Рішення № 3680739, 05.05.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2009 р. Справа № 54/31-09

вх. № 917/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Завада Ю.М., дов. від 20.01.2009 року відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат", с. Новоселівка

до ТОВ "Мерефянська скляна компанія", м. Мерефа

про стягнення 134235,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Мерефянська скляна компанія" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку піску кварцового № 166, укладеним між сторонами 19.02.2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 134235,80 грн., з яких 130958,90 грн. – основний борг, 2542,80 грн. – інфляційні втрати, 734,10 грн. – 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не надав. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5223001, яке вручене відповідачу 31.03.2009 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.02.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мереф*янський скляна компанія" був укладений договір № 166 на поставку піску кварцового (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити пісок кварцовий Новоселівського родовища на умовах вказаних у договорі.

Пунктом 3.6 спірного договору сторони передбачили, що відповідач повинен здійснювати попередню оплату вартості поставки продукції безготівковим перерахуванням коштів на поточний рахунок позивач.

Відповідно до п. 2.2 спірного договору право власності на продукцію переходить до відповідача в момент здавання позивачем продукції залізниці для перевезення.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за спірним договором, поставивши відповідачу протягом 2008 року товар на загальну суму 349676, 89 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями рахунків-фактур та дорожніх відомостей з відмітками про отримання відповідачем вантажу на станції призначення.

Відповідач, всупереч вимогам спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 218717,99 грн., що підтверджується копією банківської виписки з особистого рахунку позивача.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 130958,90 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 166 на поставку піску кварцового від 19.02.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості пере позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 130958,90 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 2542,80 грн. та 3% річних у розмірі 734,10, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 1342,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мереф*янська скляна компанія» (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул.. Леонівська, 84, корпус А, п/р 26002036392400 в АКІБ «УкрСибБанк», м. Харків, МФО 351005, код 32952061) на користь Закритого акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул.. Піщана, 2, п/р 260034276 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків, МФО 350589, код 30773938) 130958, 90 грн. основного боргу, 2542,80 грн. інфляційних, 734,10 грн. 3% річних, 1342, 36 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 12.05.2009 року.