Рішення № 3680589, 08.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/122

08.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»

про стягнення 3 673,17 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Сень О.В. –представник по довіреності № 04/С від 25.11.2008р.

від відповідача: не з’явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь» заборгованості за Договором поставки № 577 від 28.11.2005р. в розмірі 3 673,17 грн., в тому числі 3 566,53 грн. –сума основного боргу, 106,64 грн. –пеня.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 577 від 28.11.2005р. в частині своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3 566,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/122, розгляд справи призначено на 23.02.2009р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача по справі розгляд справи було відкладено на 20.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/122, призначене на 20.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р. по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв’язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/122 призначена до розгляду по суті на 17.04.2009р.

У зв’язку з необхідністю витребування у позивача додаткових доказів розгляд справи було відкладено до 08.05.2009р.

В судовому засіданні 08.05.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 3 566,53 грн. основного боргу. Від стягнення пені в сумі 106,64 грн. позивач відмовився.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/1398-3 від 03.03.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.05.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.11.2005р. між сторонами у справі було укладено Договір поставки № 577 (далі Договір) відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити у зумовлені строки 3 (три) дні товар відповідачу, а відповідач –прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на суму 6 034,23 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № РН-0007010 від 27.02.2008р., № РН-0007011 від 27.02.2008р., № РН-0043502 від 28.12.2007р., № РН-0043501 від 28.12.2007р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата товару проводиться щотижня за фактично реалізований товар.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що Товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать що відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався на суму 2 991,22 грн., несплаченою залишилась заборгованість в сумі 3 566,53 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, про що свідчить підпис та печатка останнього на Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 27.05.2008р.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 3 566,53 грн. підтверджується довідкою № 3/09/с від 20.02.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 566,53 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, бул. Чоколовський, 6, ідентифікаційний код 24362305 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна»(03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1; ідентифікаційний код 30518550) основний борг в сумі 3 566 (три тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 53 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.