Рішення № 36807333, 21.01.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7336/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А.,

за участю: представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бучакчийського С.В., відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про виселення, посилаючись на те, що 20.12.2007 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк», яке надалі було перейменовано у ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредитний №ZPBDGI0000002488, у відповідності до якого відповідач отримала кредит в сумі 75750 грн. строком до 20.12.2014 року. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між вказаними особами 20.12.2007 року був укладений іпотечний договір №ZPBDGI0000002488, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08.10.2010 року було звернено стягнення на вказані предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості по вказаному кредиту. Вказане рішення суду на час звернення до суду з цим позовом не виконано, у спірній квартирі проживає відповідач, а також за вказаною адресою зареєстровано місце постійного проживання її сина. Тому позивач звернувся до суду та просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають в спірній квартирі та зняти з реєстрації місця проживання вказаних осіб у вказаній квартирі, стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бучакчийський С.В. в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на обставини викладені в ньому. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що дійсно брала зазначений в позові кредит та уклала іпотечний договір. Вказані в договорі гроші брала для іншої людини - ОСОБА_4 В спірній квартирі окрім неї зареєстрований її син - третя особа у справі. На теперішній час ОСОБА_4 погодився погасити суму боргу за кредитним договором. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України (а.с.42, 46, 50, 58, 62).

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Викладені в позовній заяви факти про наявність зазначених договірних відносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 повністю підтверджується наданими до суду документами, тому суд вважає їх доведеним (а.с.8-16). Вказані факти також підтверджуються рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12.04.2011 року (а.с.22-23), згідно якого рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.10.2010 року (а.с.17-21) скасовано в частині задоволення позовних вимог банку про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі спірної квартири, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.10.2010 року (а.с.17-21) в частині звернення стягнення на предмети іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості по кредиту залишено без змін та набрало чинності 12.04.2011 року.

Згідно довідки та пояснень відповідача ОСОБА_2, вона та ОСОБА_3 зареєстровані у вказаній квартирі.

Згідно листа позивача до відповідачів від 07.05.2013 року, їм запропоновано добровільно звільнити вказану квартиру протягом 30 днів з моменту отримання вимоги про це. Згідно світлокопій повідомлень про вручення поштових відправлень відповідач та третя особа отримали вказаний лист 30.05.2013 року (а.с.24-27).

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК УРСР, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» та п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

При таких обставинах, законні підстави для виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із предмету іпотеки, на яке звернено стягнення, присутні. Добровільно у встановлений строк вони вказане житлове приміщення не звільнили, тому позовні вимоги в частині їх виселення із спірної квартири підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою…

При таких обставинах рішення суду про виселення певних осіб є законною підставою для зняття цих осіб з реєстрації місця проживання, тому додаткового рішення у цій частині не потребує. Крім того, покладання зобов'язання виконати певні дії на особу, що не є відповідачем по справі, і взагалі не залучена до участі у розгляді справи, при відсутності інформації про наявність спору з цього приводу, є неприйнятним. Тому позовні вимоги в частині зняття з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України у вказаній квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат позивача на сплату судового збору в сумі 114,70 грн., також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.109 ЖК УРСР, ст.ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку», п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 10, 11, 57-62, 64, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, адреса для листування: м. Дніпропетровськ, а/с 1800, р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, понесені ним судові витрати у розмірі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя: Л. І. Гагут