Ухвала суду № 36820523, 22.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

22 січня 2014 р.

Справа № 668/4754/13-а

Категорія: 5.6

Головуючий в 1 інстанції: Булах.Є.М

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук’янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 02 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом ДП «АРТ-ЕРІЯ» ТОВ «ЕЛВІН» до виконавчого комітету Херсонської міської ради, управління естетики та зовнішньої реклами Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради про визнання дій та рішення неправомірними, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірним та скасувати в частині п. 1.4. та п. 2. рішення виконкому Херсонської міської ради від 19.06.12 р. №222 щодо не продовження строку дії чинних дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами № 10-566, № 10-571, № 10-524 від 21 червня 2005 року, виданих на ім`я ДП «Арт-Ерія» та зобов`язати Управління естетики та зовнішньої реклами Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вчинити дії щодо внесення відповідного запису до зазначених дозволів щодо продовження їх дії на наступні 5-ть років. А також із заявою про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання п.п. 1.4 п. 1. та п. 2. рішення виконкому Херсонської міської ради від 19.06.12 р. №222 щодо не продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 10-566, № 10-571, № 10-524 від 21 червня 2005 року, виданих на ім`я ДП «Арт-Ерія»; накладання заборони виконавчому комітету Херсонської міської ради та Управлінню естетики та зовнішньої реклами департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вчиняти будь-які дії щодо розпорядження місцями для розташування рекламних засобів зазначених у дозволах за номерами: 10-566, 10-524, 10-571 від 21.06.2005 року до закінчення розгляду справи по суті та моменту набрання законної сили ухваленого судом рішення по даній справі. У заяві зазначили, що відповідачі по справі мають реальну можливість вчинити дії щодо розпорядження носіями та місцями, на яких знаходяться рекламні конструкції, що належать на праві власності ДП «Арт-Ерія» ТОВ «Елвін», а тому можуть здійснити дії по розпорядженню зазначеними носіями та місцями, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 02 вересня 2013 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Заборонено виконавчому комітету Херсонської міської ради вчиняти будь-які дії щодо надання дозволів на розташування рекламних засобів у місцях зазначених у дозволах за номерами: 10-566, 10-524, 10-571 від 21.06.2005 року до моменту набрання законної сили ухваленого судом рішення по даній справі. Заборонено управлінню Естетики та зовнішньої реклами департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вчиняти будь-які дії щодо надання дозволів на розташування рекламних засобів у місцях зазначених у дозволах за номерами: 10-566, 10-524, 10-571 від 21.06.2005 року до моменту набрання законної сили ухваленого судом рішення по даній справі.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та ґрунтується на хибному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову ДП «Арт-Ерія» ТОВ «Елвін» відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, судом було допущено помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані в статті 117 та 118 КАС України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік форм забезпечення позову є вичерпним.

За частиною першою статті 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обгрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 1 статті 117 КАС України.

Таким чином, забезпечення позову можливе за наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення.

Проте, з матеріалів справи не вбачається жодного підтвердження наявності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» також визначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено існування небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення, а тому підстави для забезпечення позову відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Херсонської міської ради підлягає задоволенню, а ухвала Суворовського районного суду м. Херсона підлягає скасуванню.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради – задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 02 вересня 2013 року – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ДП «АРТ-ЕРІЯ» ТОВ «ЕЛВІН» про забезпечення позову.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.