Рішення № 36804728, 21.01.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17528/13-ц

Провадження № 2/161/79/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 січня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

при секретарі - Селюкові Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно. Позов мотивує тим, що 01.02.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-А00/008/2007, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 37 800,00 доларів США, зі строком погашення до 28.01.2022 року, зі сплатою 5,99 % відсотків річних та FIDR (де FIDR це відсоткова ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщенні у банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, а тому у неї перед банком виникла заборгованість по кредитному договору, що станом на 20.06.2013 року становить:

- залишок заборгованості за кредитом становить 160 536,88 гривень;

- пеня за невиконання умов кредитного договору складає 581 297,72 грн. Однак позивачем заявляно позовні вимоги щодо стягнення ? частини нарахованої пені, що становить 145 324,43 грн.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем укладено договір іпотеки № PML - А00/007/2007 від 02.02.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у держреєстрі за № 178, згідно якого відповідач передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 18.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року та договору відступлення права вимоги від 18.03. 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-А00/008/2007 від 01.02.2007 р. укладеного з ОСОБА_1 та за договором іпотеки № PML - А00/007/2007.

А тому просив, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 18.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, а також стягнути витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Заяв про розгляд справи за її відсутності відповідач не подавала.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 01 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-А00/008/2007, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 37 800,00 доларів США, зі строком погашення до 28.01.2022 року, зі сплатою 5,99 % відсотків річних та FIDR (де FIDR це відсоткова ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщенні у банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). (а.с.6-10).

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також будь-яким можливим збільшенням основного зобов'язання, між банком та відповідачем укладено договір іпотеки.

Так, відповідно до договору іпотеки № PML - А00/007/2007 від 02.02.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого у держреєстрі за № 178, згідно якого відповідач передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 18,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. (а.с.11-14).

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року та договору відступлення права вимоги від 18.03. 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-А00/008/2007 від 01.02.2007 р. укладеного з ОСОБА_1 та за договором іпотеки № PML - А00/007/2007. (а.с.19-29).

Таким чином, права кредитора за кредитним договором № МL-А00/008/2007 від 01.02.2007 р., що було укладено між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 та за договором іпотеки № PML - А00/007/2007 належать ТзОВ «ОТП Факторинг».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, що стверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості (а.с.16), з якого вбачається, що станом на 20.06.2013 року у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість, яка складається з: заборгованості по основній сумі боргу за кредитом - 160 536,88 грн. та пені за невиконання умов кредитного договору - 581 297,72 грн. Однак, позивач просить стягнути ? частину пені в розмірі 145 324,43 грн. та визначає ціну позову в розмірі 305 861,31 грн.

За змістом ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, а право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору встановленої форми із зазначенням строку, протягом якого боржнику слід усунути порушення і який не повинен бути меншим ніж тридцять днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою передумовою для початку звернення стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 30.07.2013 року банком було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги (а.с.14).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Позивач не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявність в іпотечному договорі пункту про позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачами судових витрат підлягають до задоволення, оскільки підтверджуються відповідними квитанціями.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 58, 60, 169, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 510, 526, 590, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В погашення заборгованості за Кредитним договором № МL-А00/008/2007 від 01.02.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1, в розмірі 305 861 (триста п'ять тисяч вісімсот шістдесят одну) гривню 31 копійку (в тому числі: заборгованість за кредитом - 160 536,88 гривень, заборгованість по нарахованій пені - 145 324,43 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 38,7 кв.м., житловою площею 18.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 3058 (три тисячі п'ятдесят вісім) гривень 61 копійку судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій