Ухвала суду № 36813746, 11.01.2014, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/103/14-ц

Провадження №2/210/768/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2014 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Проектне Бюро «Техпроект» про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України.

Згідно з положеннями ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити в собі: найменування суду, до якого подається позов, ціну позову, точну назву відповідача і його місце знаходження; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну свою вимогу; зазначення доказів, що стверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

По-перше, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою - немайнового і майнового характеру, зокрема: розірвати договір, відшкодувати моральну шкоду (немайнові вимоги); та стягнути матеріальну шкоду.

До матеріалів справи не надано документу, що посвідчує сплату судового збору. При цьому, позивач у позовній заяві посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Про те, з такими доводами позивача не можна погодитись, виходячи з наступного.

Право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу, передбачено п. 5 ч. 1 ст. 4 та ст. 16 Закону N 1023-XII (в редакції Закону від 19 травня 2011 р. N 3390-VI), згідно з якою шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

17 вересня 2011 р. набув чинності Закон від 19 травня 2011 р. N 3390-VI Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції (далі - Закон N 3390-VI), яким установлено порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, які є рухомим майном. Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, які є нерухомим майном, а також шкоди, завданої внаслідок недоліків робіт і послуг, регулюється нормами ЦК (статті 1209 - 1211).

У Законі N 3390-VI надано визначення понять шкода (ст. 1) і дефектна продукція (ст. 5), чим усунуто раніше існуючу прогалину, оскільки ні Закон N 1023-XII, ні інші нормативні акти не містили тлумачення дефектної продукції і чим саме дефектна продукція відрізнялась від продукції неналежної якості.

Отже, відповідно до цього Закону шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за потерпілим - споживачем або користувачем, якому завдано шкоду внаслідок дефекту в продукції, і не залежить від того, чи перебував потерпілий із виробником (виконавцем, продавцем) у договірних відносинах. При цьому на потерпілого покладається обов'язок довести наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв'язку між дефектом у продукції та завданою шкодою.

Тобто, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору за завдану споживачу моральну шкоду положення п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України «про захист прав споживачів» є завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону, а не виконання умов договору у певний строк, на що позивач посилається як на підставу для відшкодування моральної шкоди у порядку захисту прав споживачів.

З матеріалів позову вбачається, що до заявленого предмету спору, а саме розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди, відсутні підстави для застосування п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», а звідси, і підстави для звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням ставок визначених Законом України «Про судовий збір», зі змінами станом на 01.01.2014р., судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн. за подання позовної заяв майнового характеру, а також 243,60 грн. за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, при подачі позовної заяви, позивачем не сплачено судовий збір за вимоги майнового і немайнового характеру. Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору з позовної заяви не вбачається.

Частиною 1 статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 119-121 ЦПК України, ст.. 4 ЗУ «Про судовий збір», УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Проектне Бюро «Техпроект» про розірвання договору, стягнення коштів та моральної шкоди - залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду, для виправлення недоліків, а саме: оформити позовну заяву відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України та сплатити судовий збір в повному обсязі.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення наведених в ухвалі недоліків у встановлений строк, заява буде вважатись не поданою і підлягає поверненню.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судового збору та щодо недотримання правил підсудності, у встановлений законом строк і порядок, передбачений ст. ст. 293, 294 ЦПК України.

Суддя: О. В. Чайкіна