Рішення № 36806534, 02.12.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7804/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарях - Глінський А. А., Гур"євій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації заборгованості середнього заробітку та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену йому заробітну плату за період з грудня 2012 по травень 2013 року в сумі 16 806,08 грн. та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 5 125 грн. 40 коп. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та відповідно до заяви від 02 грудня 2013 року просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 2 922,92 грн.- залишок по заборгованості за травень 2013 року, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12 740,28 грн., моральну шкоду в сумі 8 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн.,посилаючись на те, що він з 14.06.2012 року працював на посаді змінного диспетчера диспетчерської ПАТ «Київський річковий порт». 24.12.2012 року був переведений на посаду диспетчера порту. Наказом від 05.05.2013 року був звільнений у зв»язку із достроковим закінченням дії строкового тудового. У день звільнення повний розрахунок з позивачем проведений не був.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.08.2013 року проти задоволення позову заперечував, в подальшому у судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працював у Публічному акціонерному товаристві «Київський річковий порт» на посаді диспетчера з 14.06.2012 року по 07.05.2013 року (а.с. 20 - наказ про прийняття на роботу, а.с.19 - наказ про звільнення).

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З позивачем в день звільнення розрахунок проведений не був, що підтверджується копіями розрахункових листків за січень- травень 2013 року ( а.с. 5-6) та довідкою від 11.07.2013 року про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем в сумі 15027,99 грн. ( з урахуванням обов»язкових платежів ),( а.с.18).

Згідно з довідкою № 4013 від 07.11.2013 року заборгованість по зарплаті відповідача перед позивачем станом на 06.11.2013 року становить 2 922,92 (з урахуванням обов'язкових відрахувань).

Позивач зазначив, що розрахунок з ним не проведений в повному обсязі й до цього часу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки повний розрахунок з позивачем проведений не був, має місце затримка розрахунку з 08.05.2013 р. по 02.12.2013 року.

За цей період, на думку позивача, підлягає виплаті середній заробіток в сумі 12 740 гривня 28 копійок.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок), основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Про застосування вказаного порядку розрахунку середнього заробітку зазначено і у листі Верховного Суду України від 01.07.2012 року «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 року».

Отже, середньоденна заробітна плата позивача, виходячи із довідки № 01-29-389 від 11.07.2013 року, становить урахуванням обов»язкових платежів 221,15 грн. (4 494,99 грн. + 4 572,25 грн. = 9067,24: 41 днів = 221,15 грн.).

За період з 08.05.2013 року по 02.12.2013 року середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить в загальній сумі 32 730 грн. 20 коп. ( 148 днів х 221,15 грн. = 32 730,20 грн.).

Позивач у судовому засіданні наполягає на стягненні з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення до дня винесення рішення, 02.12.2013 року, саме в розмірі 12 740 грн. 28 коп..

Враховуючи вимоги позивача, а також ту обставину, що відповідач більшу частину заборгованості по заробітній платі позивачу виплатив, суд вважає необхідним стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні саме в розмірі 12 740 грн. 28 коп..

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у нехтуванні відповідачем його законних прав на заробітну плату за договором, у незаконності дій відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати його праці, починаючи з грудня 2012 року по дату звільнення, у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призведе до вчинення протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення власних потреб. Він переносить страждання через нездатність забезпечити належний рівень матеріального забезпечення своєї родини. У відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути 8 000 гривень.

Положеннями ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, не обґрунтовано, в чому конкретно полягає моральна шкода, яку найого думку завдано, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивач також просить стягнути з ПАТ «Київський річковий порт» витрати на правову допомогу в сумі 2 000 гривень, на підтвердження чого надав договір про надання послуг, квитанції, розрахунок витрат. Оскільки суду не надано акту виконаних робіт,

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу на користь позивача, оскільки суду не надано акту виконаних робіт, як це передбачено п.5.3 договору № 06/13 про надання адвокатських послуг від 05 червня 2013 року ( а.с.21).

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає задоволенню частково.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

На підставі наведеного ст.ст.115,116, 117, 237-1 КЗпП України , керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код 03150071) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по зарплаті в сумі 2 922 грн. 92 коп.( з урахуванням утримання обов»язкових платежів).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код 03150071) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заборіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12 740 грн. 28 коп. ( дванадцять тисяч сімсот сорок грн. 28 коп..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код 03150071) на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок (двісті двадцять дев»ять гривень сорок копійок).

В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна