Ухвала суду № 36804646, 16.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 623/4354/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2013р. по справі № 623/4354/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2010 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області (далі по тексту - УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області, відповідач), в якому просила суд визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, відновити порушене право та зобов'язати УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області здійснити обчислення та виплату належної до видачі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 та ч.7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року за 2010 рік, виходячи з кратного розміру мінімальних заробітних плат.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії УПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області з виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2010 рік у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Зобов'язано УПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010 рік, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати, з урахуванням сум виплаченої допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2011 р. по справі № 2016/2а-976/11 залишено без задоволення. Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 р. по справі № 2016/2а-976/11 - залишено без змін.

14.09.2011 року видано виконавчий лист по справі.

18.11.2013 року заступник начальника державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області подав заяву про заміну способу і порядку виконання рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2-а-976/2011, постановивши ухвалу про стягнення з УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 суму перерахованої, але не виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 3446,00 грн.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2013 року по справі № 623/4354/13-а задоволено подання відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області про заміну способу і порядку виконання рішення суду.

Змінено спосіб та порядок виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 року по справі № 2-а-976/2011 за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправними дій шляхом стягнення з УПСЗН Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 суми перерахованої, але не виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сумі 3446,00 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2013 року по справі № 623/4354/13-а та винести нове рішення, яким в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання постанови відмовити.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання державного виконавця про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 року по справі № 2-а-976/2011, суд першої інстанції виходив з наявності обставин, які роблять неможливим виконання судового рішення про зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення, а відтак, і передбачених законом підстав для зміни способу і порядку виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 року зобов'язано УПСЗН Ізюмської РДА Харківської області здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010 рік, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати, з урахуванням проведених виплат.

Постанова є обов'язковою для виконання.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно з ч.2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зазначає, що порядок виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація), визначено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VІ.

Відповідно до статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з повідомленням УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області № 5667 від 09.09.2013 року на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2013 року, позивачеві було здійснено перерахунок суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка склала 3446 грн. (а.с.49).

Також, відповідач зазначив, що виплата цієї суми проведена не була у зв'язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» видатків на виплату сум за рішеннями судів не передбачено, що унеможливлює виконання судових рішень у добровільному порядку.

Листом № 1622 від 11.03.2013 року УПСЗН Ізюмської міської ради Харківської області повідомило наступне:

приміщення будинку за адресою: м. Ізюм, вул. Соборна, 20, в якому знаходиться управління, використовується згідно договору оренди з територіальною громадою міста;

комп'ютерна та офісна техніка, меблі, що знаходяться на балансі управління, використовуються для провадження основної діяльності з наданням соціальних послуг;. Комп'ютерна техніка та офісні меблі були передані управлінню в рамках реалізації державного проекту «Удосконалення системи соціальної допомоги» відповідно до угоди про позику між Україною та Світовим банком реконструкції та розвитку та використовується у Всеукраїнській локальній мережі;

управління є органом місцевого самоврядування, неприбутковою організацією, фінансується за рахунок місцевого бюджету та субвенцій з Державного бюджету, власні надходження відсутні.

Таким чином, постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.03.2011 року не виконана в частині виплати позивачу перерахованої допомоги на оздоровлення у розмірі 3446 грн., що підтверджується листом УПСЗН Ізюмської міської ради від 09.09.2013 року № 5667.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Слід зауважити, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, якими не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Дані обставини є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява державного виконавця підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріальної о та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2013р. по справі № 623/4354/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.