Рішення № 36821373, 25.01.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5620/2013-ц

2/219/53/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2014

17 січня 2014 року Артемівський міськрайонный суд Донецької області

у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі Карабута Ю.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

26.06.2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якій зазначив, що в провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебувала на розгляді кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ст. 125 ч. 2 КК України. По вказаній справі позивач був визнаний потерпілим та ним було заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди. 29.10.2012 року постановою суду провадження по зазначеній кримінальній справі було припинене у зв'язку зі збігом строку давності, оскільки на момент розгляду справи з дня вчинення злочину пройшло 3 роки. Цивільний позов було залишено без розгляду. Під час розгляду кримінальної справи судом було встановлено, що 22.06.2009 року приблизно о 08 годин 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_3, діючи умисно, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 завдали ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Після чого мати позивача зателефонували дільничному інспектору міліції, який терміново відвіз позивача до лікарні. Внаслідок дій відповідачів позивачу ОСОБА_2 були причинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забита рана тім'яної ділянки голови зліва, забиття лівої вушної раковини, забита рана 3-го пальця, правої кисті руки, а також синці по всьому тілу. В травматологічному пункті йому були накладені шви на тім'яній частині голови та правої кісті руки, надана медична допомога у зв'язку з черепно-мозковою травмою. Позивач вказує, що з 24.06.2009 року по 06.07.2009 року він знаходився на лікуванні у лор. відділенні Артемівської міської лікарні № 2. З 06.07.2009 року він був взятий на диспансерний облік лікаря невропатолога та направлений на консультацію до нейрохірурга та невролога. 18.07.2009 року позивач ОСОБА_2 пройшов дослідження у вигляді комп'ютерної томографії голови. За час проходження стаціонарного та амбулаторного лікування позивачем було витрачено 1291 грн. 17 коп., також ним було витрачено кошти на придбання ліків та проїзд до медичних закладів. Загалом на придбання медичних препаратів та транспортні послуги позивачем було витрачено 2 000 грн. Крім того, позивач вказує, що діями відповідачів йому були причинена моральна шкода, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях. Був порушений його звичний уклад життя, в нього появився страх того, що в будь-який момент вони можуть ще раз його побити а також познущатися з його матері. До того ж, ОСОБА_2 вказує, що він почувався приниженим після побиття, в нього з'явилося безсоння, почуття незахищеності та образ. Все це викликало сильні глибокі душевні переживання та страждання, які продовжуються до теперішнього часу. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 15 000 грн.

До того ж, у зв'язку зі зверненням до суду з позовом, позивач потребував правової допомоги, яка полягала у складанні позовної заяви. За ці послуги він поніс витрати у розмірі 1 000 грн., просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на свою користь завдану матеріальну шкоду у сумі 2 000 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.

25.09.2013 року від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 надійшли заперечення на позовну заяву, в яких вони вказали, що з позовними вимогами вони не згодні та всі події, вказані позивачем, не відповідають дійсності. З постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався до суду зі скаргою приватного обвинувачення, в якій просив притягнути ОСОБА_3 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України. Однак, провадження по справі було припинене у зв'язку зі збігом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Висновків суду про винуватість або невинуватість відповідачів по справі немає. Навпаки, при розгляді скарги приватного обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України було встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 отримав від своєї матері. До того ж, відповідачі вказують, що всі події, які викладені позивачем ОСОБА_2 у позовній заяві не підтверджені належними доказами. Крім того, на підтвердження доказів придбання медичних ліків після травми голови, позивачем надані чеки на придбання медичних препаратів для лікування шлунку. Щодо вимог стягнення моральної шкоди відповідачі позов в цій частині також не визнали та вказали, що після 22.06.2009 року позивач не з'являється у с. Нагорне Артемівського району Донецької області, і тому в нього не може бути підстав для хвилювання за своє здоров'я. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

25.09.2013 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. Вказані позовні заяви були об'єднані в одне провадження на підставі ухвали суду від 25.09.2013 року. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди були залишені без розгляду через неявку позивача ОСОБА_3

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просив розглянути справу у його відсутність, з участю його представника.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися. Вони у встановленому порядку були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Але про причини неявки суд не сповістили. Від них не надійшло клопотання про відкладення слухання справи. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що 22.06.2009 року приблизно о 08 годин 30 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_3, діючи умисно, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 шляхом незаконного проникнення на територію приватної власності ОСОБА_1, внаслідок неприязне них відносин до ОСОБА_2 нанесли останньому не менш 10 ударів по тулубу кулаками рук по обличчю, плечам, грудній клітці, по спині та ногам, а потім, наздогнавши ОСОБА_2 знов нанесли не менш 10 ударів кулаками в область голови та в область обличчя, вух, тімені, потилиці, а ОСОБА_3 також наніс два удари каменем по голові, причинивши тілесні ушкодження у вигляді у вигляді забитих ран в області потилиці та на тильній поверхні правої кисті, струс головного мозку.

Згідно акту судово-медичного дослідження № 734 від 12.08.2009 року ОСОБА_2 вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Постановою від 19.01.2011 року у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 було відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України через відсутність складу злочину, передбаченого ст. 186 КК України.

Як видно із постанови Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2012 року підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за їх клопотанням було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України у зв'язку зі збігом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди, позивач ОСОБА_2 надав медичні довідки із ЦРЛ м. Артемівська , виписки з амбулаторної картки, епікризи, історії хвороби, чеки на прдбдання медичних препаратів.

Суд враховує, що згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. За наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві у зв'язку з діями відповідачів спричинена моральна шкода, яка полягала у тому, що стан його здоров'я погіршився і він змушений була тривалий час лікуватися. Відповідачі не вжили ніяких заходів для вирішення питання щодо відшкодування шкоди у добровільному порядку, проявили байдужість. Позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав, витрачати на це свій час та переживати. Всі ці обставини порушили його звичний спосіб життя та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності. Таким чином, вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи, а тому мають бути задоволені у повному обсязі.

Судом встановлено, що за надання правової допомоги: консультації, складання позовної заяви позивач сплатив 1 000 грн., що підтверджується довідкою від 20.06.2013 року, виданою адвокатом ОСОБА_7

В частині першій статті 84 ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої строни понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною третьою ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів на користь держави також слід стягнути судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 243 грн. 60 коп. та за вимоги немайнового характеру 150 грн. 00 коп., оскільки відповідно до оскільки відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір встановлюється із подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5до 50 розмірів мінімальної заробітної плати - 1 % ціни позову. Тобто, враховуючи, що ціна позовних вимог морального характеру складає 15 000 грн., то судовий збір, за ці вимоги, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку складають 150 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57- 61, 84, 88, 209, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 1166,1167 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати за надання правової допомоги у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру 243 грн. 60 коп. та судовий збір на користь держави за вимоги немайнового характеру 150 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя О.П.Харченко