Постанова № 36817985, 21.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 січня 2014 року 14:50 №826/18267/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Падюковій Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 11.07.2013 №316/22-30/35895629 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 11.07.2013 №316/22-30/35895629 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності фінансово-господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин».

В судове засідання від 16.12.2013 представник відповідача не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином з врахуванням приписів статті 35 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/18267/13-а у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 20 778,00 грн. та завищення від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 42 555 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві складено акт від 11.07.2013 №316/22-30/35895629 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 24.07.2013 №0002532230, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 31 167 грн., у тому числі: 20 778 грн. – основний платіж, 10 389 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- від 24.07.2013 №0002522230, яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість за березень 2013 року у сумі 42 555 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 11.07.2013 №316/22-30/35895629 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» за договором від 01.11.2012 №ЦЗ/А005-24.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» (орендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна від 01.11.2012 №ЦЗ/А005-24, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає у відшкодувальне термінове користування наступне нерухоме майно: окрему частину нежитлової будівлі (літера «К») загальною площею 2 077,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кіровоградська, будинок №8-6 і житловий будинок загальною площею 204,7 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Волзька, будинок 65 та зобов’язується сплачувати орендарю суборендну плату кожного місяця в розмірі 380 000 грн..

Додатковою угодою від 20.03.2013 №1 до Договору суборенди нерухомого майна від 01.11.2012 сторонами було вирішено припинити дію Договору суборенди нерухомого майна від 01.11.2012 за взаємною згодою з 31.03.2013.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій в березні 2013 року позивачем надано суду копії договору суборенди нерухомого майна від 01.11.2012 №ЦЗ/А005-24; акту прийому-передачі нежилих приміщень на підставі договору суборенди нерухомого майна 01.11.2012 №ЦЗ/А005-24; податкової накладної від 31.03.2013 №22; платіжного доручення за суборенду в березні 2013 року від 29.04.2013 №4659; акту надання послуг від 31.03.2013 №135; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» вказано на акт Харківської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року» від 29.05.2013 №228/220/37023683.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

За відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності підприємництва товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин», покладення в основу висновків акту перевірки акт Харківської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» від 29.05.2013 №228/220/37023683 без наведення доказів суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах.

Крім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр автозапчастин» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд авто центр» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 24.07.2013 №0002532230 та від 24.07.2013 №0002522230.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.