Рішення № 3681441, 23.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09 Справа№ 30/45

за позовом: Прокурор Личаківського р-ну м.Львова в інтересах держави в особі ЛМКП ”Львівтеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів”, м.Львів

ро стягнення 65876,73 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від прокуратури: Шубка К.П.

від позивача – Трофимчук О.В.

від відповідача – Грибальський В.І. –гол. правління

Суть спору:

Позов заявлено Прокурором Личаківського р-ну в інтересах держави в особі ЛМКП ”Львівтеплоенерго”, м.Львів до ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів”, м.Львів про стягнення 65876,73 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.03.2009р.

24.03.2009р. розгляд справи відкладася з причин, наведених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача та прокурор в судове засідання з”явились, позовні вимоги підтримали, позов просять задоволити..

Представник відповідача в судове засідання з”явився, позовні вимоги визнав усно та подав клопотання про змешення розміру пені та просить розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців, у зв”язку з важким фінансовим становищем товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив наступне.

Проведеною прокуратурою Личаківського району м.Львова перевіркою встановлено, що 01.10.2002 року між ЛМКП “Львівтеплоенерго” та ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів” укладено договір № 257/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Даним договором (п.6.3.) передбачено, що до 25-го числа місяця, наступного за звітним, споживач повинен сплатити вартість фактично спожитої теплової енергії.

На підставі укладеного договору в період опалювального сезону 2008/2009р.р. ЛМКП “Львівтеплоенерго” поставило, а ВАТ „Львівський завод фрезерних верстатів” отримало теплову енергію в гарячій воді та приєднане теплове навантаження (акт включення систем теплоспоживання в матеріалах справи).

Однак, всупереч умов укладеного договору, відповідач за вищевказаний період оплату здійснив частково, у зв”язку з чим станом на 09.02.2009р. заборгованість відповідача становить 60585,08 грн. і підлягає стягненню.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п.7.2.3. укладеного договору № 257/Г від 01.10.2002 року, позивачем, за несвоєчасне виконання розрахунків правомірно нараховано пеню в сумі 2164,25 грн. Однак, враховуючи обгрунтоване клопотання відповідача, суд в порядку п.3 ст.83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2749,70 грн. та 3% річних на загальну суму 377,70 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення частково, з розстрочкою виконання рішення на 5 місяців.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 627, 638, 639 ЦК України, ст.193,216 ГК України, ст.ст. 43, 49,69, 82, п.3 ст.83, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Львівський завод фрезерних верстатів”, м.Львів, вул. Зелена,149 (р/р 26007003165001, ЛРУ АТ „Індекс-Банк”, МФО 325279, код ЄДРПОУ 00222278):

- на користь міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів, вул.Д.Апостола,1 (р/р 26007321 Львівська філія ВАТ „Мегабанк”, МФО 385413, ЄДРПОУ 05506460) –50585,08 грн. заборгованості, 1000,00 грн. пені, 377,70 грн.- 3% річних, 2749,70 грн. інфляційних нарахувань. Розстрочити виконання рішення суду на п”ять місяців рівними частинами.

- в доход державного бюджету - 658,76 грн. держмита;

- в доход місцевого бюджету Личаківського району м.Львова - 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині решти стягнення пені - відмовити.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.