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.1. договору поставки, укладеного між сторонами, визначено, що предметом поставки є картопля насіннєва. Законом України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх сертифікації. Як вбачається з матеріалів справи і пояснень представників сторін, у постачальника - відповідача у справі були відсутні сертифікати на картоплю як насіннєвий матеріал. Натомість були надані документи: 1) сертифікат відповідності серії ВВ № UA1.036.Х001580-13 на продукцію: «Картопля свіжа продовольча» термін дії з 13 лютого 2013 року до 01 липня 2013 року, виданий органом з сертифікації продукції ДП «Сумистандартметрологія», 40007, м. Суми, вул. Харківська, 101, призначений наказом Держспоживстандарту України від 02.08.2011 № 294, свідоцтво № UA.Р. 036 від 02.08.2011; 2) протокол випробовувань № 21-24 від 25 січня 2013 року, виданий ТОВ «Агробізнес ТСК» на продукцію: Овочі свіжі: № 21- картопля, № 22-капуста, № 23- морква, № 24 - буряк., місцезнаходження партії: ТОВ «Агробізнес ТСК», Недригайлівський р-н., с. Сакуниха, овочесховище, дата виготовлення продукції - Урожай 2012 року; 3) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.02.2013 року № 05.03.02.-04/6240 на продукцію - «Картопля свіжа згідно ГОСТ 7176-85 «Картофель свежий продовольственный заготовляемый и поставляемый. Технические условия». За наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування; 4) протокол № 33 досліджень проб харчових продуктів на вміст ГМО від 01 лютого 2013 року, виданий Державною Установою «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», замовник - ТОВ «Агробізнес ТСК» найменування зразка: овочі свіжі: картопля, урожай 2012 року, місцезнаходження партії ТОВ «Агробізнес ТСК», Недригайлівський р-н., с. Сакуниха, овочесховище. Дата відбору зразків - 30.01.2013, дата проведення досліджень - 01.02.2013 року; 5) протокол Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 58 від 06.02.2013 року, на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію: картопля свіжа згідно ГОСТ 7176-85 «Картофель свежий продовольственный заготовляемый и поставляемый. Технические условия» - харчовий продукт.

Товарно - транспортні накладні свідчать про поставку картоплі без зазначення про те, що це є насіннєва картопля. Отже, поставка відбулась не відповідно до умов договору, предметом якого було постачання насіннєвої картоплі. Разом з тим, позивач прийняв цю картоплю і почав висаджувати. Він посилається на акт обстеження садивного матеріалу картоплі від 16.04.2013 року, складений комісією у складі керівництва підприємства позивача та фахівців управління промислового розвитку.

В цьому акті зазначено, що обстежена партія картоплі в кількості 72, 7 тонн не відповідає вимогам згідно ДСТУ по враженості хворобами (кільцевою та сухою гниллю) та розміру фракції і не є садивним матеріалом, про що теж свідчать такі документи; Сертифікат відповідності виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України державної системи сертифікації УкрСЕПРО, висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи виданий Міністерством охорони здоров'я України державною санітарно - епідеміологічною службою, протоколу № 33 від 01.02.2013 року досліджень проб харчових продуктів на вміст ГМО від 1 лютого 2013 року виданий державною установою «Сумський обласний лабораторний центр держсанепідслужби України».

При цьому вся партія картоплі була висаджена, будь-яких претензій відповідачу позивач не направив. Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, яка є чинною на даний час, регламентовано порядок і дії отримувача неякісної продукції. Так, згідно пункту 16 Інструкції, при виявлені невідповідності якості, комплектності маркування продукції вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у супровідних документах, що підтверджують якість продукції, отримувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної в умовах запобігання погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Якщо представник постачальника не викликається, перевірка якості здійснюється представником відповідної контролюючої установи або експертом. Одностороння прийомка допускається лише у випадку, коли відправник дав на це згоду. Згідно пункту 22 Інструкції для участі в прийомці продукції повинні виділятись особи, компетентні в питаннях визначення якості і комплектності продукції, але не матеріально відповідальні, не керівники і їх заступники, не бухгалтера, не працівники, пов'язані з обігом та зберіганням матеріальних цінностей. В акті складеному за результатами прийомки зазначаються відомості, передбачені п. 29 Інструкції (найменування отримувача, його адреса, місце прийомки, учасники прийомки; дані про виклик постачальника, якщо такий мав місце; номера і дати договорів та документів, які посвідчують якість продукції; кількість неякісної продукції і т. і.). Цей акт завіряється керівником і разом з претензією направляється постачальнику. Позивач не тільки не дотримав порядку прийомки, але, як зазначено вище, не направив будь-яких претензій і зауважень постачальнику.

Щодо посилань позивача, на акт обстеження садивного матеріла картоплі від 16.04.2013 року то, по - перше, як вже зазначалось, ним отримано не садивний матеріал. А по - друге, згідно статті 23 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», арбітражне (експертне) визначення якості насіння і садивного матеріалу може проводитися на вимогу споживача у лабораторіях, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення відповідних заяв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

В порушення вимог пункту 20 Інструкції № П-7 отримання продукції по якості не здійснювалось представником відповідача галузевої інспекції по якості продукції. Акт обстеження садивного матеріалу картоплі в ПП «Агро - Доля», ПП «Доля» від 16.04.2013 року взагалі не є актом отримання продукції (садивного матеріалу) по якості, а є актом візуального обстеження картоплі свіжої продовольчої, яка є харчовим продуктом, а не садивним (насіннєвим) матеріалом, про що позивачеві було відомо задовго до обстеження з товаросупровідних документів при отриманні продукції від відповідача, зокрема, з сертифікату відповідності картоплі свіжої продовольчої № UA1.036.Х001580-13, протоколу № 33 від 01.02.2013 року досліджень проб харчових продуктів на вміст ГМО, які зазначені в акті обстеження «садивного матеріалу» від 16.04.2013 року та на підставі яких комісія дійшла висновку, що обстежена картопля не є садивним матеріалом.

В акті обстеження садивного матеріалу картоплі від 16.04.2013 року в порушення вимог пункту 29 Інструкції № П-7 не зазначено: місце приймання продукції; час початку та закінчення приймання продукції; номери та дати транспортних документів, за якими доставлена продукція; дата прибуття продукції на склад (на поле) отримувача; умови зберігання продукції (картоплі) до складання акту; при вибірковій перевірці якості продукції -порядок відбору продукції для вибіркової перевірки з зазначенням підстав вибіркової перевірки.

В акті обстеження садивного матеріалу картоплі від 16.04.2013 року зазначена кількість обстеженої партії картоплі сорту «Розара» -72, тони при тому, що позивач отримав від відповідача партію картоплі сорту «Розара» у кількості лише 62, 5 тони. Це свідчить про те, що партія продукції (картопля сорту «Розара»), отримана позивачем від відповідача, не зберігалась позивачем до її приймання по якості відокремлено від інших партії картоплі, що не належали позивачеві. За таких обставин неможливо визначити яка саме кількість не якісної (враженої хворобами ) картоплі була серед усієї (загальної) кількості обстеженої візуально картоплі сорту «Розара» у кількості 72, 7 тони.

Висновок експерта від 30.08.2013 року Дніпропетровської торгово - промислової палати зроблений за результатами дослідження картоплі, вирощеної позивачем і в цьому висновку зазначено, зокрема, що насіннєвий матеріал картоплі сорту «Розара» був некондиційним і не міг використовуватись як насіннєвий матеріал.

Висновок експерта щодо некондиційності насіннєвого матеріалу картоплі сорту «Розара» є недостовірним, оскільки експерт не здійснював 30.08.2013 року дослідження насіннєвого матеріалу, висадженого позивачем 16.04.2013 року, а вивчав надані йому позивачем документи, нормативно - технічну документацію, наукові посібники та інформацію з мережі Інтернет. Крім того, досліджуючи документи позивача експерт взагалі не звернув уваги, що ні поставки насіннєвого матеріалу, ні висадки насіннєвого матеріалу не було, оскільки позивач отримав від відповідача свіжу товарну картоплю, яка відповідала вимогам ГОСТ 7176-85 до картоплі свіжої продовольчої як до харчового продукту (том 2, а.с 16-20).

За таких обставин, як свідчать матеріали справи, позивачем свідомо (достеменно знаючи з дня отримання картоплі свіжої продовольчої, яка не є і не може бути насіннєвим матеріалом) використав картоплю свіжу продовольчу в якості садивного (насіннєвого) матеріалу, чим і заподіяв власними свідомими діями собі шкоду (збитки).

Оскільки, з товаросупровідних документів (сертифікату, протоколів, висновку державної експертизи) під час приймання картоплі продовольчої від відповідача і потім з акту обстеження «садивного матеріалу», який не є садивним матеріалом, позивачеві було відомо, що ним отримано всупереч умовам договору поставки не картоплю насіннєву, а картоплю продовольчу , то згідно частини другої статті 678 Цивільного кодексу України, він мав право за своїм вибором: 1) відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Позивач не скористався своїми правами, не відмовився від договору і не вимагав заміни товару (картоплі продовольчої на картоплю насіннєву), а на власний ризик свідомо використав продовольчу картоплю в якості садивного матеріалу, внаслідок чого власною бездіяльністю (щодо можливості відмови від договору та щодо можливості вимоги замінити товар) та власними діями (щодо використання картоплі продовольчої в якості садивного матеріалу) заподіяв собі збитки

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як вище зазначено, позивач на власний ризик використовував картоплю, як насіннєвий матеріал, яка за документами не була насіннєвою.

Також позивач посилається на частину 8 статті 69 Господарського кодексу України, відповідно до якої позови, що випливають з поставки товару неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених товарів. Як вже зазначалось вище, позивач прийняв товар і використав його, не направивши постачальнику будь - яких зауважень. Згідно статті 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Акт експертизи торгово - промислової палати стосується не якості отриманої картоплі, а врожаю, отриманого після її висадки і вирощування.

У відповідності з нормами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Повне рішення складено 27.01.2014 року.

Головуючий суддя І.В. Зайцева

Судді В.Л. Котельницька

П.І. Левченко