Ухвала суду № 36811440, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» звернулося з позовом до податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тракер Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Тесей ЛТД» (ЄДРПОУ 37818657) за період: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2012року, ТОВ «Альфа-Діас» (ЄДРПОУ 37730300) за період: лютий, березень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012року.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2013р. № 388/22.10/34614902, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007432210 від 30.05.2013р.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача та його контрагентів актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок, а саме: № 694/2220/37818657 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» (ЄДРПОУ 37818657) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р. та № 686/22-90/37730300 від 11.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Діас» (ЄДРПОУ 37730300) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з січня по липень2012р. та з вересня по листопад 2012р., відповідно до яких зафіксовано відсутність зазначених товариств за податковою адресою та, як наслідок, зроблено висновок про їх фіктивність.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 1218000,00 грн., який сформований за рахунок ТОВ «Альфа-Діас» (загальна сума - 597400,00грн.) та ТОВ «Тесей ЛТД» (загальна сума-620600,00грн.), чим порушено вимоги п.198.6 ст.198 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Позивачем не підтверджено факту передачі товарів від продавця до покупця, зокрема, відсутні акти приймання-передачі товару.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно листа позивача від 16.04.2012 року № 4 рекламний продукт, придбаний у ТОВ «Тесей ЛТД» та ТОВ «Альфа-Діас», був використаний на власні потреби.

Разом з тим, позивачем не надано докази, які підтверджують віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема платіжні документи (банківські виписки, платіжні доручення, тощо), або ж дані бухгалтерського обліку щодо подальшого використання придбаного товару в господарській діяльності.

Крім того, позивачем не надано доказів проведення розрахунків з ТОВ «Альфа-Діас» та ТОВ «Тесей ЛТД» .

Крім того, за результатами перевірки контрагентів позивача, встановлено відсутність у останніх необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, складських приміщень і транспортних засобів тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно вважав висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентами обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 серпня 2013 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 24.01.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.