Рішення № 3681809, 06.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/160

06.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про стягнення 100 000 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –

Єлтишева С.Л., представник за дов. б/н від 17.10.2008;

від відповідача –

Єкімука О.Л, нач. юр. управл., дов. №101-ГО/09 від 24.03.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 100 000 грн. за договором банківського вкладу в національній валюті №16/Ю-07 (строковий) від 07.09.2007 (далі –Депозитний договір).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного Депозитного договору, Відповідач відкрив Позивачу вкладний (депозитний) рахунок №2651203300583 та прийняв грошові кошти в сумі 100 000 грн.

Відповідач, в порушення умов п.3.2.5 Депозитного договору, депозитного вкладу не повернув, чим порушив свої зобов’язання по Депозитному договору та не виконав вимоги ст.ст. 525, 526, 629 та 1060 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що умови Депозитного договору встановлює зобов’язання Вкладника, а не зобов’язання Відповідача (Банку) достроково повернути вклад.

Окремо Відповідач наголосив, що з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників Відповідача, забезпечення схоронності капіталу й активів банку, вжиття невідкладних заходів відновлення його платоспроможності й ліквідності, керуючись ст. 73, ч.1 ст. 75 і ст.ст. 76,85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі –Закон), 20.01.2009 Правління своєю постановою №19/БТ, постановило призначити строком на 1 рік, з 21.01.2009 до 21.01.2010 тимчасову адміністрацію, а також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Відповідача ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

21.04.2009 до загального відділу надійшла заява від Позивача, в порядку ст. 22 ГПК України про зміну позовних вимог, відповідно до якої Позивач, керуючись п.1.3 Депозитного договору, в зв’язку з настанням строку щодо повернення депозитного вкладу 07.04.2009 просив стягнути з Відповідача 100 000 грн. депозитного вкладу та нараховані проценти за ним, судові витрати просив покласти на Відповідача.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 між Позивачем (Вкладник) та Відповідачем (Банк) укладено Депозитний договір, відповідно до умов якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2651203300583 (далі-Рахунок) в Вінницькій філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 302515, ідентифікаційний код 26175990.

Пунктом 1.2 Депозитного договору передбачено, що Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на Рахунок, а банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 100 000 грн. (далі-Вклад).

Згідно з п.1.3 Депозитного договору Банк зобов’язується повернути суму Вкладу 7 квітня 2008 року на р/р 26507300000777 в АКБ «Форум»в м. Києві, МФО 322948.

За користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 11% річних.

Пунктом 3.1.2 Депозитного договору передбачено, що Банк зобов’язаний повернути Вкладнику Вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 договору. Якщо днем повернення Вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за Вкладом повертаються на наступний робочий день.

07.04.2008 між сторони укладено додатковий договір №1 до Депозитного договору, якими сторони погодили, що Банк зобов’язується повернути суму Вкладу 7 жовтня 2008 року.

07.10.2008 між сторони укладено додатковий договір №2 до Депозитного договору, якими сторони погодили, що Банк зобов’язується повернути суму Вкладу 7 квітня 2009 року.

03.02.2009 Позивач звернувся до Відповідача з листом за вих. №1-1/2207 та просив достроково повернути суму Вкладу за Депозитним договором.

Вказаний лист Відповідач отримав 05.02.2009, однак був залишений останнім без належної уваги.

На виконання умов Депозитного договору, Позивач платіжним дорученням №19637 від 07.09.2007 перерахував на свій депозитний рахунок відкритий у ТОВ «Укрпромбанк»кошти в сумі 100 000 грн., а також виписками по особовому рахунку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Враховуючи той факт, що строк повернення депозиту Позивача закінчився 07.04.2009, факт наявності боргу у Відповідача в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. неповернутого депозиту Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача нарахованих процентів за Вкладом суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять розміру даної майнової вимоги та не містять заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог поданої, у порядку ст. 22 ГПК України, т.я. дана вимога у позовній заяві не стояла, а свідчить про те, що Позивач виявив бажання задовольнити свої вимоги у іншому розмірі.

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не буре до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов’язань Відповідача перед Позивачем за Депозитним договором настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на спірні правовідносини не поширюється.

Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, з вкладного (депозитного) рахунку №2651203300583 в Вінницькій філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 302515, ідентифікаційний код 26175990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186, р/р 26507300000777 в АКБ «Форум»в м. Києві, МФО 322948) 100 000 (сто тисяч) грн. депозитного вкладу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) 1 000 (одну тисячу) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.