Ухвала суду № 36811761, 20.01.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/7196/13-ц

2-к/465/1/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді- Лозинського Б.М.

при секретарі- Волоско М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання Головного управління юстиції у Львівській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України вироку Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) від 05.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, суд,-

встановив:

З матеріалів справи та пояснення сторін вбачається, що 05.02.2013 року Районним судом для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) постановлено вирок, згідно якого підлягає стягненню з ОСОБА_2 аліментів на користь сина ОСОБА_3 по 400 злотих щомісячно, починаючи з 18.01.2010 року.

Головне управління юстиції у Львівській області звернулося із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України вироку Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) від 05.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь сина ОСОБА_3 по 400 злотих щомісячно, починаючи з 18.01.2010 року.

Зазначене клопотання подане відповідно до положень Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 року.

Головне управління юстиції у Львівській області разом з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду надало копію протоколу судового засідання Франківського районного суду від 01.06.2012 року за головуванням судді Гулієвої М.І. в якості підтвердження належного вручення ОСОБА_2 документу про виклик до Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща).

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" Міжнародні договори України про правову допомогу не виключають для суду, що має розглядати клопотання, можливості уточнити дані, необхідні для вирішення останнього.

Згідно ч. 1 ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У ч. 1 п. Ь ст. 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р., до якої Україна приєдналась Законом України від 15 вересня 2000 р. № 2052-ІІІ, зазначено наступне: якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Тобто, суд повинен пересилати компетентним іноземним органам держав повідомлення про виклик у судове засідання відповідача не пізніше ніж за шість місяців до дня розгляду справи та іноземні суди не мають право виносити судові рішення, якщо відповідач не з'явився у судове засідання через порушення строку направлення повідомлення про місце та час розгляду справи.

Також, відповідно до п b ст. 7 Нью-Йоркської Конвенції про стягнення аліментів закордоном від 20.06.1956 року, до якої Україна приєдналась Законом України від 20 липня 2006 року № 15-V для того, щоб сторони могли з'явитися чи бути представленими, запитуваний орган повідомляє заінтересованим Органу, що приймає, та Органу, що передає, а також відповідачу про дату та місце проведення відповідного судового розгляду.

Окрім цього, відповідно до п. 3 ст. 50 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифіковано Постановою ВР України за №3941-XII від 04 лютого 1994 року рішення підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином.

За ч. 1 ст. 418 ЦПК України доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до п.5 ст.417 ЦПК України виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписомсудді та скріплюються гербовою печаткою.

В силу п.п. 6, 7, 8 ст. 418 ЦПК України у разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, - у день такого судового засідання. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

Таким чином, копія протоколу судового засідання Франківського районного суду від 01.06.2012 року за головуванням судді Гулієвої М.І. в якості підтвердження належного вручення ОСОБА_2 документу про виклик до Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) не є належним документом та доказом виконання вимог Нью-Йоркської Конвенції про стягнення аліментів закордоном від 20.06.1956 року, Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р., Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах про вручення ОСОБА_2 судової повістки.

Документ, який би підтверджував, що за шість місяців до дня розгляду справи Районним судом для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) ОСОБА_2 був повідомлений про місце та час розгляду справи - відсутній.

За змістом вироку Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) від 05.02.2013 року ОСОБА_4 був відсутній.

Відповідно до ст. 396 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено , крім іншого, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Таким, чином, суд дійшов висновку, що клопотання Головного управління юстиції у Львівській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України вироку Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) від 05.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь сина ОСОБА_3 по 400 злотих щомісячно, починаючи з 18.01.2010 року не підлягає задоволенню, бо для цього відсутні правові підстави.

Керуючись ст.ст. 392, 393, 394-396 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання Головного управління юстиції у Львівській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України вироку Районного суду для Кракова-Сьрудмєстця у Кракові (Республіка Польща) від 05.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь сина ОСОБА_3 по 400 злотих щомісячно, починаючи з 18.01.2010 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова протягом 5 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, що були відсутні - в тому самому порядку та строки - з дня отримання копії ухвали.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова Лозинський Б.М.