Рішення № 36811134, 21.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 р. Справа № 914/4026/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак", м. Золочів Львівської області,до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,про: стягнення 4750,00 грн. - основного боргу; 8500,00 грн. - неустойки.Суддя М. Синчук При секретарі Гринчишин О.За участю представників:позивача:Куксов В. Г. - довіреність б/н від 03.06.13;відповідача:ОСОБА_1 Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4750,00 грн. - основного боргу; 8500,00 грн. - неустойки.

Ухвалою суду (суддя Станько Л.Л.) від 29.10.2013р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.11.2013р. Ухвалою суду від 12.11.2013р. розгляд справи відкладено на 03.12.2013р., на 12.12.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Станька Л.Л. розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області було призначено повторний автоматизоваий розподіл справи №914/4026/13. Внаслідок чого, суддею у справі призначено ОСОБА_3 Інформацію про заміну судді внесено до системи автоматизованого розподілу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору про здачу в оренду обладнання від 01.06.2006 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4 750,00 грн. Крім того, відповідачу проведено нарахування неустойки в розмірі 8 500,00 грн.

В судове засідання 21.01.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 21.01.2014 р. відповідач з'явився, щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 8 500,00 грн. заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, поданому до канцелярії суду 11.11.2013 р., а саме у зв'язку із тим, що правовідносини, які виникли на підставі Договору від 01.06.2006 р. не є припиненими, а користування об'єктом оренди здійснюється відповідачем у відповідності до вимог Договору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.06.2006 року між ТзОВ "ГрафоПак" (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди обладнання відповідно до умов п.1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування лобзиковий станок GNU (надалі - майно), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

01.06.2006 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплатне володіння та користування мано, зазначене у Договорі. (а.с. 24)

Згідно п. 5.1. Договору, термін оренди встановлюється з 01.06.2006 р. по 01.06.2008 р.

Згідно п.3.1 Договору орендна плата за майно, що передається в оренду, становить 250 грн. в місяць в т.ч. ПДВ.

Після закінчення строку даного Договору його було переукладено на строк до 01 червня 2010 року. Враховуючи те, що у ТзОВ "ГрафоПак" були відсутні заперечення щодо користування майном, згаданий договір було поновлено на строк встановлений договором - до 01.06.2012 року.

В зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди 01.06.2012 р. позивач, в порядку встановленому ст. 764 ЦК України, 06.06.2012 року направив відповідачу лист повідомлення з вимогою повернути передане в оренду майно протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначений цінний лист був направлений відповідачу з описом вкладення, що підтверджується копією опису вкладення долученого до матеріалів справи (а.с. 19. 20) на юридичну адресу відповідача та повернутий відділенням зв'язку по закінченню терміну зберігання. (а.с. 31)

Відповідно до п. 2.2.3 Договору, при закінченні терміну дії даного Договору орендар зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням зносу, або у стані обумовленому Договором.

Однак, у порушення умов Договору, відповідач після закінчення строку дії Договору, майно передане в оренду не повернув.

Як вбачається із відзиву (а.с. 32-34) та пояснень, відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості з орендної плати за весь період користування майном в розмірі встановленому Договором, а саме 250,00 грн. в місяць (а.с. 35) Крім того, вважає договірні відносини пролонгованими з 01.06.2012 р. до 31.05.2014 р., у зв'язку з відсутністю заперечень щодо пролонгації Договору з боку позивача. Вимоги позивача про стягнення неустойки, з огляду на невиконання обов'язку повернення об'єкта оренди не визнає, вважає як необґрунтовані та безпідставні, Договір про здачу в оренду обладнання не припиненим, а здійснення користування об'єктом оренди здійснюється відповідачем у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

На день розгляду справи об'єкт оренди відповідачем не повернуто, заборгованість не погашена.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме надав відповідачу обладнання в оренду, а відповідач прийняв його без будь-яких зауважень, що підтверджують Актом №4/06/01. Вищезазначений документ підписаний сторонами та скріплений печаткою без будь-яких зауважень.

Відповідач свої зобов'язання по Договору виконав не належним чином, а саме не здійснив оплату за користування обладнанням.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті оренди за користування обладнанням у розмірі 4 750,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору, при закінченні терміну дії даного Договору орендар зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням зносу, або у стані обумовленому Договором.

Відповідно до ст 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди 01.06.2012 р. позивач, в порядку встановленому ст. 764 ЦК України, 06.06.2012 року направив відповідачу лист повідомлення з вимогою повернути передане в оренду майно протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначений цінний лист був направлений відповідачу з описом вкладення, що підтверджується копією опису вкладення долученого до матеріалів справи на юридичну адресу відповідача та повернутий відділенням зв'язку по закінченню терміну зберігання.

За приписами ч.2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найма оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір припиняється.

Матеріали справи свідчать, що не зважаючи на відсутність будь-якої правової підстави, відповідач продовжує фактично користуватися обладнанням, спірне майно не повернув орендодавцю в установленому законом та Договором порядку.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 500,00 грн. неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" (адреса: 80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Степана Тудора, буд. 1; ідентифікаційний код 30063583) 4 750,00 грн. - основного боргу та 8 500,00 грн. - неустойки, 1 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 24.01.2014 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.