Рішення № 3680851, 10.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.09 Справа № 8/100/09

Суддя Попова І.А.

Позивач

Приватне підприємство “Хімагромаркетинг-2000”, м.Київ

Відповідач

Приватне сільськогосподарське підприємство “Прогрес”, Запорізька область, Чернігівський район, с.Салтичія

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:

Петренко В.О., дов. № 17/111 від 02.01.2009 р.

Відповідача:

Не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 151230 грн. 81 коп. основного боргу за договором № Х2-07-0020 від 28.02.2008 р., 32750 грн. 26 коп. штрафу, 9293 грн. 89 коп. пені, 3079 грн. 05 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5808 грн. 67 коп. процентів річних.

Розгляд справи, призначений на 12.03.2009 р., відкладався до 02.04.2009 р., 10.04.2009 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 10.04.2009 р.

В судовому засіданні 02.04.2009 р. позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 151230 грн. 81 коп. основного боргу за договором № Х2-07-0020 від 28.02.2008 р., 32750 грн. 26 коп. штрафу, 9293 грн. 89 коп. пені, 3079 грн. 05 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5808 грн. 67 коп. процентів річних, 69170 грн. 87 коп. курсової різниці.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № Х2-07-0020, укладеного з відповідачем 28.02.2009 р., за видатковими накладними на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 240655 грн. 12 коп. Відповідно до умов договору, а саме п. 2.1, відповідач зобов’язався здійснити остаточні розрахунки за поставлений товар не пізніше 27.10.2008 р. Відповідач зобов'язання щодо оплати товару виконав частково в розмірі 67104,31 та повернув товар вартістю 22320 грн., про що свідчать прибуткові накладні № Х2-07-0002 від 22.04.2008 р., № Х2-07-0005 від 27.05.2008 р., внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в сумі 151230 грн. 81 коп., яку позивач просить стягнути з підприємства “Прогрес”. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 32750 грн. 26 коп. штрафу в розмірі 15% від суми заборгованості та 9293 грн. 89 коп. пені, нарахованої за період з 28.10.2008 р. по 28.01.2009 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 5808 грн. 67 коп. річних процентів, нарахованих за період з 28.10.2008 р. по 28.01.2009 р. та 3079 грн. 05 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за зазначений період. В обґрунтування вимог про стягнення 69170 грн. 88 коп. позивач вказує, що враховуючи збільшення офіційного курсу долару США відносно національної валюти, керуючись п. 1.3 договору та до виконання договору, в односторонньому порядку змінив ціну товару, пред’явивши відповідачу рахунок-фактуру № Х2-07-0020 від 08.12.2008 р. на суму 69170 грн. 88 коп. Позивач просить стягнути з відповідача 69170 грн. 88 коп. курсової різниці.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, позовні вимоги про стягнення основного боргу, штрафу, пені, втрат від інфляції грошових коштів та 15% річних визнав, про що зазначив у відзиві на позов, направленому до господарського суду. Відповідач клопотав про відстрочку виконання рішення суду у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 28.02.2008 р. укладено договір поставки за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність, а відповідач прийняти та сплатити за товар –засоби захисту рослин. В договір поставки № х2-07-0020 вносилися зміни шляхом підписання сторонами додаткових угод від 14.04.2008 р., 15.04.2008 р., 21.04.2008 р. 07.05.2008 р., 26.05.2008 р., 18.08.2008 р., 07.10.2008 р. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.п. 2.1 вказаного договору, яким передбачено, що покупець (відповідач по справі) здійснює оплату за поставлений товар в термін не пізніше 21.10.2008 р.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними (наявні в матеріалах справи) відповідачу поставлено товар –засоби захисту рослин - на загальну суму 240655 грн. 12 коп., який отримано останнім, про що свідчать довіреності, видані уповноваженій особі відповідача. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару в установлений договором строк виконав частково в сумі 57104 грн. 31 коп. Крім того, відповідачем 03.11.2008 р. та 05.11.2008 р. сплачено по 5000 грн. За прибутковими накладними № Х2-07-0002 від 22.04.2008 р. та № Х2-07-0005 від 27.05.2008 р. відповідач повернув позивачу товар на суму 22320 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в сумі 151230 грн. 81 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суму заборгованості визнав, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 151230 грн. 81 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 9293 грн. 89 коп., нарахованої за період з 28.10.2008 р. по 28.01.2009 р., позивач обґрунтовує п. 5.2 договору поставки від 28.02.2008 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов’язань за договором у випадку прострочення оплати понад 30 днів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, при цьому при розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.4 договору поставки № Ук-07-0026 від 16.04.2007 р. передбачено, у випадку прострочення виконання зобов'язань більше ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 відсотків від ціни договору. Суд вважає вимоги про стягнення 32750 грн. 26 коп. штрафу обґрунтованими та задовольняє їх.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.5 договору сторонами змінено розмір процентної ставки, передбаченої п. 2 ст. 625 ЦК України, та узгоджено в розмірі п’ятнадцять відсотків. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 3079 грн. 05 коп., нарахованих за період з листопада 2008 по грудень 2008 р., та 5808 грн. 67 коп. річних процентів, нарахованих за період з 28.10.2008 р. по 28.01.2009 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення суми курсової різниці в розмірі 69170,88 грн., які позивач обґрунтовує з посиланням на ст.. 632 ЦК України та п. 1.3 договору поставки, яким передбачено, що продавець у випадку зміни законодавства і коливання (у бік збільшення) на ринку валют курсу долара США в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової) накладної змінити ціну товару, зазначену у п. 1.2 договору. Суд вважає вимоги в цій частині необґрунтованими внаслідок наступного: умовами договору поставки № Х2-07-0020 передбачено односторонню зміну продавцем ціни товару при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової) накладної. Позивачем не оформлювалися та не пред’являлися рахунки на оплату товару при передачі товару покупцю. У видаткових накладних, за якими товар прийнято відповідачем, ціни вказані без врахування курсової різниці. Пред’явлення позивачем рахунку-фактури № Х2-07-0020 від 08.12.2008 р. на суму курсової різниці в розмірі 69170 грн. 87 коп. після закінчення встановленого договором строку оплати товару, є безпідставним.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Даним рішенням суд не встановлює ні строк, ні спосіб виконання рішення. Строк пред’явлення до примусового виконання наказу суду встановлений законодавством у три роки. Наявність боргових зобов'язань відповідача перед іншими особами не є свідченням ускладнення виконання рішення для відповідача. Крім цього, суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, факт надання відстрочки у здійснені платежу за умовами договору, та відмовляє в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, підлягає поверненню позивачу 22 грн. 51 коп. державного мита, як зайво сплаченого.

На підставі викладеного, ст. 526, 625 ЦК України, ст.. 193, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” (71232, Запорізька область, Чернігівський район, с. Салтичія, вул. Леніна, 5, ЄДРПОУ 30085680) на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” (02160, м. Київ, пр. Возз’єднання, 15, оф. 305, ЄДРПОУ 30369454) 151230 грн. 81 коп. основного боргу, 32750 грн. 26 коп. штрафу, 9293 грн. 86 коп. пені, 3079 грн. 05 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5808 грн. 67 коп. річних процентів, 2109 грн. 34 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення державного мита в розмірі 22 грн. 51 коп., як зайво сплаченого.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 27 квітня 2009 року.