Постанова № 36815054, 24.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р. Справа № 804/12234/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Щербак А.Ю.,

за участю:

представника позивача Сивун Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Нова» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нова» (далі - ПП «Нова», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка в судовому засіданні була замінена правонаступником - Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі, відповідач). В позовній заяві ПП «Нова» просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.08.2013 року № 770/11 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки ПП «Нова» відповідачем складено акт № 1617/22-5/20272290 від 26.06.2013 року, в якому встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі - Закон № 283/97) та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.05.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97). ПП «Нова» було складено заперечення від 26.07.2013 року на вказаний акт перевірки, проте відповіддю ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі акт залишено без змін. 28.08.2013 року відповідачем було направлено на адресу позивача оскаржувану вимогу № 770-11. Позивач не погоджується з зазначеними в акті висновками, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів, чинного законодавства України та ігнорування наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі не враховано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про судові засіданні, призначені на 18.10.2013 року та 24.10.2013 року повідомлений, про що свідчать долучені до матеріалів справи розписки. Письмових заперечень або пояснень в обґрунтування свої правової позиції відповідачем суду не надано. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПП «Нова» зареєстровано 29.10.1993 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі.

Посадовими особами ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Нова» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс плюс» за період з 01.03.2010 року по теперішній час. За результатами перевірки складено акт від 26.06.2013 року № 1617/22-5/20272290, яким встановлені порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, абз. «г» п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11. п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 283/97, внаслідок чого ПП «Нова» занижено податок на прибуток всього у сумі 273 642,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року - 7 173, 00 грн., за ІІ квартал 2010 року - 127 425,84 грн. та за ІІІ квартал 2010 року - 139 042,84 грн.;

- п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, внаслідок чого ПП «Нова» занижено податок на додану вартість всього у сумі 218 914,00 грн., в тому числі за березень 2010 року - 5739,00 грн., за квітень 2010 року - 65 252,00 грн., за травень 2010 року - 21186,00 грн., за червень 2010 року - 15 502,00 грн., за липень 2010 року - 52 884,00 грн., за серпень 2010 року - 21 474,00 грн., за вересень 2010 року - 36 877,00 грн.

01.08.2013 року ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі на підставі акту від 26.06.2013 року № 1617/22-5/20272290 винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003201501, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 1302,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 325,60 грн.;

- № 0003191501, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 126737,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 31684,25 грн.

29.08.2013 року відповідачем було вручено позивачу оскаржувану вимогу № 770-11, яка складається з сум нарахованих зобов'язань:

- з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 998,61 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 325,60 грн.,

- з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 126717,49 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 31684,25 грн.

Відповідно до норм п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до статей 59 та 60 ПК України розроблено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 року № 1113 (далі - Порядок № 1113), який визначає механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку № 1113 визначено, що податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Судом з'ясовано, що визначені суми податкового боргу у податковій вимозі від 29.08.2013 року № 770-11 складаються з сум, нарахованих у податкових повідомленнях-рішеннях № 0003201501 та № 0003191501 від 01.08.2013 року.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.15 ст. 56 ПК України встановлено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення № 0003201501 та № 0003191501 від 01.08.2013 року позивачем своєчасно отримані, не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому станом на час формування оскаржуваної податкової вимоги визначені в ній суми були узгоджені та не сплачені позивачем в установлені законодавством строки.

Згідно п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, судом не встановлено порушення податкового законодавства в діях відповідача під час складання та направлення ПП «Нова» оскаржуваної вимоги від 29.08.2013 року № 770-11, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 листопада 2013 року (у зв'язку з відрядженням судді до Національної шкоди суддів України).

Суддя М.В. Бондар