Рішення № 3681138, 13.05.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2009 р.

Справа № 6/342

За позовом Приватного підприємства "Фірма"РОМ" м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Черняховського с. Нове село Ізяславського району

про стягнення 52173,08 грн.

Суддя Танасюк О.Є.

Представники:

Від позивача: - Кондрашина І.О. –за довіреністю від 26.01.2009р.

Від відповідача - не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму 86544,13 грн., що складається із 39686,52 грн. основного боргу із врахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 612,10 грн., пеню в сумі 4880,92 грн., штраф в сумі 6995,52 грн., збитків в сумі 34371,05 грн., посилаючись на договір поставки №14/08/08 від 14.08.2008р., ст. ст. 549-552,610, 623-625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні в порядку ст.22 ГПК України подав письмову заяву про зменшення позовних вимог від 13.05.2009р., згідно якого зменшує позовні вимоги в частині збитків в сумі 34371,05 грн. За таких обставин, просить стягнути з відповідача заборгованість із врахуванням індексу інфляції в сумі 39686,52 грн., пеню з прострочення розрахунків за договором в сумі 4880,92 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 610,12 грн., 12% штрафу в сумі 6995,52 грн., всього 52 173,08 грн.

Подане позивачем зменшення позовних вимог приймається судом.

Крім того, представник позивача повідомив суд про те, що згідно банківської виписки від 12.02.2009р. відповідачем сплачено основний борг в сумі 38870,25 грн.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Приватне підприємство „Фірма „РОМ” м. Рівне як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 04.09.1996р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №230796 серія АОО, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Рівненській області №142845 серії АА від 25.03.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю імені Черняховського Ізяславський район с. Нове село як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстроване Ізяслаською райдержадміністрацією 27.03.2000р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №645775 серія АОО, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області №59 від 09.08.2007р.

14.08.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки №14/08/08, згідно п. п. 1.1, 2.1 договору, в троки визначені договором, постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Детальний перелік, кількість, одиниця виміру, термін відпуску (поставки) та базис поставки товару зазначається у накладних або в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору.

Вказаним договором сторони передбачили строки та порядок відпуску товару (п.п. 3.1, 3.2 договору), згідно якого відпуск товару покупцю проводиться безпосередньо на місці його зберігання. Датою отримання товару вважається дата, що визначена у відповідних накладних на відпуск (отримання) товару. Підставою для відпуску товару є відповідна накладна та оформлена довіреність покупця, які становлять невід’ємну частину даного договору.

Згідно п. 5.2 договору сторони передбачили, що покупець зобов’язується проводити оплату вартості товару в термін, що зазначений в специфікаціях до договору, а при відсутності такої –на протязі трьох днів з моменту відпуску (поставки) товару.

Згідно специфікації №1 від 14.08.2008р. до договору сторони передбачили, що покупець оплачує товар наступним чином, а саме 20% вартості поставленого товару в сумі 11659,20 грн. до 15.08.2008р., а 80% вартості поставленого товару в сумі 46636,80 грн. до 10.09.2008р.

Позивач виконав зобов’язання по договору та 15.08.2008р. поставив відповідачу товар (насіння ріпаку) на загальну суму 58296 грн., що підтверджено накладною №1208С від 15.08.2008р., довіреністю на отримання товару №490205 від 13.08.2008р., оформленою податковою накладною від 15.08.2008р. №1508-5.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, сплативши заборгованість в сумі 9425,75 грн. згідно квитанції №3 від 17.10.2008р., 10 000 грн. згідно платіжного доручення №59 від 03.12.2008р. Станом на 10.02.2009р. залишок несплаченої заборгованості становить 38870,25 грн.

20.01.2009р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію за вих.№09/01 з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 7.2 договору поставки №14/08/08 від 14.08.2008р. сторони передбачили, що покупець за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору несе відповідальність у вигляді пені, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБ України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а при простроченні проведення розрахунків більше 20 календарних днів позивач сплачує штраф в сумі 12% від загальної вартості відпущеного товару за цим договором.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті за товар, позивач із врахуванням зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість із врахуванням індексу інфляції в сумі 39686,52 грн., пеню з прострочення розрахунків за договором в сумі 4880,92 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 610,12 грн., 12% штрафу в сумі 6995,52 грн. згідно наданих розрахунків.

В ході судового розгляду справи позивачем подано докази про часткову сплату заборгованості в розмірі 38870,25 грн., що підтверджено копією банківської виписки від 12.02.2009р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №14/08/08 від 14.08.2008р., згідно якої відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно провести розрахунок за поставлений товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого станом на 10.02.2009р. утворилась заборгованість в сумі 38870,25 грн.

Судом враховується, що відповідачем в ході судового розгляду справи погашено заборгованість в сумі 38870,25 грн., що підтверджено поданою в матеріали копією банківської виписки від 12.02.2009р.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобов’язання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі поставки від 14.08.2008р., специфікації №1 від 14.08.2008р., тому позивачем правомірно проведено розрахунком пені в сумі 4880,92 грн. із врахуванням ч.2 ст. 343 ГК України –в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем надано розрахунок пені за період прострочення з 15.08.2008р. по 17.10.2008р. в сумі 481,66 грн., з 17.10.2008р. по 03.12.2008р. в сумі 68,83 грн., з 10.09.2008р. по 03.12.2008р. в сумі 2568,85 грн., з 03.12.2008р. по 10.02.2009р. в сумі 1761,58 грн., всього в сумі 4880,92 грн.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені до стягнення позивачем 816,27 грн. інфляційних витрат, 4880,92 грн. пені, 610,12 грн. 3% річних та 6995,52 грн. штрафу, всього в сумі 13302,83 грн. обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідачем (після порушення провадження у справі) сплачено 38870,25 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку від 12.02.2009р., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст. 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства „РОМ” м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Черняховського с. Нове село Ізяславського району про стягнення 52173,08 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю імені Черняховського Ізяславський район с. Нове село (р/рах. 26005301211133 в „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 315966, код ЄДРПОУ 30906275) на користь Приватного підприємства „Фірма „РОМ” м. Рівне, вул. Орлова,2 (р/рах.№2600701651518 в Укрексімбанк м. Рівне, МФО 333539, код ЄДРПОУ 23306434) 816,27 грн. (вісімсот шістнадцять гривень 27 коп.) інфляційних витрат, 4880,92 грн.(чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень 92 коп.) пені, 610,12 грн. (шістсот десять гривень 12 коп.) 3% річних, 6995,52 грн. (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять гривень 52 коп.) штрафу, 521,73 грн. (п’ятсот двадцять одна гривня 73 коп.) витрат по оплаті державного мита та 71,13 грн. (сімдесят одна гривня 13 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи, 2,3-сторонам