Рішення № 36816482, 06.11.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/10729/2012

Провадження № 2/520/2032/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Малярчук О.М.

За участю адвоката ОСОБА_1

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 поділ спільного майна подружжя,

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким поділити спільне сумісне майно подружжя у вигляді квартири АДРЕСА_1 шляхом стягнення з ОСОБА_3 на його - позивача - користь 500 000 грн, що складає вартість 1\2 частини квартири. Надалі позивач в порядку ст..31 ЦПК України змінив свої вимоги і просив визнати за ним право власності на 1\2 частину зазначеної квартири.

ОСОБА_3 вимоги ОСОБА_2 не визнала і заявила зустрічний позов про поділ спільного майна: ноутбука, автомобіля марки «Chery», автомобіля марки «Volkswagen», обладнання для виготовлення та встановлення метало-пластикових конструкцій загальною вартістю 57650 грн. Позивачка просила виділити їй ноутбук і автомобіль марки «Chery», а обладнання для виготовлення і встановлення метало-пластикових конструкцій і автомобіль марки «Volkswagen» виділити ОСОБА_2 Спірну квартиру ОСОБА_3 просила визнати її особистою власністю.

Відповідачка ОСОБА_4 позов ОСОБА_2 не визнала, а з вимогами ОСОБА_3 погодилась.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2000 року по 2009 рік. Від цього шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти проживають з матір»ю, батько сплачує аліменти у розмірі 250 грн на кожну дитину. Під час шлюбу сторони придбали наступне майно: автомобіль «Volkswagen» вартістю 14200 грн, ноутбук 4650 грн., квартиру АДРЕСА_1 Вартість квартири станом на серпень місяць 2013 року визначена у суму 716736. Власником квартири на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міськради 22.01.2007 року, є ОСОБА_3. У квартирі проживає ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми з 2007 року. ОСОБА_2 залишив сім»ю у серпні місяці 2009 року і з цього часу в квартирі не проживає.

ОСОБА_2, посилаючись на ст.60 СК України, просить визнати за ним право власності на 1\2 частину спірної квартири. На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 посилався на свідоцтво про укладання шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про право власності на квартиру, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не визнаючи вимоги ОСОБА_2, стверджували, що спірна квартира була придбана на грошові кошти ОСОБА_4, яка на виконання умов договорів №в180-В по участь у тимчасовому венчурному пулі від 17 листопада 2004 року і В180 від 17 листопада 2004 року проінвестувала будівництво квартири АДРЕСА_1 на суму 210833,90 грн. 5 жовтня 2006 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 уклали договір № В180\1 про уступку права вимоги на об»єкт будівництва, за умовами якого ОСОБА_4 уступила, а ОСОБА_3 прийняла право вимоги, що належало ОСОБА_4 за договором №В180 про участь у ФФБ від 17 листопада 2004 року. Надалі ОСОБА_3 отримала за актом прийому-передачі від 15.11.2006 року у власність квартиру, і в цей же день - 15.11.2006 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_4 розписку, у якій зобов»язалась повернути 210833,9 грн. У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у сумі 214102,22 грн (на сьогодні справа перебуває в провадженні Київського райсуду м.Одеси, співвідповідачем по справі залучено ОСОБА_2).

ОСОБА_3 в зустрічному позові зазначила, що у період шлюбу вони з чоловіком ОСОБА_2 придбали ноутбук, автомобіль марки «Chery», автомобіль марки «Volkswagen», обладнання для виготовлення та встановлення метало-пластикових конструкцій і просила поділити це майно: їй у власність передати ноутбук і автомобіль марки «Volkswagen», а колишньому чоловіку - обладнання для виготовлення та встановлення метало- пластикових конструкцій і автомобіль марки «Chery». Будь-яких письмових доказів, що у період шлюбу сторони придбали у власність обладнання для виготовлення та встановлення метало- пластикових конструкцій і автомобіль марки «Chery» позивачка не надала, а відповідач заявив, що автомобіль марки «Chery» вони спільно з ОСОБА_3 продали. Обладнання для виготовлення та встановлення метало- пластикових конструкцій він -ОСОБА_2 - брав в оренду для роботи. Щодо автомобіля марки «Volkswagen» і ноутбука, то суд отримав письмові докази, які свідчать, що під час шлюбу це майно було придбано на ім.»я ОСОБА_2, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 продав автомобіль за 14200 грн, а ноутбук вартість 4650 грн передав колезі по роботі.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов ОСОБА_2 підлягаючим задоволенню, а позов ОСОБА_3 підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав:

Ст.60 СК України передбачає «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання,ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу)». Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина ні чоловік не зобов»язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Право на поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачено ст.69 СК України. Ст.70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У даному випадку між подружжям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не існувало ні домовленості ні шлюбного договору, тому суд визнає, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам у рівних частках - кожному 1\2 частина.

Технічна можливість поділити в натурі спірну квартиру між сторонами - кожному 1\2 частина - відсутня, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №9866, виготовленим 20.08.2013 року експертом ОНДІСЕ ОСОБА_8

Вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на всю квартиру не підлягають задоволенню тому як не містяться на фактичних обставинах : ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що спірну квартиру будувала для сім»ї дочки, а не для себе, по закінченню будівництва до квартири заселилась сім»я ОСОБА_3 у складі 4 особи (батько, мати і двоє дітей). Позов ОСОБА_4 до колишнього подружжя ОСОБА_3 про стягнення з них грошових коштів, витрачених на будівництво спірної квартири, також свідчить про те, що ця квартира будувалась для сім»ї ОСОБА_3.

Майно у вигляді ноутбука і автомобіля марки «Volkswagen» загальною вартістю 14200 + 4650 грн = 18850 грн суд визнає спільною власністю подружжя ОСОБА_3. Оскільки після розірвання шлюбу ОСОБА_2 розпорядився зазначеним майном на свій розсуд, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості цього майна 18850 :2 = 9425 грн.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2) 9425 грн (дев»ять тисяч чотириста двадцять п»ять грн.)

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.