Ухвала суду № 36807121, 23.01.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"23" січня 2014 р. Справа № 806/7056/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-АВТО-ДОР" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Авто-Дор".

Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 21 жовтня 2013 року № 0001912202 та № 0001902202 та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі Коростенстка ОДПІ), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з приписами податкового законодавства та не відповідають обставинам, встановленим під час перевірки.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Авто-Дор" (далі ТОВ "Тех-Авто-Дор") з питань виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість в податковій декларації за липень 2012 року та господарських взаємовідносинах з ТОВ "Авеста Трейд" та "Івеко Україна", Коростенською ОДПІ складено акт № 1036/22-01/35470461 від 01.10.2013 року (а.с.13-25). Згідно висновків податкової інспекції, ТОВ "Тех-Авто-Дор" допущено порушення:

- пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено рядок 19 Декларації "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за липень 2012 року" у сумі 180524, 00 грн., занижено податок на додану вартість за липень 2012 року у сумі 118114, 00 грн., який підлягає сплаті до бюджету;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на 5378, 00 грн., травень 2011 року - 5190, 00 грн.

21 жовтня 2013 року Коростенською ОДПІ, на підставі акту перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001912202 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 128682, 00 грн. основного платежу і 32171, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0001902202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 180524, 00 грн.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем відповідно до вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит та визначено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям з ТОВ "Івеко Україна" та ТОВ "Авеста Трейд", а відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення Товариству з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи з приписів пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як встановлено судом першої інстанції та убачається зі змісту акту перевірки, 22 березня 2012 року позивач укладав контракт з Товариством з обмеженою відповідальністю "Івеко Україна" № IVU на поставку двох автомобілів IBEKO (а.с.44-47), за умовами якого "Івеко Україна" бере на себе зобов'язання продати і поставити Покупцю на умовах "DDP Україна", а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти два автомобілі ІВЕКО.

Додатково, 30 липня 2012 року сторонами підписано додаткову угоду до вказаного контракту (а.с. 50-51).

30 липня 2012 року на суму ПДВ 298638, 00 грн. постачальником за контрактом було виписано податкову накладну № 229 та зазначену суму було включено до складу податкового кредиту у липні 2012 року (а.с. 53).

Про виконання умов вказаного контракту і поставку у липні 2012 року 2 самоскидів ІВЕКО свідчать видаткова накладна (а.с. 52), акт прийому-передачі товарів (а.с. 54), а також, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів 31 липня 2012 року (а.с. 55-56), а тому доводи податкового органу про те, що товариством не було надано підтверджуючих документів щодо отримання даних автомобілів, є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, висновки податкового органу про те, що ТОВ «Тех-Авто-Дор» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 298638, 00 грн. у липні 2012 року по відносинах з ТОВ «ІВЕКО Україна» не відповідають приписам Податкового кодексу України та спростовуються дослідженими судом першої інстанції первинними документами.

Так само, є правильними висновки суду першої інстанції щодо правомірності формування ТОВ «Тех-Авто-Дор» податкового кредиту за квітень-травень 2012 року по господарських операцій з ТОВ «Авеста Трейд» .

З матеріалів перевірки убачається, що податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства у зв"язку з отриманням акту від 27 травня 2013 року №348/22-509/34295994 ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, у якому вказується, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Авеста Трейд» відсутні, підприємство за адресою, вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, стан платника 11 - ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ. За даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «Авеста Трейд» відсутні.

Окрім того, актом перевірки не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товарів та надання робіт (послуг) ТОВ «Авеста Трейд» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Також, не надано підтверджуючих документів щодо придбання, оприбуткування, транспортування даного щебеня.

За результатами аналізу даних податкової звітності ТОВ «Авеста Трейд» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ТОВ «Авеста Трейд» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такими висновками, оскільки згідно приписів статті 198 Податкового кодексу України, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для такого формування, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2011 року між ТОВ «Авеста Трейд» (Постачальник) і позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 15 (а.с. 40-42), відповідно до якого Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність Покупця товар (щебінь), а Покупець зобов'язується у порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його.

Про виконання умов зазначеного договору свідчать рахунки-фактури (а.с. 57, 58), видаткові накладні (а.с. 59-60), податкові накладні (а.с. 61, 62).

Походження щебеня підтверджується довідками Пенізевицького кар'єроуправління, згідно з якими Щебзавод № 6 було реорганізовано у Пенізевицьке кар'єроуправління та протягом квітня-травня 2011 року останнє відвантажило ТОВ «Авеста Трейд» щебеневу продукцію у кількості 969 м куб. на суму 75707, 52 грн. (а.с.191, 192).

Придбаний у ТОВ «Авеста Трейд» щебінь був у подальшому реалізований позивачем Приватному підприємству «ДЦ Арт-Салон» і ТОВ «Шатро», про що свідчать укладені з ними договори поставки (а.с. 81-92), рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с. 95-119), податкові накладні (а.с. 120-129), товарно-транспортні накладні (а.с. 130-180).

Доводи податкового органу про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо транспортування щебеню спростовуються змістом договору №15 від 01.03.2011 року. Так, згідно умов п.4.1 даного договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (в редакції Інкотермс-2000). Про вказані обставини свідчать і товарно-транспортні накладні, відповідно до яких ТОВ «Тех-Авто-Дор» вивозило щебінь до «ДЦ Арт-Салон» і ТОВ «Шатро» (а.с. 130-180).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що надані первинні документи свідчать про наявність зв'язку між фактом придбання щебеню у ТОВ «Авеста Трейд» і господарською діяльністю Товариства, оскільки для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТОВ «Авеста Трейд» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Податковим органом, не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій.

Окрім того, чинне законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, не встановлює обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань з ПДВ, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно зазначив, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Недекларування контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-АВТО-ДОР" вул. Лугинська,76,с.Поліське,Коростенський район, Житомирська область,11555

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4- представнику позивача Таліпову Віталію Валерійовичу АДРЕСА_1