Ухвала суду № 36805169, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14108/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі державної інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ», товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН - 2011» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 29 березня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АНТ ЯПИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-госопдарських відносин з ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «СВН-Антарекс», ТОВ «ФАЛКОН - 2011» за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 17.06.2013 року №624/22.8/35573003.

Як вбачаться з акту перевірки взаємовідносини ТОВ «АНТ ЯПИ» та ТОВ «ФАЛКОН - 2011» відбулись в жовтні 2012 року та січні 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «АНТ ЯПИ» та ТОВ «ФАЛКОН - 2011» укладено договір підряду від 30.08.2013 року №1/8/12, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті «громадський центр по вул. Шолуденка, перетин проспекту Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва» .

Пунктом 1 ст. 1.2 розділу І вказаного договору та додатковою угодою до нього від 30.08.2012 року передбачено, що загальна вартість робіт за договором визначається додатком №1 до договору та становить 7 208 000 грн. у тому числі ПДВ 1 201 333,33 грн.

Згідно п. 1 договору прийом-передача фактично виконаних робіт оформляється двосторонніми актами виконаних робіт. Акти виконаних робіт повинні подаватися не пізніше 25-го та 30 (31)-го числа звітного місяця.

ТОВ «ФАЛКОН - 2011» складено та видано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою 2-КБ, довідки про вартість та витрати за формою 3-КБ та податкові накладні.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, розрахунки між ТОВ «АНТ ЯПИ» та ТОВ «ФАЛКОН - 2011» проводились у безготівковій формі, зокрема ТОВ «АНТ ЯПИ» перераховано на банківський рахунок ТОВ «ФАЛКОН - 2011» грошові кошти в сумі 7 208 000 грн.

Також з матеріалів справи вбачаться, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року у кримінальній справі №754/11121/13-к директора та засновника ТОВ «ФАЛКОН - 2011» ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Представник ТОВ «АНТ ЯПИ», висловлюючи свою позицію в суді першої інстанції по заявленому предмету спору, стверджував про реальний характер господарських операцій, про що свідчать наявні, належним чином оформленні документи первинної звітності.

З цього приводу суд першої інстанції правильно встановив, що сам по собі факт сплати коштів замовником послуг виконавцю не є безумовним підтвердженням того, що їх надання дійсно мало місце.

Статтею 9 Закону України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належним чином оформлена податкова накладна є одним із документів, що підтверджує отримання послуг та дає право замовнику, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Однак, така накладна не є документом, що підтверджує факт надання послуг, а отже і не підтверджує реальне існування такого.

Тобто, якщо підприємство перераховує кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто укладений підприємством правочин суперечить інтересам держави і суспільства та відповідно до статті 228 ЦК України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним, а не оспорюваним.

Якщо вчинений правочин є нікчемним, контрагент - виконавець є "фіктивним", то надані первинні вищезазначені документи не можуть бути враховані як документи, підтверджуючі формування податкового кредиту по податку на додану вартість та валові витрати по податку на прибуток, й відповідно реальність господарської операції.

Пунктом 3 статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги до правочину, додержання яких є необхідним для чинності правочину, яким встановлено зокрема, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже істотними умовами розглядуваного договору є підписання такого договору посадовою особою TOB «ФАЛКОН - 2011», тобто директором (засновником) ОСОБА_3

Проте, як вбачається зі змісту згадуваного вироку, директор та засновник ТОВ «ФАЛКОН - 2011» збув установчі, реєстраційні та банківські документи ТОВ «ФАЛКОН - 2011», фактично він господарську діяльність від імені ТОВ «ФАЛКОН - 2011» не здійснював.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення директора (засновника) ТОВ «ФАЛКОН - 2011», яким підписано згадуваний договір, на укладення такого договору.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в межах розгляду даної справи встановлено нереальний характер фінансово-господарських операцій між ТОВ «АНТ ЯПИ» та ТОВ «ФАЛКОН - 2011», тобто господарські зобов'язання вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а відтак, є недійсними.

У відповідності до частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Правові наслідки, передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними санкціями, які стягуються в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.