Вирок № 36822765, 27.01.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9877/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кицюка В.П.

при секретарях Скрибка А.В., Цілуйко Н.М.

за участю прокурора Ганілова О.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лозичне Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону України від 05.04.2001, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, обіймаючи посаду судді Оболонського районного суду м. Києва, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабар за наступних обставин.

07.12.1993 року рішенням XV сесії XXI скликання Київської міської ради народних депутатів, у відповідності до ст. 150 Конституції України і ст. 9 Закону України "Про статус суддів", що діяли на той час, ОСОБА_2 обрано суддею Радянського районного суду м. Києва. Указом Президента України "Про переведення суддів місцевих судів міста Києва" № 1004/2001 від 23.10.2001, яким ОСОБА_2 переведений на посаду судді новоутвореного Оболонського районного суду м. Києва з 01.11.2001. Постановою Верховної Ради України від 24.06.2004 № l856-IV ОСОБА_2 обрано на посаду судді безстроково. Наказом Голови Оболонського районного суду м. Києва № 215 від 21.07.2004 ОСОБА_2 зарахований з 24.06.2004 на посаду судді Оболонського районного суду м. Києва безстроково.

Відповідно до ст. ст. 1, 6 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 10, 25 Закону України "Про судоустрій України" від 05.06.1981 (з наступними змінами та доповненнями) за критеріями постійного здійснення функцій представника судової влади, а також у відповідності до примітки № 2 до ст. 368 КК України в редакції Закону України від 05.04.2001 ОСОБА_2 був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

В березні 2008 року в провадження судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Вивчивши матеріали цивільної справи та провівши декілька судових засідань, ОСОБА_2 в кінці листопада на початку грудня 2008 року, вирішив використати надані йому владні повноваження судді з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання від ОСОБА_3 хабара.

Реалізуючи свій злочинний намір, суддя ОСОБА_2 запросив до себе ОСОБА_3, яка 10 грудня 2008 року приблизно о 12.00 годині прийшла до службового кабінету ОСОБА_2 № 19, розташованого у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-є, де ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про те, що може задовольнити позов за умови надання йому хабара у розмірі 3000 доларів США.

17 грудня 2008 року, приблизно о 12 годині 15 хвили, ОСОБА_3 прийшла до службового судді ОСОБА_2, де передала судді ОСОБА_2, а він одержав від неї, 500 доларів США, що за курсом Національного банку України становило 3869 гривень 15 копійок, як частину хабара загальною сумою 3000 доларів США за прийняття на її користь рішення у вищезазначеній цивільній справі.

Продовжуючи діяти протиправно, з метою одержання хабара у визначеному ним розмірі, ОСОБА_2 в цей же день, в своєму службовому кабінеті, в розмові із ОСОБА_3, повідомив, що його рішення у справі, яке він винесе на користь останньої, може бути відмінено судом апеляційної інстанції, але якщо вона виконає його умови та передасть другу частину хабара, то він сприятиме у знятті арешту з спірної квартири та забезпечить умови для її продажу.

Свої умови про необхідність передачі другої частини хабара ОСОБА_2 підтвердив ОСОБА_3 при наступних зустрічах з нею в своєму службовому кабінет 18 і 19 грудня 2008 року.

23 грудня 2008 року ОСОБА_3 о 15.00 годині прийшла до ОСОБА_2 в його у службовий кабінет і повідомила, що принесла решту хабара в розмірі 2500 доларів США.

ОСОБА_2, приймаючи заходи по приховуванню факту одержання хабара, дістав із шафи журнал «Панорама ринку» № 9(262) за 02.06. - 17.06.2008 року і тримаючи його в руках розгорнутим наказав ОСОБА_3 покласти в нього грошові кошти, що остання і зробила. Отримавши у такій спосіб від ОСОБА_3 другу частину хабара у розмірі 2500 доларів США, що за курсом Національного банку України становило 19697 гривень, ОСОБА_2 поклав журнал з грошима в шафу.

У ході обшуку 23 грудня 2008 року у службовому кабінеті судді ОСОБА_2 було вилучено 3000 доларів США, які він отримав, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище від ОСОБА_3, що за курсом Національного банку України становило 23566 грн. 15 коп., за здійснення в її інтересах дій, які він міг зробити з використанням наданої йому влади, а саме за прийняття рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 на її користь.

Підсудний ОСОБА_2 винними себе у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення не визнав, дав показання, аналіз та оцінка яким будуть наведені у вироку нижче. По суті фактичних обставин справи підсудний ОСОБА_2 пояснив, що в березні 2008 року в його провадження надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку виконання зобов'язання за договором позики. Вивчивши матеріали справи та провівши декілька судових засідань, він зробив висновок, що сторони у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли спільно, дійсною метою позову було не допустити звернення стягнення на квартиру за борговими зобов'язаннями ОСОБА_4 перед комерційного банками, вони усіляко перешкоджали винесенню судового рішення у справі шляхом затягування судового розгляду. Позивач ОСОБА_3 декілька разів за власною ініціативою приходила до нього у кабінет та цікавилася перспективами прийняття рішення по суті справи, він у свою чергу консультував її з правових питань. 17 грудня 2008 року ОСОБА_3 непомітно для нього залишила на його робочому столі 500 доларів США, які він виявив після того, як ОСОБА_3 вийшла з кабінету. Про дану подію він нікого не повідомив, оскільки боявся, що після цього у нього заберуть справу, проте мав намір повернути ОСОБА_3 зазначені грошові кошти після розгляду справи. 23 грудня 2008 року ОСОБА_3, прибувши до нього у кабінет, передала йому журнал з грошовими коштами, які (гроші) він поклав у шафу як гарантію забезпечення явки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання та прискорення розгляду справи.

Таким чином, за змістом показань підсудного, не заперечуючи факту отримання від ОСОБА_3 17.12.2008 та 23.12.2008 грошових коштів загальною сумою 3000 доларів США, ОСОБА_2 в обґрунтування процесуальної позиції захисту посилався на те, що він не мав корисливого мотиву в привласненні грошей та не збирався виносити рішення на користь ОСОБА_3, грошові кошти утримував в себе виключно з метою прискорення розгляду справи та хотів повернути їх ОСОБА_3 після ухвалення судового рішення.

Незважаючи на невизнання підсудним вини, його винуватість у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Рішенням XV сесії XXI скликання Київської міської ради народних депутатів від 07 грудня 1993 року, відповідно до якого ОСОБА_2 обрано суддею Радянського районного народного суду м. Києва. Указом Президента України «Про переведення суддів місцевих судів міста Києва» №1004/2001 від 23 жовтня 2001 року ОСОБА_2 переведений на посаду судді новоутвореного Оболонського районного суду м. Києва з 01.11.2001 року. Постановою Верховної Ради України від 24 червня 2004 року №1556-IV ОСОБА_2 обраний на посаду судді безстроково (Том 3, а.с. 91, 93, 94-96).

Матеріалами цивільної справи № 2-4753 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, із яких вбачається, що дійсно у провадженні судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, розгляд якої неодноразово переносився у зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, зайнятістю судді у розгляді інших справ ( Том 2 а.с. 10-11, 14, 17, 20-22, 23, 33-35, 45-47, 84, 85, 86, 117).

По показанням потерпілої ОСОБА_3 на досудовому слідстві та в суді слідує, що цивільна справа за її позовом до ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 розглядалася Оболонським районним судом м. Києва неодноразово, востаннє з березня 2008 року суддею ОСОБА_2. Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин. Після судового засідання 05 грудня 2008 року їй зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що суддя ОСОБА_2 хоче особисто зустрітися з нею та поговорити. 10 грудня 2008 року вона прийшла до Оболонського районного суду м. Києва і в кабінеті № 19 зустрілася з суддею ОСОБА_2 В ході зазначеної зустрічі суддя ОСОБА_2 висунув вимогу передати їй хабар в розмірі 3000 доларів США за ухвалення рішення на її користь. Розуміючи, що суддя ОСОБА_2 діє незаконно, вона 17.12.2008 звернулась до Служби безпеки України з відповідною заявою про вимагання суддею ОСОБА_2 у неї хабара у розмірі 3000 доларів США за прийняття рішення у цивільній справі на її користь. Після цього працівники Служби безпеки України запропонували їй взяти участь у документуванні злочинної діяльності судді ОСОБА_2, на що вона погодилася. 17.12.2008 вона прийшла до кабінету судді ОСОБА_2, дістала з сумки гроші в розмірі 500 доларів США та поклала їх на папки, які лежали на столі судді ОСОБА_2 Побачивши, що гроші вона поклала на стіл, ОСОБА_2 запропонував покласти їх під папери, що вона і зробила. Наступне судове засідання було призначено на 18.12.2008, але розгляд справи було відкладено на 23.12.2008 за письмовим клопотанням відповідача. 19.12.2008 вона прийшла до службового кабінету судді ОСОБА_2, який повідомив їй, що буде закривати провадження у справі, оскільки є рішення суду між тим ж сторонами про аналогічний предмет спору. ОСОБА_2 навіть натякнув, що може повернути їй гроші, які отримав як частину хабара. Вона запропонувала судді не закривати провадження у справі. Він подумав і сказав, що спробує ще раз. Після судового засідання 23.12.2008, вона зайшла в кабінет судді ОСОБА_2 , повідомила йому, що принесла все, як вони домовлялися, і показала гроші. Суддя ОСОБА_2, побачивши гроші, взяв із шафи рекламний журнал яскраво-червоного кольору, відкрив його і поклав на стіл. Вона поклала гроші у журнал, після чого суддя провів її до дверей. (Том 1 а.с.102-108, 109-115, 116-122; Том 18, а.с. 41-55).

Відповідач у вищезазначеній цивільній справі свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив свої показання на досудовому слідстві та зазначив, що після судового засідання 05 грудня 2008 року суддя ОСОБА_2 попросив його передати ОСОБА_3, що він (суддя) бажає поспілкуватися з нею на одинці з приводу прийняття рішення у справі, про що він довів до відома ОСОБА_3 вже на наступний день. Чи зустрічалася ОСОБА_3 з суддею ОСОБА_2 йому не відомо. (Том 1, а.с. 142-147; Том 3, а.с.50-53, Том 19 а.с. 28-32).

Твердження підсудного, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли спільно з метою його спровокувати та надають завідомо неправдиві показання, не підтверджено матеріалами кримінального провадження. При оцінці показань свідка ОСОБА_4 суд вважає необхідним також зазначити, що останній ніколи не стверджував про вимагання суддею ОСОБА_2 хабара, а лише зазначив, що суддя ОСОБА_2 попросив його передати ОСОБА_3 про його бажання зустрітися з нею наодинці. Зазначених обставин підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорював.

Показання ОСОБА_3 в частині вручення їй грошових коштів, обставини виявлення і вилучення цих грошових коштів в робочому кабінеті судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-є, під час огляду місця події 23.12.2008 підтверджуються фактичними даними відповідних протоколів, а також показаннями допитаних в суді в якості свідків колишнього старшого оперуповноваженого на ОВО 1 сектору 3 відділу 1 Управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_5 та старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_6

Згідно показань свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, в грудні 2008 року до Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України надійшла оперативна інформація про незаконні дії судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_2, пов'язані з вимаганням хабара. За даним фактом було заведено оперативно-розшукову справу, в рамках якої був отриманий дозвіл на проведення оперативно - технічних заходів по перевірці злочинної діяльності судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 17.12.2008 до Служби безпеки України звернулася громадянка ОСОБА_3 з заявою про вимагання в неї хабара суддею Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_2 В цей же день він опитав ОСОБА_3 з приводу зазначених обставин та запропонував їй взяти участь у документуванні злочинної діяльності судді ОСОБА_2, на що вона погодилася. 17.12.2008 ОСОБА_3 були вручені грошові кошти у сумі 500 доларів США, про що складено відповідний протокол, в якому були зафіксовані номера переданих купюр. В цей же день близько 12 години ОСОБА_3 прийшла в кабінет до ОСОБА_2 і передала йому 500 доларів США, як частину хабара. Зустріч ОСОБА_3 і ОСОБА_2 17.12. 2008 фіксувалася відео та аудіотехнікою. 23.12.2008 ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 другу частину хабара в розмірі 2500 доларів США. Перед цим в присутності понятих ОСОБА_3 були вручені грошові кошти у сумі 2500 доларів США, про що складено відповідний протокол, в якому були зафіксовані номера купюр. Частина купюр була помічена спеціальним написом «Хабар СБУ» та пересипана спеціальним порошком. Відразу після передачі ОСОБА_3 хабара ОСОБА_2 був проведений обшук в кабінеті останнього. У ході обшуку були вилучені 500 доларів США, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 17.12.2008, та 2500 доларів США, які він отримав від ОСОБА_3 23.12.2008 (Том 1 а.с. 148 - 153, Том 19 а.с. 42-48; 73-79).

У відповідності до протоколів огляду та вручення ОСОБА_3 грошових коштів від 17.12.2008 та 23.12.2008 для передачі хабара судді ОСОБА_2, ОСОБА_3 були вручені грошові кошти у сумі 500 доларів США та 2500 доларів США (Том 1 а.с. 43 -46, 64-73).

Згідно протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_2 від 23.12.08, в ході проведення даної слідчої дії в службовому кабінеті судді були вилученні 3000 доларів США, номера грошових купюр яких повністю співпадають з номерами тих грошових купюр, які були вручені ОСОБА_3 для передачі в якості хабара ОСОБА_2, що повністю підтверджує показання ОСОБА_3 про обставини передачі хабара судді ОСОБА_2 (Том 1 а.с.79-85).

Вилучені в ході обшуку та визнані у справі речовими доказами грошові кошти відповідно 500 доларів США та 2500 доларів США були оглянуті в судовому засіданні за участю спеціалістів СБУ, при їх дослідженні сторона захисту будь -яких зауважень не висловлювала.

За таких обставин, а також враховуючи, що протягом всього провадження у кримінальній справі підсудний ОСОБА_2 не заперечував факту отримання від ОСОБА_3 3000 доларів США та їх вилучення під час огляду місця події 23.12.2008, походження цих грошових коштів не має жодного правового значення для прийняття рішення по суті пред'явленого підсудному обвинувачення, а перевірка справжності вилучених грошових купюр шляхом проведення експертизи не викликана необхідністю.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні, хоча і не виключив можливості складання протоколу огляду та вилучення в приміщенні Генеральної прокуратури України, проте підтвердив, що протокол був підписаний ОСОБА_2 в день його складання, тобто 23.12.2008, що узгоджується з особистим підписом підсудному на протоколі. Посилаючись на те, що протокол огляду місця події був підписаний ним заднім числом, ОСОБА_2 в судовому засіданні між тим не зазначив, яким чином це впливає на об'єктивність зафіксованих у протоколі фактичних даних та на допустимість даного доказу.

Дослідивши протоколи за результатами проведення оперативно-технічних заходів, заслухавши показання свідків та підсудного, а також відтворивши аудіо та відеозаписи в судовому засіданні, суд погоджується з інтерпретацією зафіксованих в них подій, наведеною органом досудового слідства в протоколах огляду та в обвинувальному висновку в якості доказів обвинувачення (Том 1 а.с. 47-50; 177- 194; 202-207).

Зокрема, протоколом за результатами проведення 17.12.2008 оперативно-технічного заходу зафіксовані обставини та порядок зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в службовому кабінеті останнього, а також факт одержання суддею частини хабара в розмірі 500 доларів США (Том 1 а.с.47-50).

На відео запису від 17.12.08 зафіксовано, як ОСОБА_3 заходить до кабінету ОСОБА_2, який сидить за столом. ОСОБА_2 вказує лівою рукою, в якій знаходиться мобільний телефон, на документи, які знаходяться на його столі. Потім ОСОБА_3 поклала долари США під документи, на які вказав ОСОБА_2(Том 1 а.с. 177-183).

Згідно протоколу огляду диску з аудіо записом на а.с. 187-194 Тому №1, під час особистої зустрічі 23.12.2008 ОСОБА_3 зазначила ОСОБА_2, що вона все принесла, як вони домовлялися, запитала куди положити принесене та чи може вона тепер спати спокійно, на що ОСОБА_2 відповів, що потрібно дочекатися розгляду справи апеляційним судом.

Законність проведення оперативно-технічних заходів відносно судді ОСОБА_2 підтверджується листом Апеляційного суду Київської області від 24 червня 2009 року № 48 ДСК про надання 16 грудня 2008 року дозволу на застосування оперативно-технічних засобів щодо ОСОБА_2 (Том 3 а.с. 218) та стороною захисту в судовому засіданні не оспорювалась. Одержані матеріали використано як джерело доказів у кримінальному судочинстві згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». При цьому аудіовідеозаписи було перенесено на диск для лазерних систем зчитування, який оглянуто та визнано речовими доказом у справі в порядку, передбаченому ст. ст. 78, 79, 190, 195 КПК України.

З метою перевірки показань підсудного ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 23.12.08 начебто заходила в його службовий кабінет в той час, коли він був відсутній, допитана як свідок помічник судді ОСОБА_7, яка показала, що 23.12.08 близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_2 повідомив, що він залишає робоче місце і буде після обіду. Через 5 хвилин вона вийшла з приймальні і в коридорі зустріла ОСОБА_3, яка запитала, чи є на місці ОСОБА_2 Вона (ОСОБА_7) відповіла їй, що його немає і що він буде після обіду. На початку 14 години прийшов ОСОБА_2 та зайшов до свого кабінету. Через п'ять- десять хвилин до приймальні зайшла ОСОБА_3 і відразу пішла до кабінету ОСОБА_2 Двері до кабінету судді були відкриті. ОСОБА_3 зайшла і майже відразу ж вийшла з кабінету. Присутня в приймальні секретар ОСОБА_8 сказала, що суддя ОСОБА_2 вийшов з кабінету, проте сама вона (ОСОБА_7) не бачила, коли він це зробив. Що робила ОСОБА_3 в кабінеті ОСОБА_2 та чи був в цей час ОСОБА_2 на своєму робочому місці вона не знає. На запитання щодо наявності в кабінеті ОСОБА_2 журналів по будівництву і нерухомості, ОСОБА_7 пояснила, що у ОСОБА_2 були такі журнали, якими він користувався і в яких були оголошення для пошуку будівельних матеріалів чи робітників (Том 1 а.с. 123-126, 134-137, Том 18 а.с. 108-118).

Аналогічні за змістом показання в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_8 (Том 19 а.с.157-159).

Окрім того, на відео запису від 23.12.08 зафіксовано, як ОСОБА_3 заходить до кабінету ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_2 пройшов вправо і взяв журнал «Панорама ринку», який підніс до столу, біля якого стоїть ОСОБА_3 ОСОБА_2 розкрив журнал, закрив його і відніс до шафи, розташованої справа від входу (Том 1 а.с. 187-194). Оспорюючи корисливий мотив в отриманні від ОСОБА_3 грошових коштів, ОСОБА_2 між тим в судовому засіданні не заперечував, що 17.12.2008 та 23.12.2008 ОСОБА_3 знаходилися в кабінеті в його присутності, 17.12.2008 він виявив грошові кошти безпосередньо після виходу ОСОБА_3 із кабінету, а 23.12.2008 особисто бачив як ОСОБА_3 поклала гроші до журналу «Панорама ринку». За таких обставин твердження ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в суді про те, що ОСОБА_3 могла підкинути гроші за його відсутності безпідставне.

Питання щодо достовірності показань підсудного в ході судового слідства з'ясовувалося судом, як шляхом оцінки цих показань у сукупності з іншими доказами у справі, так і шляхом їх співставлення з показаннями ОСОБА_2 на досудовому слідстві.

Так, під час допиту в якості підозрюваного 29.12.2008, ОСОБА_2 показав, що умислу на отримання хабара від ОСОБА_3 у нього не було. Намагаючись забезпечити явку позивача та відповідача на судове засідання, він запропонував ОСОБА_4, що може ухвалити рішення на користь ОСОБА_3, але він повинен гарантувати, що докладе зусиль, щоб це рішення було залишено в силі апеляційним судом. А на той випадок, якщо рішення скасують, то він (ОСОБА_4) повинен відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду. Він (ОСОБА_2) старався, щоб ОСОБА_4 повірив йому, хоча насправді виносити рішення на користь ОСОБА_3 не збирався, а мав намір повернути гроші відразу ж після винесення рішення не на її користь. При цьому, ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_3 зайшла до нього в службовий кабінет і поклала гроші на стіл, а він сам поклав їх під коробку від паперу; як ОСОБА_3 залишила гроші 23.12.2008 він не бачив, погодження журналу «Панорама ринку» йому не відоме. Проте, вже при пред'явленні для огляду відеозапису його зустрічі з ОСОБА_3 23.12.2008, ОСОБА_2 визнав факт отримання від ОСОБА_3 2500 доларів США 23.12.2008 та пояснив, що вирішив прийняти від ОСОБА_3 додаткові гроші, щоб не викликати у сторін підозри про його наміри відмовити в задоволенні позову (Том 3 а.с. 73-75).

При пред'явленні 10.02.09 для прослуховування аудіозапису, отриманого в ході оперативно-технічних заходів 17 грудня 2008 року, обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що на аудіозапису наявний його голос і голос ОСОБА_3 Ознайомившись з пред'явленим відеозаписом від 17.12.08, обвинувачений ОСОБА_2 показав, що дійсно ОСОБА_3 17.12.2008 зайшла до нього в кабінет і поклала на стіл 500 доларів США. За ці гроші він розмовляв з ОСОБА_4, і це було відшкодуванням моральної шкоди, на той випадок, якщо ухвалене ним рішення скасують в апеляційному порядку (Том 3 а.с. 54-56).

Судом не встановлено будь-яких обставин, які би впливали на об'єктивність викладення ОСОБА_2 показань на стадії досудового слідства. За таких обставин, а також враховуючи, що показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві об'єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі, суд вважає можливим ці показання покласти в основу обвинувального вироку.

Окрім того, в своїх показаннях на стадії досудового слідства ОСОБА_2 визнав, що він приймав участь в розмовах з ОСОБА_3, його слова, запитання та пояснення, твердження та репліки (тощо ), так як вони викладені у протоколі за результатами проведення оперативно - технічного заходу, відповідають дійсності, цим своїм поясненням ОСОБА_2 надавав відповідну оцінку під час його допиту в якості обвинуваченого та в ході відтворення аудіо та відеозаписів на досудовому слідстві, у зв'язку з чим суд критично відноситься до його твердження щодо фальсифікацій носіїв інформації та не вбачав підстав для призначення фоноскопічної експертизи.

Твердження сторони захисту про штучне створення співробітниками Служби безпеки України умов для провокації хабара безпідставне, оскільки сам по собі факт передачі незаконної матеріальної винагороди з відома та під контролем правоохоронних органів не свідчить про провокацію вчинення злочину, а направлений на документування злочинної діяльності.

Те, що оцінка судом доказів розходиться з запропонованою стороною захисту, у тому числі внаслідок власної інтерпретації закріплених у них фактичних даних, не може слугувати підставою для визнання доказів недопустимими.

Показання потерпілої ОСОБА_3, аудіо записи розмов ОСОБА_3 і ОСОБА_2 17 та 23 грудня 2008 року під час передачі грошових коштів, беззаперечно свідчать про наміри останнього за хабара вчинити певні дії в інтересах ОСОБА_3, а саме винести на її користь рішення по цивільній справі, визнавши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, а також всіляко сприяти в тому, щоб таке його рішення було залишено в силі Апеляційним судом м. Києва.

Водночас, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 3 постанови № 5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об'єктивної сторони передбаченого ст. 368 КК України злочину, а відтак відповідальність за цією нормою настає незалежно від того виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це роботи. Таким чином, навіть якщо прийняти до уваги твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він, отримуючи від ОСОБА_3 грошові кошти, не мав наміру виносити рішення на її користь і хотів ці кошти повернути після розгляду справи, то воно не виключає відповідальності ОСОБА_2 за отримання хабара та не впливає на кваліфікацію його дій за ст. 368 КК України.

Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, оскільки, він будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабар за ухвалення судового рішення в інтересах хабародавця.

Між тим, в ході судового слідства не знайшов свого підтвердження факт вимагання суддею ОСОБА_2 хабара.

Із законодавчого визначення розуміння вимагання хабара ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання хабара виключається.

Аналіз показань потерпілої ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_2, та письмових доказів у справі, так як вони викладені у вироку вище, свідчить про те, що вимогу ОСОБА_2 про передачу йому грошових коштів було спрямовано не проти законних прав чи інтересів заявника ОСОБА_3, а навпаки на задоволення інтересів останньої. Жодних погроз з боку ОСОБА_2 про вчинення або не вчинення ним дій, які могли би заподіяти шкоду правам та законним інтересам ОСОБА_3, або за яких вона би змушена була передати підсудному грошову винагороду, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини злочину, дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_2, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 визнається винними у вчиненні злочину, віднесеного законодавцем до категорії тяжких (ст. 12 КК України), хоча і вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце реєстрації та проживання, за місцем попередньої роботи на посаді судді Оболонського районного суду м. Києва неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, на підставі постанови Верховної Ради України від 24 травня 2012 року звільнений з даної посади у зв'язку з порушенням присяги судді, на теперішній час не працює, одружений.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

Незважаючи на позитивні дані про особу підсудного ОСОБА_2, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд враховуючи тяжкість та конкретні обставини вчиненого злочину, відсутність зі сторони ОСОБА_2 будь-якого каяття у вчиненому, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, справедливе й достатнє для досягнення цілей покарання, у тому числі виправлення підсудного.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 81 КПК України. Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324, ч. 2 ст. 327, 333-335 КПК України 1960 року, п.п. 10,11,12 розділу "Перехідні положення" КПК України 2012 року, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України редакції Закону України від 05.04.2001, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права займати посади судді строком на 2 (роки) роки з конфіскацією всього майна належного ОСОБА_2 на праві власності, за виключенням житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття його під варту.

Речові докази:

1) грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, які знаходяться на зберіганні в фінансово - економічного відділу СБ України,- передати в дохід держави (Том 1 а.с. 171, 173; 164-165, 173);

2) журнал «Панорама ринку» № 9 (292) за 02-06-17.06.2008, який зберігається в камері схову речових доказів Генеральної прокуратури України, - знищити (Том 1 а.с.176);

3) відеокасету SONY з відезаписом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відеокасету Раnasonic з відеозаписом огляду місця події, диск EMTEC CD-R з написом «7/D5-К09, диск «TDK CD-RW 4х-12х» з написом «обл..765Т 15.09.08», диск «TDK CD-RW 4х-12х» з написом «обл..765Т 15.09.08», диск DVD з написом «23.12.08 обшук», диск EMTEC CD-R з написом « №7/С11-К», диск EMTEC CD-R з написом «7/С9-К», диск CD -RW з написом «обл.540 Т 25.06.07», диск EMTEC CD-R з написом «№ 7/С-К», а також два диски зі звукозаписом судових засідань по цивільний справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у виді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя В.П. Кицюк