Ухвала суду № 36817319, 21.01.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/3167/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.;

сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Рачук О.В., Семенюк О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1

до Чернівецької митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування наказу, надання відпустки, встановлення дати звільнення, перерахунку відпускних та виплати матеріальної допомоги.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Чернівецької митниці Міндоходів від 14.10.2013 р. №272-о, в частині дати звільнення його з посади провідного інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці з 14.10.2013 р.;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів надати невикористану відпустку з 15.10.2013 р. звільнивши його в останній день відпустки 26.01.2014 р.;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів внести зміни до наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 14.10.2013 р. №272-о щодо дати звільнення, вказавши дату звільнення 26.01.2014 р.;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів внести зміни до запису № 26 трудової книжки ОСОБА_1 щодо дати звільнення, вказавши датою звільнення останній день відпустки 26.01.2014 р.;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів здійснити перерахунок та виплату відпускних відповідно до дати звільнення в останній день відпустки;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів розглянути питання щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2013 р., та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2013 р., надавши письмову відповідь за результатами розгляду;

зобов'язати Чернівецьку митницю Міндоходів виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

10.01.2014 р. відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування посилався на те, що позовна заява ОСОБА_1 датована 25.12.2013 р. та подана до суду з пропущеним строком звернення, так як оскаржуваний наказ Чернівецької митниці Міндоходів від 14.10.2013 р. №272-о "Про звільнення ОСОБА_1" і трудову книжку він отримав 14.10.2013 р.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали подане клопотання та просили суд залишити позовну заяву позивач без розгляду.

Позивач проти вказаного клопотання заперечував, в обґрунтування вказував, що вживав заходів врегулювання спору в досудовому порядку, тому звернувся до суду тільки 25.12.2013 р.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи слідує, що 14.10.2013 р. позивач звернувся із заявою до начальника Чернівецької митниці Міндоходів, в якій просив надати залишок невикористаної частини щорічної відпустки за період роботи з 26.03.2011 р. по 25.03.2012 р. у кількості 21 календарний день та частину щорічної основної відпустки за період роботи з 26.03.2012 р. по 25.03.2013 р. в кількості тридцять календарних днів, щорічної додаткової відпустки за період роботи з 26.03.2012 р. по 25.03.2013 р. у кількості 8 календарних днів з 15.10.2013 р. (а.с. 6).

Того ж дня, 14.10.2013 р. наказом №272-о Чернівецької митниці Міндоходів звільнено ОСОБА_1, провідного інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці Державної митної служби України, із займаної посади 14.10.2013 р. у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності Чернівецької обласної митниці, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 5).

25.10.2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити причини відмови в наданні невикористаної відпустки (а.с. 7).

За результатами розгляду заяви, 07.11.2013 р. Чернівецькою митницею Міндоходів на адресу позивача направлено відповідь, в якій в т.ч. зазначено, що він може оскаржити дане рішення до Міністерства доходів і зборів України або до суду протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням (а.с. 8).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вважаючи порушеними свої трудові права в частині ненадання йому невикористаної відпустки, звернувся із заявою до прокуратури Першотравневого району м. Чернівці.

За результатами розгляду заяви, яка направлена для організації розгляду до Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області, позивачу 04.12.2013 р. надано відповідь, в якій повідомлено про виявлені порушення ст. 83 КЗпП України, а саме не нараховано та не виплачено компенсацію за 45 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 26.03.2012 р. 25.03.2013 р. (а.с. 9).

В даній відповіді також роз'яснено позивачу право звернення до суду для поновлення порушених прав.

Вказану відповідь отримано позивачем 12.12.2013 р., що підтверджується копією конверту з відтиском штампу Укрпошти (а.с. 11).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачено можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У розумінні вказаного положення суд зобов'язаний застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, який діє на основі Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У преамбулі цієї Конвенції верховенство права визнано як принцип, що об'єднує країни - учасниці Ради Європи. У своїх рішеннях Суд неодноразово звертається до зазначеного у преамбулі Конвенції принципу і, вважаючи його одним із основоположних принципів функціонування країн-учасниць, надає йому тлумачення при вирішенні справ.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб'єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб'єктів владних повноважень (п. 27 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Круслен проти Франції" від 24 квітня 1990 р.).

Звідси й ще одна вимога принципу верховенства права - захист від свавілля - це означає, що втручання суб'єктів владних повноважень у права людини має підлягати ефективному контролю. Щонайменше це має бути судовий контроль, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Держава також повинна забезпечувати наявність достатніх та ефективних гарантій проти зловживань (п. 55 рішення у справі "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 р.).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Враховуючи, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенні цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (ст. 42, п. 36 рішення у справі "Беллет проти Франції").

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 155 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом встановлено, що позивач звертаючись з відповідними заявами щодо відновлення порушеного права до Чернівецької митниці Міндоходів та прокуратури Першотравневого району м. Чернівці вживав заходів щодо урегулювати спору в досудовому порядку.

Відтак, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд вважає, що обчислення місячного строку звернення до суду з вказаним позовом необхідно здійснювати після отримання відповіді Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області, а саме з 12.12.2013 р.

Оскільки, після отримання даної відповіді, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 25.12.2013 р., суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 160 та 165 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, надання відпустки, встановлення дати звільнення, перерахунку відпускних та виплати матеріальної допомоги - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 27 січня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.