Постанова № 36812495, 20.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 р. Справа № 2а-6919/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - ПотоловоїГ.В.

судді - Дєєва М.В.

судді - Захарчук Н.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представника позивача - Сєдова О.М.

представника відповідача - Мартиненка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Павлоградвугілля» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови ТУ ДІ з енергозбереження у Дніпропетровській області №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р. про застосування економічних санкцій у сумі 20'200грн. 65коп.

Ухвалою суду від 12.08.2010р. провадження в адміністративній справі №2а-6919/10/0470 за позовом ВАТ «Павлоградвугілля» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Дніпропетровській області про скасування постанови зупинено до розгляду адміністративної справи №2а-2179/10/0470 та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 04.12.2013р. провадження в адміністративній справі №2а-6919/10/0470 поновлено.

04.12.2013р. та 12.12.2013р. здійснено замінену сторін по справі, а саме: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження у Дніпропетровській області (відповідача по справі) замінено на його правонаступника - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» (позивача по справі) замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 02.04.1997р. та 22.04.2011р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи позивача (а.с.115).

Так, 04.12.2009р. фахівцем ТУ ДІ з енергозбереження у Дніпропетровській області проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ «Павлоградвугілля», виробничо-структурний підрозділ «Шахта «Ювілейна».

За результатами перевірки складений Акт №15-5/3.21-136 від 04.12.2009р. (далі Акт перевірки) (а.с.36-48), за висновками якого встановлені порушення п.«е» ст.11 Закону України «Про енергозбереження» №75/94-ВР від 01.07.1994р. (зі змінами та доповненнями) та абз.3 розділу 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. №699 (зі змінами та доповненнями), а саме: встановлені перевитрати електроенергії водовідливними установками внаслідок низького ККД насосу та перевитрати активної електричної енергії від перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими - 12,45 тис.кВт*год/рік.

На підставі Акту перевірки представником відповідача винесена постанова №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р., якою до позивача застосована підвищена плата у розмірі 20' 200грн. 65коп. (а.с.34-35).

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що на момент перевірки виробничо-структурного підрозділу «Шахта «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» рівень фактичних витоків повітря складав 2048 м3/хв.(- 21 м3/хв.), величина розрахункових зовнішніх витоків складала 2069 м3/хв. Вказане, на думку позивача, підтверджується висновками вимірів, результати яких підтверджені в «Акті цільової перевірки готовності шахти до проведення планового реверсування вентиляційного струменя повітря», складеному з участю працівників служби профілактики та депресійно-газових зйомок 8-го воєнізованого гірничорятувального загону від 08.12.2009 року.

Позивач вказує, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не прийнято до уваги доводи щодо відсутності перевитрат активної електричної енергії внаслідок зменшення зовнішніх фактичних витоків повітря.

Таким чином, позивач вважає, що розрахунки, проведені інспектором ТУ ДІ з енергозбереження у Дніпропетровській області, не відповідають дійсному положенню та фактичні показники напору насосу визначені за розрахунками.

Позивач зазначає, що у визначенні нераціональних витрат насосними установками на горизонті 210 м фактичний напір визначено розрахунковим методом, тому, на думку позивача, не можна вважати, що розрахунки нераціональних витрат електричної енергії виконані вірно.

Щодо законності застосування відповідачем економічних санкцій у розмірі 20' 200грн. 65коп. (постанова №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р.) позивач пояснює наступне.

Посилаючись на п.8 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008р. №935, позивач зазначає, що у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України «Про енергозбереження», та за наявності підстав для їх застосування видається постанова.

Позивач вважає, що постанова видається виключно при застосуванні економічних санкцій, визначених Законом України «Про енергозбереження».

У зв'язку з чим, на думку позивача, в ст.11 Закону України «Про енергозбереження» чітко розмежовано підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та економічні санкції. Тобто, плата за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів є економічних заходом, але не санкцією у розумінні Закону України «Про енергозбереження».

Отже, позивач вказує відсутність будь-яких підстав для оформлення правового акту індивідуальної дії у формі постанови щодо стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та оскаржувана постанова не відповідає вимогам щодо законності в частині відсутності правових підстав для її винесення.

Також, позивач вважає, що дії посадових осіб відповідача по проведенню перевірки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на ВСП «Шахта Ювілейна», є неправомірними та такими, що здійснені з порушенням строків проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Посилаючись на абз.1, 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року №935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів», позивач вважає, що загальний строк перевірок, встановлений в окремому графіку перевірок філій чи структурних підрозділів юридичної особи, не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів - максимально допустимого строку проведення планової перевірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем протиправно проведена планова перевірка ВАТ «Павлоградвугілля», структурного підрозділу «Шахта Ювілейна», оскільки порушений допустимий 15-денний строк здійснення такого заходу.

Крім того, позивач посилаючись на те, що генеральним директором ВАТ «Павлоградвугілля» затверджено Положення про виробничий структурний підрозділ «Шахта Ювілейна», у зв'язку з чим ВСП «Шахта Ювілейна» не є юридичною особою та не несе самостійної відповідальності за наслідками господарської діяльності, тому, на думку позивача, не може бути позивачем та відповідачем в суді.

Тому, позивач вважає, що відсутність статусу юридичної особи у виробничо-структурних підрозділах та філіях відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» виключає можливість розглядати їх як суб'єктів господарювання і відповідно, як учасників правовідносин у сфері державного нагляду (контролю).

В обґрунтування своїх заперечень зазначив відповідач вказує на спростування посилань позивача щодо відсутності підстав для здійснення розрахунку нераціональних витрат електроенергії водовідливом шахти, що спростовується матеріалами перевірки.

Відповідач зазначає, що під час перевірки державному інспектору з енергозбереження був наданий «Енергетичний баланс» (розділ 1. Аналіз роботи водовідливу шахти) за підписами відповідальних осіб з боку підприємства та скріплений печаткою, в якому містяться дані щодо його роботи. На підставі цих даних фахівцями відповідача виявлені перевитрати електроенергії водовідливними установками внаслідок низького ККД насосу - 8,1 тис.кВт*год/рік та перевитрати активної електричної енергії від перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими - 12,45 тис.кВт*год/рік, які вказані в п.5 «Факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії, (марнотратне, втрати та перевитрати)» розділу 4 «Електроенергія» та у розділі 11. «Результати перевірки» акту №15-5/3.21-136 від 04.12.2009р.

Щодо виявлених перевитрат активної електричної енергії від перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими відповідач пояснює, що на підставі акту виконання інструментальних вимірів №1 від 01.12.2009р. за підписами відповідальних осіб з боку підприємства та скріпленого печаткою, а також наданого «аналізу роботи системи провітрювання», «акта замера производительности вентиляторов главного проветривания на шахте «Юбилейная» виявлено перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими, що призвело до зазначених перевитрат електроенергії, які відображені в Акті перевірки.

Відповідач вказує, що відповідно до пункту «е» статті 11 Закону України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 року №74/94 - ВР (зі змінами та доповненнями), розділу 2 додатку Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. №699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (зі змінами та доповненнями), п.8, п.9, п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. №935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним використанням) паливно-енергетичних ресурсів» до позивача застосовані економічні санкції, які оформлені постановою від 04.12.2009р. №15-5/3.12-146.

Щодо термінів та законності проведення перевірок підрозділів ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідач пояснює наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. по справі №2а-2179/10/0470 у задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, за участю прокурора Дніпропетровської області з позовом, про визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення планових перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, проведених на ВСП «Шахта ім. М.І.Сташкова» ВАТ «Павлоградвугілля» з 02.03.2009 по 20.03.2009, ВСП «Шахта Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 13.04.2009 по 30.04.2009, ВСП «Шахта Самарська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 02.02.2009 по 20.02.2009, ВСП «Шахта Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 14.09.2009 по 30.09.2009, ВСП «Шахта Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 14.10.2009 по 31.10.2009, ВСП «Шахта ім. Героїв Космосу» ВАТ «Павлоградвугілля» з 01.10.2009 по 21.10.2009, ВСП «Шахта Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» з 16.11.2009 по 26.11.2009, ВСП «Шахта Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» з 26.11.2009 по 07.12.2009, ВСП «Шахта Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля» 16.11.2009, ВСП «Шахта Благодатна» ВАТ «Павлоградвугілля» з 13.08.2009 по 31.08.2009 - відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013р. апеляційна скарга підприємства залишена без задоволення та постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. по справі №2а-2179/10/0470 - без змін.

Відповідач зазначає, що формули, які використані при розрахунках перевитрат є загальновідомим., (методичні посібники, учбові посібники), які також використовуються для проведення, в даному випадку, проведення депресійної зйомки шахт, ревізій та налагодження обладнання, як самим підприємством, так і налагоджувальними організаціями відповідно атестованими.

У судовому засіданні представник відповідача, спростовуючи твердження позивача, зазначив, що ані в оскаржуваній постанові, ані в інших документах стосовно перевірки відповідача не йдеться про посилання на Методику визначення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Державного комітету України з енергозбереження від 13 грудня 2006 року №89. Тому, просить не приймати до уваги посилання позивача в цій частині.

Також, відповідач звертає увагу, що факти перевитрат позивачем визнані, про що свідчать вищезазначені документи, які надавалися відповідальними особами з боку підприємства, а також проведеними актами обстеження підприємства.

Крім того, як зазначає відповідач, позивачем усунуті зазначені порушення, про що свідчить виконання Припису до акту від 04.12.2009р. №15-5/3.21-136.

Дослідивши матеріали справи, та надані у судовому засіданні докази, суд виходить з наступного.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, визначає Закон України «Про енергозбереження» від 01 липня 1994 року №74/94-ВР.

Згідно п.«б» ст.3 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) одним з основних принципів державної політики у сфері енергозбереження є здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) порядок та умови розробки державних цільових програм енергозбереження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993р. «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження покладено здійснення державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008р. №935 затверджений Порядок здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів (далі Порядок), який визначає процедуру проведення перевірки ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - юридична особа).

Відповідно до п.п.2, 3 Порядку планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком. Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом. Результати перевірки оформляються актом, а у разі виявлення факту неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів або порушення законодавства у сфері енергозбереження видається припис.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем строків проведення планової перевірки ВАТ «Павлоградвугілля», виробничо-структурного підрозділу «Шахта «Ювілейна», з огляду на наступне.

Так, позивач в обґрунтування пропущення відповідачем строку проведення планової перевірки посилається на п.3.1, п.3.4 розділу 3 Положення «Про виробничий структурний підрозділ «Шахта Ювілейна», затверджений генеральним директором ВАТ «Павлоградвугілля», згідно якого ВСП «Шахта Ювілейна» не є юридичною особою, тому, на думку позивача, перевірці може підлягати лише ВАТ «Павлоградвугілля».

Проте, суд вважає доводи позивача помилковими, оскільки, як вже зазначено вище, п.п.2, 3 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів визначений порядок проведення перевірок окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи.

Отже, статус юридичної особи не впливає на здійснення вищезазначених перевірок, тому відповідачем правомірно проведена перевірка ВАТ «Павлоградвугілля», виробничо-структурного підрозділу «Шахта «Ювілейна», за наслідками якої складений акт №15-5/3.21-136 від 04.12.2009р. (а.с.36-48).

Також, твердження позивача щодо необхідності проведення перевірки всіх структурних підрозділів ВАТ «Павлоградвугілля» лише в межах п'ятнадцяти днів спростовується абзацом 1 частини 5 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», яким визначений максимальний строк здійснення планового заходу - п'ятнадцять робочих днів.

Суд звертає увагу, що зазначеною нормою встановлений лише строк проведення самої перевірки, а вищезазначеним Порядком саме конкретизується проведення перевірок структурних підрозділів чи філій.

Щодо правомірності винесеної відповідачем постанови №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р., якою до позивача застосована підвищена плата у розмірі 20' 200грн. 65коп. (а.с.34-35), суд виходить з наступного.

Згідно п.«е» ст.11 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до Розділу ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. №699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

У відповідності до Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000р. №64 (далі Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000р. за №653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати.

За результатами перевірки підприємства, відповідно до п.12 Порядку складається Акт комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів та припис, який є обов'язковим для виконання підприємством.

Відповідно до п.п.15, 16, 17 Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 15 Порядку встановлено: підставою для прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є акт перевірки підприємства, а не дані перевірки виконання припису.

За таких обставин, плата повинна вноситись одразу після обстеження підприємства, незалежно від виконання припису контролюючого органу.

Таким чином, позивач повинен був сплатити підвищену плату, нараховану відповідачем у постанові №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р. у розмірі 20' 200грн. 65коп. протягом 30 днів з дня винесення такої постанови.

Отже, доводи позивача щодо невідповідності вимогам чинного законодавства України постанови №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р., якою до позивача застосована підвищена плата у розмірі 20' 200грн. 65коп., спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними нормами Закону України «Про енергозбереження», Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. №699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000р. №64, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000р. за №653/4874.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нарахування суми підвищеної плати за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є дискреційними повноваженнями відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем правомірно винесена постанова №15-5/3.12-146 від 04.12.2009р., якою до позивача застосована підвищена плата у розмірі 20'200грн. 65коп.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення.

З огляду на вищевикладене, висновки та рішення відповідача є правомірними, а вимоги позивача не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 25.12.2013р.

Головуючий суддя Г.В. Потолова

Суддя М.В. Дєєв

Суддя Н.В. Захарчук