Постанова № 36817940, 20.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 січня 2014 р. № 820/12048/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участі:

представника позивача - Тамошюнас А.Р.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Олія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2013 року №0420302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 220271,00 грн., з яких 141514,00 грн. за основним платежем та 70757,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2013 року № 0520302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 222885,00 грн., з яких 148590,00 грн. за основним платежем та 74295,00 грн. за штрафними санкціями) .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в акті перевірки від 12.07.2013 р. №5/20-30-22-03/32868834 викладені помилкові висновки суб'єкта владних повноважень. Позив стверджує, що він не допускав порушень законів з питань оподаткування, суми податку на прибуток і ПДВ обчислив правильно, на підставі належно оформлених первинних документів, за фактом повного виконання господарських зобов'язань, наміру на безпідставне отримання податкової вигоди не мав. Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Посилаючись на викладені вище доводи, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що під час проведення перевірки позивача встановлені порушення платником податків: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з витрат від здійснення правочинів з ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) у розмірі 91 000 грн. в т.ч.: за січень 2012 р. в сумі 79 167 грн., за лютий 2012 р. в сумі 11 833 грн.; суму ПДВ за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. з витрат від здійснення правочинів з ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА» (код 36625661) у розмірі 106 063 грн.; ст. 185 - ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов'язання в частині формування податкового кредиту з придбання товару у ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) у грудні 2012 р. на суму 55 549 грн. в т.ч. за січень 2012 п. в сумі 22 422 грн., за лютий 2012 р. в сумі 33 127 грн.; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 141 514 грн., в т.ч. за жовтень 2012 р. занижено суму податку на додану вартість у сумі 106 063 грн., за січень 2012 р. занижено суму податку на додану вартість у сумі 56 745 грн., за лютий 2012 р. завищено суму податку на додану вартість у сумі 21 294 грн.; п. 135.1, п. 135.2, ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в частині формування витрат з придбання товару у ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) в загальній сумі 277 742 грн., в т.ч. за I квартал 2012 р. - в сумі 277 742 грн.; п. п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в загальній сумі 985 315 грн., в т.ч. за I квартал 2012 р. - в сумі 455 000 грн.; за IV квартал 2012 р. - в сумі 530 315 грн.; п. 135.1, п. 135.2, ст.. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 148 590 грн., в т.ч. у I кварталі 2012 р. - в сумі 37 224 грн.; у IV кварталі 2012 р. - в сумі 111 366 грн. Податковий орган вважає, що викладені в акті від 12.07.2013 р. №5/20-30-22-03/32868834 судження ДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія» (податковий номер 32868834) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА» (податковий номер 36625661) за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. та ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) за грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012 р.

За результатами перевірки був складений акт від 12.07.2013 р. №5/20-30-22-03/32868834 (а.с. 12-46 том 1), висновками якого встановлені порушення платником податків:

1) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ з витрат від здійснення правочинів з ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) у розмірі 91 000 грн. в т.ч.: за січень 2012 р. в сумі 79 167 грн., за лютий 2012 р. в сумі 11 833 грн.; суму ПДВ за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. з витрат від здійснення правочинів з ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА» (код 36625661) у розмірі 106 063 грн.;

2) ст. 185 - ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено податкові зобов'язання в частині формування податкового кредиту з придбання товару у ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) у грудні 2012 р. на суму 55 549 грн. в т.ч. за січень 2012 п. в сумі 22 422 грн., за лютий 2012 р. в сумі 33 127 грн.;

3) п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 141 514 грн., в т.ч. за жовтень 2012 р. занижено суму податку на додану вартість у сумі 106 063 грн., за січень 2012 р. занижено суму податку на додану вартість у сумі 56 745 грн., за лютий 2012 р. завищено суму податку на додану вартість у сумі 21 294 грн.;

4) п. 135.1, п. 135.2, ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в частині формування витрат з придбання товару у ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) в загальній сумі 277 742 грн., в т.ч. за I квартал 2012 р. - в сумі 277 742 грн.;

5) п. п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в загальній сумі 985 315 грн., в т.ч. за I квартал 2012 р. - в сумі 455 000 грн.; за IV квартал 2012 р. - в сумі 530 315 грн.;

6) п. 135.1, п. 135.2, ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на прибуток в сумі 148 590 грн., в т.ч. у I кварталі 2012 р. - в сумі 37 224 грн.; у IV кварталі 2012 р. - в сумі 111 366 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки 12.08.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0420302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 220 271,00 грн., з яких 141 514,00 грн. за основним платежем та 70 757,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення № 0520302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 222 885,00 грн., з яких 148 590,00 грн. за основним платежем та 74 295,00 грн. за штрафними санкціями).

Зі змісту акту перевірки №297/220/36537542 від 01.11.2013р. вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Наша Олія» із ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА».

Дослідивши господарські відносини ТОВ «Наша Олія» із ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» та ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА», у тому числі порядок формування позивачем складу податкового кредиту, доходів та витрат по цим взаємовідносинам за перевіряємий період, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, ТОВ «Наша Олія» (в якості покупця), та ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА», ПП «Укрхімкомплект» було укладено наступні договори:

- договір поставки № 42, укладений між ТОВ «НАША ОЛІЯ» та ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» від 04.10.2012 р. зі специфікаціями №1 від 04.10.2012 р., №2 від 10.10.2012 р. (а.с. 138-140 том 1), за яким ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» поставляло сировину (соняшник) ТОВ «Наша Олія», на підтвердження чого ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» були виписані товарно-транспортні накладні на перевезення зазначеної сировини: №123564 від 08.10.2012р., №254123 від 08.10.2012р., №963214 від 12.10.2012р., №321478 від 16.10.2012р., №203654 від 16.10.2012р., №254123 від 16.10.2012р., №963254 від 16.10.2012р., видаткові накладні №РН-081003 від 08.10.2012р., №РН-121004 від 12.10.2012р., №РН-161003 від 16.10.2012р., та податкові накладні №63 від 08.10.2012р., №105 від 12.10.2012р., №128 від 16.10.2012р., на загальну суму 636 375,98 грн. (у тому числі ПДВ - 106062,70 грн.) (а.с. 141-153 том 1). В бухгалтерському обліку господарські операції відображені по рахунку 631, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 162 том 1). Оплату за отриманий товар позивачем проведено в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 163-165 том 1).

- договір купівлі-продажу № 50/1, укладений між ТОВ «Наша Олія» та ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» від 04.10.2011 р. зі специфікаціями №1 від 06.12.2011р., №2 від 20.01.2012р., №3 від 30.01.2012р. (а.с. 65-69 том 1), за яким ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» поставляло товар (макуху соняшникову) ТОВ «Наша Олія», на підтвердження чого ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» були виписані видаткові накладні №РН-0000095 від 23.01.2012р., №РН-0000101 від 24.01.2012р., №РН-0000105 від 25.01.2012р., №РН-0000106 від 26.01.2012р., №РН-0000133 від 30.01.2012р., №РН-0000135 від 31.01.2012р., №РН-0000137 від 01.02.2012р., та податкові накладні №91 від 23.01.2012р., №97 від 24.01.2012р., №102 від 25.01.2012р., №103 від 26.01.2012р., №129 від 30.01.2012р., №131 від 31.01.2012р., №2 від 01.02.2012р., на загальну суму 525 000,00 (у тому числі ПДВ - 87500,01 грн.) (а.с. 70-83 том 1).

- договір купівлі-продажу № 11/л, укладений між ТОВ «Наша Олія» та ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» від 13.02.2012 р. зі специфікацією №1 від 13.02.2012р. (а.с. 84-86 том 1), за яким ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» поставляло сировину (лушпиння соняшника) ТОВ «НАША ОЛІЯ», на підтвердження чого ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» були виписані видаткова накладна №РН-0000253 від 13.02.2012р. та податкова накладна №113 від 13.02.2012р. на загальну суму 21000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 3500,00 грн.) (а.с. 87-88 том 1).

- договір купівлі-продажу № 011201, укладений між ТОВ «Наша Олія» та ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» від 01.12.2011 р., зі специфікацією №1 від 02.12.2011р. (а.с. 89-90 том 1), за яким ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» поставляло товар (макуху соняшникову) ТОВ «НАША ОЛІЯ», на підтвердження чого ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» були виписані видаткові накладні №РН-0000774 від 02.12.2011р., №РН-0000775 від 05.12.2011р., №РН-0000795 від 07.12.2011р., №РН-0000809 від 08.12.2011р., №РН-0000824 від 12.12.2011р., та податкові накладні №21 від 02.12.2011р., №31 від 05.12.2011р., №40 від 07.12.2011р., №58 від 08.12.2011р., №70 від 12.12.2011р., на загальну суму 483312,00 (у тому числі ПДВ - 80552,00 грн.) (а.с. 91-100 том 1).

В бухгалтерському обліку господарські операції по взаємовідносинам з ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» відображені по рахунку 631, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 131 том 1). Оплату за отриманий товар позивачем проведено в повному обсязі шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками по рахунку та листом про зміну призначення платежу №164/1 від 28.12.2011р. (а.с. 132-137 том 1).

Суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними по взаємовідносинам з ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА», ПП «Укрхімкомплект» включено позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди, відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди, які відповідають даним додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за відповідні періоди, вартість придбаного товару включено до витрат підприємства у перевіряємому періоді (а.с. 101-130, 154-161 том 1, а.с. 156-230 том 2).

Таким чином, обставини реальності виконання господарських зобов'язань за правочинами в частині поставки продукції підтверджуються складеними ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» та ПП «Укрхімкомплект» видатковими накладними та податковими накладними.

Фізичне переміщення товару, придбаного позивачем у ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА», підтверджується товарно-транспортними накладними.

Поставка товару ПП «Укрхімкомплект» здійснювалась на умовах DDP, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Місце поставки - Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева, 13. Навантаження товару здійснювалось за рахунок та силами постачальника. Всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від складу постачальника до місця призначення покладені на постачальника. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснювався в момент фактичної передачі товару покупцю на складі покупця.

Зазначені вище умови чітко обумовлені та закріплені сторонами договорів у специфікаціях до договорів.

Товар отримано уповноваженими на це особами, що підтверджується відповідними наказами, посадовими інструкціями, копії яких приєднано до матеріалів справи.

У подальшому придбаний товар у ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» та ПП «Укрхімкомплект» було використано позивачем при організації господарської діяльності, а саме: частково використано у виробництві власної продукції та у подальшому реалізовано, частково реалізовано контрагентам, що підтверджується актами внутрішнього переміщення насіння соняшнику, що поступив для очищення сушки обрушення, після обрушення на виробництво, актами внутрішнього переміщення лушпиння соняшнику для виробництва гранул лушпиння соняшнику та з виробництва на склад, видатковими накладними на поставку ТМЦ, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, ВМД, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 166-250 том 1, а.с. 1-92 том 2).

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача матеріально-технічної бази, необхідної для ведення господарської діяльності, а саме договором оренди обладнання №1 від 01.06.2011р. з додатковими угодами до цього договору №№1-10, актами приймання-передачі до цього договору №№1-13, договорами оренди приміщень №12/10-11 від 12.10.2011р. та №3/4-13 від 03.04.2013р. з додатковими угодами та актами приймання-передачі до цих договорів, штатними розписами станом на 01.12.2011р., 01.01.2012р., 01.02.2012р. (а.с. 93-155 том 2).

Суд зазначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою документів, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному/господарському обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

З акту перевірки позивача вбачається, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ДВІ-ПРИЗМА» та ПП «Укрхімкомплект» не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами, а придбаний товар в подальшому було використано позивачем у межах господарської діяльності.

Із змісту акту перевірки позивача вбачається, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в цьому акті перевірки, є виключно висновки податкових органів, викладені в актах:

- Індустріальної МДПІ м. Харкова в акті від 30.10.2012 р. № 825/22.1-06/35071143 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» (податковий номер 35071143) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), їх реальності та повноти відображень в обліку за жовтень 2011 р., січень-лютий 2012 р., яким визнано наявні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ» із платником податків та зборів ОСОБА_3 за період жовтень 2011 р., січень-лютий 2012 р., та як наслідок у ТОВ «Наша Олія» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із ПП «УКРХІМКОМПЛЕКТ»;

- Індустріальної МДПІ м. Харкова від 28.03.2013 р. № 341/22-207/36625661 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА» (податковий номер 36625661) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.), яким визнано наявні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., та як наслідок у ТОВ «Наша Олія» відсутній факт реального вчинення господарських операцій із ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА».

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року по справі №820/4968/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року, визнано незаконними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова з проведення зустрічної звірки ТОВ «ДВІ-ПРІЗМА», за наслідками якої був складений акт від 28.03.2013 р. № 341/22-207/36625661 (а.с. 238-245 том 2, а.с. 1-9 том 2).

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 12.07.2013 р. №5/20-30-22-03/32868834.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 12.07.2013 р. №5/20-30-22-03/32868834, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 року № 0420302203 та № 0520302203, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2013 року №0420302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 220271,00 грн., з яких 141514,00 грн. за основним платежем та 70757,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.08.2013 року № 0520302203 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 222885,00 грн., з яких 148590,00 грн. за основним платежем та 74295,00 грн. за штрафними санкціями) .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" (62495, Харківська обл., смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 13, код ЄДРПОУ 32868834) з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) судові витрати у розмірі 458,81 грн. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 81 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27.01.2014 року.

Суддя Піскун В.О.