Рішення № 36819766, 27.01.2014, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/21215/13-ц

Провадження по справі 2/122/149/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Астанькович О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Залізничного районного суду м. Сімферополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги та остаточно просила усунути їй перешкоди в користуванні належному на праві власності будинку за адресою АДРЕСА_1, шляхом виселення.

Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить будинок за адресою АДРЕСА_1. Відповідач зареєстрований за вказаною адресою. 04 березня 2011 року ОСОБА_2 вчинив убивство свого сина ОСОБА_3, та замах на вбивство своєї дружини ОСОБА_1. за що в свою чергу є засудженим до позбавлення волі. Вважає подальше сумісне проживання з ОСОБА_2 не можливим, у зв'язку із чим просить усунути їй перешкоди в користуванні будинком шляхом виселення відповідача.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву згідно якої просить розглядати справу за його відсутності, та проти ухвалення заочного рішення він не заперечує.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про свідчить його особиста розписка, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1, в цілому, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 листопада 2000 року (а.с. 10).

В зазначеному будинку зареєстрований ОСОБА_2.

Згідно ст. 317 ГК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ГК України право власності непорушне. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права або обмежений у його використанні.

Відповідно до ст. 157 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку можуть бути виселені у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

04 березня 2011 року ОСОБА_2 вчинив вбивство свого сина ОСОБА_3, і замах на вбивство своєї дружини ОСОБА_1, позивача у даній справі.

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 листопада 2011 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 п. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі.

За таких обставин, суд вважає, обґрунтованим твердження позивача про неможливість подальшого сумісного проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою.

Враховуючи вищенаведене, та зважаючи на те, що відповідачем у відповідності до положень ст. 60 ЦПК України не надано заперечень таким обставинам, суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 116, 157 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належного, на праві власності, будинку за адресою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, без надання іншого житлового приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, у порядку та строки, встановлені ст. ст. 224-229 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294 - 296 ЦПК України.

Суддя: