Вирок № 36803901, 25.01.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5710/13-к

№1-4/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В., Качуріній К.В.,

за участю прокурора Нечипоренка Р.Л.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених за ст.ст.189 ч.2 та 194 ч.2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва та мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, із повною середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше судимого 24.03.2003р. Святошинського райсудом м.Києва по ст.ст.185 ч.3 та 71 КК України до 5 років позбавлення волі, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку

у вчиненні злочинів передбачених за ст.ст. 189 ч.2 та 194 ч.2 КК України;

В С Т А Н О В И В:

На початку березня 2012 року за попередньою змовою ОСОБА_4 з ОСОБА_5 шляхом вимагання із застосуванням насильства та погроз до одного із засновників ТДВ «Синявське» - заступника директора вказаного товариства ОСОБА_6 вирішили заволодіти грошима останнього за наступних обставин.

16 березня 2012 року біля 18 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, маючи у тимчасовому користуванні автомобіль НОМЕР_1, що належав ОСОБА_7 та маючи на меті вчинити вимагання коштів поїхали в м. Біла Церква з метою придбати мобільний телефон, який підтримує функцію зміни голосу. В м. Біла Церква підсудні приїхали до магазину «Край», де ОСОБА_4 дав ОСОБА_5 гроші в сумі 600 грн.? взяті в борг у ОСОБА_8 та наказав придбати мобільний телефон, який підтримує функцію зміни голосу. Отримавши вказані кошти, ОСОБА_5 у вказаному магазині придбав мобільний телефон марки «Nokia Е 73+» ІМЕІ НОМЕР_12, який в подальшому зберігав за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_8 за вказівкою ОСОБА_4.

17 березня 2012 року ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5 поїхати на центральний базар смт. Рокитне по вул. Радянській та придбати стартовий пакет мобільного оператора для раніше придбаного ними телефону та дав 50 грн.. ОСОБА_5 придбав стартовий пакет мобільного оператора «Лайф» та повернувся на своє робоче місце в смт. Рокитне-2. Біля 12 год. ОСОБА_4 знову дав йому 50 грн. і він купив на базарі ще один стартовий пакет «Лайф», після чого разом із ОСОБА_4 після 12 год. пішли до річки Рось, де, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, здійснили налаштування телефону та налаштування функції зміни голосу. Потім ОСОБА_5, діючи узгоджено із ОСОБА_4, увімкнув з метою приховування натурального голосу функцію зміни голосу і почав телефонувати з номера НОМЕР_2 з придбаного телефону марки «Nokia» о 13 год 25 хв. спочатку до ОСОБА_9 на № НОМЕР_3, де виказав погрози, а після чого до ОСОБА_6 з метою вимагання грошей. На дзвінок абонент не відповів, тоді ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 номер мобільного телефону дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_10 і в присутності ОСОБА_4 о 13 год. 38 хв. зателефонував до неї на № НОМЕР_4 та виказав погрози її чоловікові: «Передай своєму козлові, що за його боки він має надати мені грошові кошти в сумі 200 тис. доларів США», про що та повідомила чоловіка. В цей же день о 19 год. 19 хв. ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4 та за його вказівкою зателефонував до ОСОБА_6 на № НОМЕР_4 і почав вимагати гроші, погрожуючи насильством? а саме: «Тобі необхідно до вечора приготувати кошти в сумі 200 тис. доларів США», «Наготов вказану суму», «Працівникам міліції не повідомляй», «Бо третього дзвінка не буде», які потерпілий ОСОБА_6 сприйняв як реальні погрози для своєї життєдіяльності та здоров»я.

Продовжуючи свою злочинну діяльність на другий день 18 березня 2012 року біля 23 год. ОСОБА_4, прагнучи довести свій злочинний намір вимагання коштів до кінця, з метою демонстрації реальності своїх намірів щодо погроз ОСОБА_6, наказав ОСОБА_5 з того ж мобільного телефону № НОМЕР_2, яким вони користувалися при здійсненні вимагання грошей у потерпілого ОСОБА_6, зателефонувати до чергової частини Рокитнянського РВГУ МВС України у Київській області та повідомити про закладену вибухівку в приміщенні ТДВ «Синявське», що розташоване в смт. Рокитне по вул. Зарічній №2. Виконуючи вказаний намір, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі «Мазда», який був у їх тимчасовому користуванні і належав ОСОБА_9, поїхали в с. Довгалівське Рокитнянського району і далі в напрямку м. Біла Церква, де по дорозі зупинилися і о 23 год. 19хв. ОСОБА_5 зателефонував по №102 та повідомив про закладену вибухівку в приміщенні ТДВ «Синявське» у формі словесних виразів : «Це Рокитне» «В Рокитному-2 у ОСОБА_6 під конторою лежить бомба». Так як дзвінок отримав міськвідділ міліції м. Біла Церква, про що стало відомо підсуднім з відповіді чергового, останні проїхали в бік с. Салиха Таращанського району, де ОСОБА_5 здійснив аналогічний дзвінок о 23 год. 27хв. до Чергової частини Рокитнянського РВГУ, а потім повернулися в с. Синява Рокитнянського району і о 23 год. 37хв. неподалік від приміщення сільської ради ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 здійснив повторний дзвінок на №102, де повторив наступний словесний вираз: «Ало», «Я повторюю» «В Рокитному-2 у ОСОБА_6 під конторою лежить бомба» «Все» «Думайте» «Я не шуткую».

Виїздом на місце, вказане в повідомленні, працівники міліції вибухівки не виявили.

19 березня 2012 року ОСОБА_4, використовуючи саморобний вибуховий пристрій, який він виготовив при невстановлених судовим слідством обставинах, реалізуючи свій злочинний умисел на вимагання коштів в сумі 200 тис. дол. США від заступника директора ТДВ «Синявське» потерпілого ОСОБА_6, заклав даний вибуховий пристрій ззовні з боку внутрішнього дворика на рівні підвіконня у лівому куту крайньої лівої віконної пройми першого поверху лівого крила адмінприміщення ТДВ «Синявське», розташованого в смт. Рокитне-2, вул. Зарічна,2 та о 7 год. здійснив вибух, яким були пошкоджені залізні грати на вікні та вибиті шибки у навколишніх вікнах приміщення. Згідно висновку вибухо-технічної експертизи №23-В від 16.05.12, 19.03.2012 року в приміщенні ТДВ «Синявське», що розташоване в с. Синява по вул. Зарічній, 2, стався вибух вибухового пристрою. Епіцентр вибуху знаходиться ззовні з боку внутрішнього двору на рівні підвіконня в лівому куті крайньої лівої віконної пройми першого поверху лівого крила будівлі. Пошкодження будівлі (пошкодження скління у підвіконних проймах, деформація металевих конструкцій) утворились під впливом кінетичної енергії вибуху та ударної хвилі. Вибуховий пристрій, що вибухнув, був виготовлений саморобним способом. Ймовірно мав електро-вогневий спосіб приведення в дію. Приблизна маса заряду вибухової речовини становить 0,23 кг в тротиловому еквіваленті.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині не визнав, пред»явлений до нього цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 теж не визнав та пояснив, що працював у ОСОБА_4 на пилорамі. 16 березня 2012 року ОСОБА_4 запропонував поїхати в м. Біла Церква, купити автомобіль і він просив позичити гроші щоб купити новий телефон, так як у його телефоні був розбитий екран. Удвох вони поїхали чорним автомобілем. Вони під»їхали до магазину і ОСОБА_4 дав йому 400 грн. Він пішов у магазин, але на вказану суму телефону не було, і він повернувся до машини, і вони поїхали додому. 17.03.2012 року був на роботі, потім пішов до бару, де з ОСОБА_4 випивали. 18.02.2012 року допомагав ОСОБА_4 ремонтувати гараж. Нікуди не їздили і нікому не телефонували ні 16.03.2012р., ні 17.03.2012р.. 19 березня 2012 року на території дитячого садка знайшов мобільний телефон в чохлі і сховав на роботі під піддони, де за його вказівкою і знайшли працівники міліції. Телефон відкривав, але нікуди не телефонував. Звідки взялися вхідні дзвінки зі знайденого телефону на належному йому телефоні, пояснити не може. В цей же день зранку його забрали працівники міліції і в приміщенні міліції його били, здійснювали на нього тиск, давали підписувати якісь протоколи, які він не читав, перебував під вартою 11 днів. Слідча йому розповідала як треба говорити, та що говорити, і сказала, щоб він підписував протоколи, тоді йому буде умовний строк.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів не визнав, як і не визнав цивільний позов потерпілого ОСОБА_6, та показав, що у нього працював на пилорамі ОСОБА_5. 16 березня 2012 року він їздив у м.Біла Церква на зустріч зі своїми партнерами по бізнесу. Він також запропонував поїхати з ним ОСОБА_5, так як той давно прохав поїхати з ним купити який-небудь телефон, тому що у ОСОБА_5 в старому телефоні лопнуло скло. Не пам»ятає, чи купив ОСОБА_5 телефон чи ні, не бачив. Для купівлі телефону перед цим дав ОСОБА_5 400 грн.. 18 березня 2012 року знаходився вдома. 19.03.12 р. ОСОБА_5 на роботі не було, і він поїхав додому до ОСОБА_5 і від його дружини довідався, що того забрали працівники міліції. В міліції ОСОБА_5 знаходився на другому поверсі і він чув його крики, як його били, просив працівників не бити ОСОБА_5 і йому повідомили, що той телефонував з якогось телефону і не хоче розповідати. Йому повідомили номер телефону і він поїхав до дружини ОСОБА_5 чи не знає вона вказаного номеру. Згодом його також затримали, били в міліції, та погрожували.

Незважаючи на невизнання вини підсудніми у вчиненні інкримінуємих їм злочинах, їх винність повністю доведена показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз, показами експерта та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, обвинуваченого підсудний ОСОБА_5 показав, що 16.03.2012р. біля 18 год. до його будинку під»їхав чорним автомобілем, належним ОСОБА_7, ОСОБА_4 і запропонував поїхати в м. Біла Церква купити йому телефон із функцією зміни голосу. Вони поїхали і ОСОБА_4 пояснив, що хоче шляхом погроз вимагати та отримати гроші у ОСОБА_6. По дорозі вони заїхали до ОСОБА_8, який дав в борг ОСОБА_4 400 грн. Біля магазину «Край» ОСОБА_4 дав йому 600 грн. і у відділі китайських телефонів він придбав за 580 грн. мобільний телефон із функцією зміни голосу. Потім вони поїхали додому і ОСОБА_4 сказав, щоб телефон поки був у нього. На другий день 17.03.12р. біля 7 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_4, щоб він прийшов до нього додому. Вдома ОСОБА_4 дав 50 грн. і запропонував поїхати на базар купити стартовий пакет, що він і зробив, де купив стартовий пакет мобільного оператора «Лайф» та картку поповнення на 25 грн.. Біля 12 год. ОСОБА_4 знову дав йому 50 грн. і він купив на базарі ще один стартовий пакет «Лайф». Коли повернувся, то ОСОБА_4 запропонував піти до мосту через річку Рось та здійснити налаштування придбаного телефону. Вони пішли і біля мосту він налаштував новий телефон, для чого вставив стартовий пакет в новий телефон, а другий у належний йому телефон. Потім ОСОБА_4 з папірця продиктував йому номер телефону ОСОБА_6, але той слухавки не брав. Він кілька разів телефонував тому. Потім на пропозицію ОСОБА_4 він зателефонував ОСОБА_9 і коли той взяв слухавку, спитав: «Ну що козел, добре живеться». Потім ОСОБА_4 дав новий номер - дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_10 і, почувши жіночий голос, він сказав. щоб передала своєму козлові, що за його боки він має надати мені гроші в сумі 200 тис. дол.. Вона одразу кинула слухавку. Згодом вони повернулися на роботу і до 17 год. виконували роботу, а телефон він сховав під завантажувач. На другий день - 18.03.12 він був на роботі. Ввечері, біля 22 год. до нього зателефонував ОСОБА_4 і запропонував вийти. Згодом він приїхав на автомобілі білого кольору, належного ОСОБА_9 і вони поїхали до пилорами, де він забрав схований телефон і ОСОБА_4 повідомив, що зараз вони зателефонують до міліції і повідомлять про мінування контори товариства «Синявське». Автомобілем вони поїхали в бік с. Довгалівське і далі на трасу в бік м. Біла Церква. З придбаного телефону він повідомив по №102 про мінування в Рокитне-2 контори, але його запитали, що за Рокитне-2 і він зрозумів, що зателефонував до іншого району. Вони проїхали в бік с.Салиха Таращанського району, де ОСОБА_5 здійснив аналогічний дзвінок до Чергової частини Рокитнянського РВГУ, а потім повернулися в с. Синява і біля сільської ради він знову повідомив по номеру 102 про мінування контори. Після цього ОСОБА_4 відвіз його додому і телефон він забрав з собою. Вранці 19.03.12 він поїхав на роботу і заховав телефон під дошки. Про вибух довідався від працівника, з яким працює. Коли його затримали, то він добровільно розповів про події, які відбувалися до вибуху та підтвердив їх під час очної ставки із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Також він вказав працівникам міліції, де був схований телефон. з якого відбувалися дзвінки до міліції та до ОСОБА_6

Свої покази підсудний ОСОБА_5 підтвердив 20.03.12р. на очній ставці з підсудним ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_4 показав, що на прохання ОСОБА_5 він та ОСОБА_5 поїхали в м. Біла Церква купувати ОСОБА_5 мобільний телефон. Кошти для цього він взяв у борг у ОСОБА_8 Купив чи ні телефон ОСОБА_5 він не пам»ятає, так як був п»яним. В той же час ОСОБА_5 заперечив дані показання і показав, що на прохання ОСОБА_4 біля 18 год. вони поїхали в м. Біла Церква і по дорозі ОСОБА_4 розповів, що хоче придбати телефон із зміною функції голосу для вимагання грошей у ОСОБА_6. Він в торговому центрі «Край» за гроші в сумі 600 грн., які дав ОСОБА_4, купив вказаний телефон за 580 грн. і зберігав за вказівкою ОСОБА_4 у себе. При цьому ОСОБА_5 на запитання ОСОБА_4 чи дає він правдиві покази і чи не залякував його хто, повідомив, що показання він дає правдиві, свідомо і його ніхто не залякував. Далі ОСОБА_5 розповів про обставини здійснення дзвінків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, що ОСОБА_4 заперечив та повідомив, що ввечері 17.03.12р. біля 19 год. він вирішив придбати диск в магазині «Марс», для чого зателефонував ОСОБА_11 та взяв із собою ОСОБА_5, для чого, не знає. Так як забув вдома гроші, нічого не купив і повернулися знову на пилораму. Далі ОСОБА_5 розповів про обставини здійснення дзвінків 18.03.12р. після 23 год. до чергових частин міліції, що ОСОБА_4 заперечив та пояснив, що 18.03.12р. він з 22 год. до 23 год. 30хв. катався з ОСОБА_9 на його автомобілі і ніяких поїздок з ОСОБА_5 та дзвінків до міліції не здійснювали.

На думку суду показання ОСОБА_4 в тій частині, що 17.03.12 ввечері він та ОСОБА_5 поїхали в смт. Рокитне купити диск надумані, так як підстав для поїздки з ним ОСОБА_5 на той час не було і тим паче, сам факт поїздки співпадає із часом і місцем, коли і звідки були зроблені дзвінки ОСОБА_6 (19 год.19 хв. смт. Рокитне, вул. Вокзальна,3 - неподалік від магазину «Марс» та «Фора»).

Показання ОСОБА_5 та ОСОБА_12, що 18.03.12р. після 22 год. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5, після чого останній вийшов з будинку, підтверджуються: роздруківкою трафиків телефонних дзвінків 18.03.12 абонентів НОМЕР_5 (ОСОБА_5.) та НОМЕР_6 (ОСОБА_4.), відповідно яких з телефону ОСОБА_4 з 22 год. 04 хв. по 22 год. 38 хв. на телефон ОСОБА_5 було зроблено 4 дзвінки.

Так, потерпілий ОСОБА_6, підтримав цивільний позов, та показав, що 17 березня 2012 року йому біля 13 год. на його мобільний телефон зателефонувала дружина і повідомила, що незнайомий чоловік погрожував і вимагав кошти і сказав, щоб чоловік узяв слухавку, коли йому зателефонують та назвала номер телефону, з якого відбувся дзвінок. Він зателефонував на вказаний номер НОМЕР_2, але там його телефон переадресували на автовідповідач. Він перейнявся тривогою дружини і після роботи поїхав до неї в м. Бориспіль. Коли прийшло повідомлення, що абонент, до якого він телефонував, з»явився в мережі. Він йому зателефонував, слухавку не взяли, але відразу ж йому з даного номеру зателефонували і на російській мові повідомили, що до вечора необхідно приготувати 200 тис. дол. США, щоб він не повідомляв працівникам міліції і що третього дзвінка не буде. Він сприйняв погрози як реальну загрозу своєму життю, дружини та дитини, тому і поїхав до них. В цей же день повідомив працівників міліції. Він найняв охорону. 19.03.12р. він подав заяву про злочин до управління і йому згодом повідомили про вибух в адмінприміщенні товариства. Потім викликали до Рокитнянського райвідділу міліції, де він дав пояснення і на очній ставці із ОСОБА_5, останній підтвердив, що він телефонував та назвав слова, які говорив по телефону. Вказані слова співпали із тими словами, які він чув від незнайомої особи по телефону. ОСОБА_5 покази давав вільно, ніхто йому не погрожував, та не говорив, що треба відповідати. Вважає, що до вибуху причетні обоє підсудні так як ОСОБА_4 мисливець і він з дитинства цікавиться зброєю, сам виготовляв порох, дроб, патрони, які неодноразово приносив до школи. Вибух був здійснений з метою його залякування, та отримання грошей. Щодо міри покарання, то просить суд призначити підсуднім покарання не пов»язане з позбавленням волі.

Представник потерпілого ОСОБА_1, також підтримав цивільний позов ОСОБА_6, а цивільний позов ТДВ «Синявське» просив залишити без розгляду.

Свідок ОСОБА_10, суду показала, що 17.03.2012р. на її мобільний телефон № НОМЕР_13 зателефонував невідомий чоловік з телефону № НОМЕР_2 і погрожував її чоловікові та вимагав 200 тис. доларів США, так як її чоловік не взяв телефон. Вона повідомила про це чоловікові і він в цей же день через деякий час приїхав до неї та організував цілодобову охорону. Погрози сприйняла реально.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 19.03.12 біля 7 год. вона збиралася на роботу, яка розташована неподалік та почула що пролунав вибух. На вулиці охоронник повідомив, що зірвалася контора. Побачила вибите скло у вікнах контори, деякі вікна випали з рамами. Про погрози синові не чула і він про це не казав. Як їй потім стало відомо вибухівка була під вікном архіву. ОСОБА_4 вона знає зі школи, так як раніше працювала вчителем, в школі він полюбляв виготовляти різні вибухові пристрої. В адмінприміщенні завжди вночі є сторож, але до вікна, під яким стався вибух, можливо підійти непомітно, так як воно знаходиться в кутку.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що о 17 год. 18 березня 2012 р. він заступив на чергування в конторі товариства. 19.03.12 о 6 год. 55 хв. набрав води у відро та вийшов назовні і в цей час пролунав вибух. Зайшов у приміщення і побачив сильний дим сивого і чорного кольору. Вийшов назовні і обійшов кругом приміщення, так як вікно, де стався вибух, знаходиться в кутку. Сказав працівнику котельні - ОСОБА_15, щоб вона зателефонувала до міліції та пожежникам, а сам пішов до директора товариства повідомити про вибух. За півгодини до вибуху бачив місце вибуху, але людей там ніяких не було.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що покази, які вона давала на досудовому слідстві і на очній ставці із ОСОБА_4 були неправдиві, слідча ОСОБА_16 самостійно, їх писала не з її слів і змушувала їх підписати, бо так вона не побачить свого чоловіка, тому вона їх заперечує. Покази вона не читала, просто підписала. У чоловіка - ОСОБА_5 є власний мобільний телефон з побитим екраном, іншого телефону в нього вона не бачила. 16 і 19 березня 2012 року чоловік був увесь день вдома, нікуди не відлучався, ОСОБА_4 вона в ті дні не бачила.

Показання ОСОБА_12, що ОСОБА_5 16 і 19 березня 2012 року був вдома і нікуди не відлучався спростовуються показаннями самого ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що 16.03.12 після 18 год. вони поїхали автомобілем в м.Біла Церква і пробули там тривалий час.

Як вбачається із протоколу очної ставки, проведеної 22.03.12р. в присутності захисника між обвинуваченим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_12 (т.1 а.с.206-208) остання повідомила, що її чоловік приносив 16.03.12 додому мобільний телефон чорного кольору і повідомив, що даний телефон дав йому на збереження ОСОБА_4 і що 18.03.12р. біля 22 год. до її чоловіка - ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4, про що той повідомив її і після дзвінка чоловік пішов на вулицю. Також підтвердила, що вранці 19.03.12 до неї двічі приїздив ОСОБА_4 і перший раз в обідню пору просив не казати міліції, що ОСОБА_5 ввечері 18.03.12 був відсутнім за місцем проживання. Тому суд вважає, що показання, дані ОСОБА_12 в суді, є неправдивими, суперечать матеріалам досудового слідства та направлені на захист чоловіка - ОСОБА_5 з метою уникнення останнього від покарання.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що ОСОБА_4, заборгував йому гроші за піддони, його арештували, та він злякався і написав на останнього заяву до міліції, раніше ОСОБА_4 заборгованості ніколи не допускав, але коли його звільнили він розрахувався за товар.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 16.03.2012 року, ОСОБА_4 попросив позичити в нього гроші 1000 грн., але так як в нього більше не було він дав 400 грн., які потім він йому повернув.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 16.03.2012р. та 17.03.2012р. він давав ОСОБА_4 свою машину, щоб той поїхав в м. Біла Церква по своїм справам, а 18.03.2012р., він зателефонував ОСОБА_4 та попросив привезти його машину, і жінка ОСОБА_4 привезла йому автомобіль.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він працював разом з ОСОБА_5, та бачив, у нього новий і старий мобільний телефон в березні 2012 року.

Свідок ОСОБА_19 показав, що він бачив адмінбудівлю ТДВ «Синявське» після вибуху, та бачив побиті вікна.

Свідок ОСОБА_11, суду показав, що він 17.03.2012 року підвозив ОСОБА_4, та ОСОБА_5 з пилорами в центр смт. Рокитне до магазину «Форнетті», а потім через деякий час забрав їх в іншому місці коло магазину «Фора».

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що з ОСОБА_4 він знайомий по роботі, останній поставляв йому піддони, він віддав йому документи на їх поставку, але машина піддони не доставила так як потім він дізнався ОСОБА_4 арештували він йому телефонував, але той не відповідав і він сильно на нього розсердився. Раніше ОСОБА_4 завжди вчасно доставляв піддони. Після того як ОСОБА_4 відпустили він з ним розрахувався і претензій ніяких немає.

Свідки ОСОБА_21, та ОСОБА_22, суду показали, що вони були понятими при огляді місця події 19.03.2012 року на ТДВ «Синявське», так як дочка ОСОБА_21 там працювала сторожем. При них працівники міліції все оглядали, щось збирали, це було близько 16 год. коли вони прийшли на роботу. Коли працівники міліції закінчили огляд це було близько 22 год. Бачили робите скло, щепки, підвіконники.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що він працює продавцем мобільних телефонів в м. Біла Церква в магазині «Край». Також крім звичайних телефонів продає і китайські телефони, які підтримують функцію зміни голосу. Чи купував у нього мобільний телефон ОСОБА_5 зі зміною голосу сказати не може, так як дуже багато проходить людей і впізнати його теж не може. Номер НОМЕР_7 йому не належить, і ніколи не був його номером телефону, але це міг бути робочий номер для перевірки телефону, чи він працює чи ні, але зазвичай китайські телефони вони не перевіряли, але могли і перевірити, якщо просив покупець.

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що він 19.03.2012 року, він почув від людей, про вибух в ТДВ «Синявське». Він працював інженером - механіком в даному товаристві і відповідав за газове обладнання. Всі подумали спочатку, що зірвався газ, але потім зрозуміли, що вибух стався на вулиці коло вікна, де знаходився архів на першому поверсі а над ним на другому поверсі був кабінет директора.

Свідок ОСОБА_25, суду показав, що при здійсненні досудового слідства на ОСОБА_5, ніхто тиску не здійснював, тоді він під вартою ще не був і покази давав вільно, ніяких тілесних ушкоджень в нього не було.

Свідок ОСОБА_26 суду показав, що ОСОБА_5 покази давав вільно як при допиті так і на очній ставці на нього ніхто тиску не чинив, сам показав і розповідав про дзвінки про місце знаходження телефону.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що він працює начальником карного розшуку, при дачі показів ОСОБА_5 сам розповів про дзвінки з телефону, про погрози, та про вибух, розповів де він купив телефон, звідки телефонував, розповів про роль ОСОБА_4. В телефоні зі зміною голосу було 5 сімкарток.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9, оскільки останній перебуває в Київському СІЗО №13, так в своїх поясненнях від 19.03.12р. ОСОБА_9 повідомив про погрози на його адресу з незнайомого номера телефону на його номер мобільного телефону НОМЕР_3. При допиті в якості свідка 19.03.12р., ОСОБА_9 відтворив слова, з якими звернулася до нього незнайома особа 17.03.12р. о 13 год. «що суко, добре живеш. Увечері буде погано». Допитаний 19.03.12р. в якості підозрюваного ОСОБА_5 показав, що 17.03.12 після 12 год. він зателефонував до ОСОБА_9 і сказав: «ну що козел, добре живеться».

В судовому засіданні експерт-вибухотехнік ОСОБА_28, підтримав свій висновок вибухо-технічної експертизи №23-В від 16.05.12р. та показав, що виготовити дану вибухівку, могла особа яка має початковий рівень знань, саморобний вибуховий пристрій складався з вибухової речовини, електромеханічного годинника, елементу живлення, та засобу ініціювання, контактна група могла бути виведена на таймер. Вибуховою речовиною міг слугувати порох. В даному випадку вибух був небезпечний, бо могли постраждати люди від скла. Про вид вибухового пристрою визначився із наданих частин різного призначення - частина електронного годинника, мідний дріт, електронний елемент живлення, клейка стрічка, тощо, залишки яких були вилучені на місці вибуху.

Крім того вина підсудних також підтверджується і дослідженими в судовому засіданні і письмовими доказами,

роздруківкою (т.2 а.с.7) вхідних та вихідних з»єднань абонента мобільної мережі «Лайф» від 26.04.12, згідно якої 17.03.12 в період часу з 10:51 до 11:07 було проведено з»єднання з оператором «Лайф» з номера телефону НОМЕР_2 ІМЕІ НОМЕР_12, а з 13:21 по 13:24 із іншим телефоном № НОМЕР_14 аналогічного оператора, а потім дзвінки з № НОМЕР_15 на телефон ОСОБА_9 № НОМЕР_3, після нього на № НОМЕР_13, належний ОСОБА_10.

Аналогічним чином зі вказаного телефону № НОМЕР_2, як показав на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_5, в цей же день о 19:19 був зроблений дзвінок ОСОБА_6 на № НОМЕР_16 з вимогою грошей.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 заперечив будь-які поїздки 17 березня 2012 року після 17 год., стверджуючи, що вдень він був на роботі, а після 17 год. сиділи з ОСОБА_4 в магазині і випивали.

В той же час свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив, що в суботу 17 березня 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_4 і попрохав відвезти з роботи в центр Рокитне. Біля 19 год.-19:30 він під»їхав до пилорами і в машину сіли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, якого він раніше знав і на прохання ОСОБА_4 відвіз їх до магазину «Марс», де йому запропонував переїхати до магазину «Фора», який знаходиться метрах в 400 від магазину «Марс» і чекати там. Через хвилин 3-5 вони підійшли і поїхали назад на пилораму. ОСОБА_4 пояснив, що нічого не купив, так як забув гроші.

Як показав при допиті в якості підозрюваного, а згодом і обвинуваченого ОСОБА_5 після того, як їх привіз до магазину «Марс» ОСОБА_11 на пропозицію ОСОБА_4 він зателефонував до потерпілого ОСОБА_6, що об»єктивно підтверджено:

роздруківкою (т.2 а.с.7) вхідних та вихідних з»єднань абонента мобільної мережі «Лайф» від 26.04.12р., згідно якої 17.03.12р. з телефону № НОМЕР_2 о 19:19 був зроблений дзвінок ОСОБА_6 на № НОМЕР_16 з вимогою грошей.

Заперечення даної поїздки підсудним ОСОБА_5 і непам»ятання даного факту підсудним ОСОБА_4 суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочині.

Також показання ОСОБА_5, дані на досудовому слідстві, що до нього ввечері 18.03.12 біля 22 год. зателефонував ОСОБА_4, після чого вони поїхали телефонувати до чергової частини міліції про закладену вибухівку і що підсудні заперечують в судовому засіданні і що на досудовому слідстві підтверджувала свідок ОСОБА_12 об»єктивно підтверджені:

роздруківкою трафиків телефонних дзвінків 18.03.12р. абонентів НОМЕР_5 (ОСОБА_5.) та НОМЕР_6 (ОСОБА_4.) (т.2 а.с.23,101), відповідно яких з телефону ОСОБА_4 з 22:04 по 22:38 на телефон ОСОБА_5 було зроблено 4 дзвінки;

роздруківкою (т.2 а.с.7) вхідних та вихідних з»єднань абонента мобільної мережі «Лайф» від 26.04.12р., згідно якої 18.03.12 з телефону № НОМЕР_2 о 23:19 був зроблений дзвінок до чергової частини міліції м.Біла Церква, а о 23:27 і 23:37 до чергової частини міліції Рокитнянського райвідділу міліції;

та висновком судової експертизи звуко- та відеозапису (ідентифікацію диктора за фізичними параметрами усного мовлення) №19/13-53 від 26.12.2012 року, на питання чи належить голос обвинуваченому ОСОБА_5 в анонімних повідомленнях, адресованих в ніч на 18.03.12 до чергових частин Білоцерківського МВ ГУ та Рокитнянського РВ ГУ про закладену вибухівку під адміністративне приміщення ТДВ «Синявське» дана категорична відповідь, що голос та мовлення в анонімних повідомленнях належать обвинуваченому ОСОБА_5.

При відтворенні обстановки та обставин місця події 03.04.12р. (т.1 а.с.213-221) в присутності понятих ОСОБА_5 розповів про обставини вчинення злочину, а саме про обставини придбання телефону, здійснення дзвінків до ОСОБА_9, ОСОБА_6 та його дружини, а також про дзвінки до чергової частини райвідділів міліції і на місці показав, звідки здійснювалися дзвінки, а саме - від мосту через річку Рось в смт.Рокитне-2, від магазину «Марс», з 133 км автодороги Тараща-Біла Церква, від с.Салиха Таращанського району, а останній від Синявської сільської ради, про що він розповідав при допиті його в якості підозрюваного та обвинуваченого.

Як показав в судовому засіданні ОСОБА_5 відтворення проводилося добровільно, без примусу і показував приблизно.

На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_5 показав, що в належному йому телефоні мається дві SIM-картки, а саме № НОМЕР_5 та № НОМЕР_8, що вбачається із схем, наявних в матеріалах кримінальної справи. ІМЕІ телефону ОСОБА_5 НОМЕР_17, що вбачається із роздруківок трафіку телефонних дзвінків (т.2 а.с.9).

Згідно схеми №3, в телефоні, який належить ОСОБА_5 були вставлені SIM-картки №№ НОМЕР_8 та НОМЕР_5, якими постійно користувався ОСОБА_5.

Також у вказаний телефон ІМЕІ НОМЕР_17 вставлялася SIM-картка № НОМЕР_18, з якого ОСОБА_5 09.03.12р. о 10год. 46хв. телефонував на № НОМЕР_9, належний його дружині ОСОБА_12

Ця ж SIM-картка № НОМЕР_10 та SIM-картки, належні ОСОБА_5 - НОМЕР_8 та НОМЕР_5, були вставлені в інший телефон ІМЕІ НОМЕР_19, яким ОСОБА_5 користувався 27 та 28.02.2012р., 07.03.2012р., 09.03.2012р. та 10.03.12р. і до цього ж телефону була вставлена SIM-картка № НОМЕР_11, з якого були здійснені 17.03.12р. з 13:19 по 13:20 дзвінки на номер оператора та з 13:21 по 13:24 прийнято 3 вхідних дзвінки з № НОМЕР_2, що вказує на налаштування придбаного телефону і з якого згодом здійснювалися дзвінки до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та до Чергових частин міліції.

Відповідно трафіку телефонних дзвінків абонента № НОМЕР_5, тобто підсудного ОСОБА_5 на належний йому телефон, а саме на № НОМЕР_5 о 22:08 та 22:09 16.03.12 були здійснені два телефонних дзвінки з № НОМЕР_10 з телефону, який має ІМЕІ НОМЕР_12, тобто телефону, який був вилучений на пилорами працівниками міліції за вказівкою ОСОБА_5 і з якого відбувалися дзвінки до потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та Чергових частин міліції.

Відповідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №315 від 28.03.12, проведеної з підсуднім ОСОБА_5 під час обговорення обставин, що мають значення по справі, ОСОБА_5 підтвердив показання, які давав під час досудового слідства та пояснив, що розумів наслідки, але не думав, що «так швидко заарештують». ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій міг правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати про них правильні показання. Показання, які він давав в якості свідка 19.03.12, під час очної ставки від 20.03.12 та в якості підозрюваного 20.03.12 є логічними та послідовними.

Таким чином, аналізуючи показання підсудних, даних на досудовому слідстві та в суді, потерпілого ОСОБА_6, свідків, очних ставок на досудовому слідстві, трафиків телефонних дзвінків з мобільних телефонів підсудних, потерпілого та свідків, висновків експертиз, суд приходить до висновку, що саме підсудними за попередньою їх змовою були здійснені дзвінки на телефон потерпілого ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_10 з вимогою передачі грошей та погрозами на їх адресу в разі невиконання вимоги та на телефон ОСОБА_9 з погрозами без вимагання чужого майна.

Також суд вважає що саме ОСОБА_4 причетний до встановлення вибухового пристрою та умисного знищення чужого майна шляхом вибуху, так як мав відповідні знання про виготовлення вибухівок, оскільки цим цікавився, та за його вказівкою в ніч на 18.03.12р. підсудним ОСОБА_5 були здійснені три дзвінки до чергових частин Білоцерківського МВ та Рокитнянського РВ про мінування адміністративного приміщення ТДВ «Синявське», так як про закладену вибухівку могла знати тільки особа, яка достовірно знала про її наявність і саме в якому приміщенні вона закладена, так як закладення вибухового пристрою під адміністративне приміщення, де працює потерпілий ОСОБА_10, є продовженням вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та демонстрацією реальності погрози.

Згідно висновку вибухо-технічної експертизи №23-В від 16.05.2012р., 19.03.12р. в приміщенні ТДВ «Синявське», що розташоване в с.Синява по вул.Зарічній,2, стався вибух вибухового пристрою. Епіцентр вибуху знаходиться ззовні з боку внутрішнього двору на рівні підвіконня в лівому куті крайньої лівої віконної пройми першого поверху лівого крила будівлі. Пошкодження будівлі (пошкодження скління у підвіконних проймах, деформація металевих конструкцій) утворились під впливом кінетичної енергії вибуху та ударної хвилі. Вибуховий пристрій, що вибухнув, був виготовлений саморобним способом. Ймовірно мав електро-вогневий спосіб приведення в дію. Приблизна маса заряду вибухової речовини становить 0,23 кг в тротиловому еквіваленті.

Крім того, вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується:

заявами начальнику Рокитнянського РВГУ ОСОБА_9 про погрози та ОСОБА_6 про вимагання коштів з телефону № НОМЕР_2;

карткою первинного обліку інформації, яка надійшла до чергової частини 18.03.2012р. по телефону із Білоцерківського МВ ГУ МВС про встановлення вибухового пристрою;

повідомленням до чергової частини 19.03.2012р. про пошкодження вікон в адміністративному приміщенні ВАТ «Синявське»;

протоколом огляду місця події від 19.03.2012р., відповідно до якого при огляді задньої частини адміністративного приміщення ТДВ «Синявське» виявлені чисельні пошкодження скла у вікнах першого та другого поверху, пошкодження підвіконня, де безпосередньо був осередок вибуху та зливної труби поряд із вказаним вікном та фототаблицею до нього;

протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього, а саме: пилорами, де працює ОСОБА_5, розташованої на території ТОВ «Спецмонтажремонт» в смт.Рокитне-2, вул.Кар»єрна,1, де на місці ОСОБА_5 вказав на телефон чорного кольору китайського виробництва марки Е 71+ в чохлі чорного кольору, який має ІМЕІ НОМЕР_12, в нього вставлена SIM-карта оператора «Лайф» та відокремлену батарею живлення. Вказаний телефон вилучений з місця огляду;

повідомлення директора ТДВ «Синявське» ОСОБА_13 про вчинення вибуху в будівлі центральної контори та пошкодження майна;

висновком судово-медичного експерта від 22.03.12р., згідно якого тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не виявлено;

висновком судово-медичного експерта від 22.03.12р., згідно якого тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 не виявлено;

висновком судово-психологічної експертизи №396 від 25.04.12р., проведеної потерпілому ОСОБА_6, відповідно якої словесні погрози, які висловлювалися ОСОБА_6 по мобільному телефону, сприймалися ним як загрозливі його життю;

схемами телефонних з»єднань та довідками, наданими прокурором під час судового слідства, з яких вбачається, якими телефонами та телефонними номерами користувалися підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до та під час вчинення злочинів.

постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.08.2012р., щодо застосування до підсудних працівниками міліції недозволених методів досудового слідства,

постановою про закриття кримінального провадження від 12.12.2013р. по заяві ОСОБА_9 про застосування погроз,

довідкою Рокитнянського РВ ГУМВС України від 13.01.2014р., щодо отримання дзвінків про вибуховий пристрій,.

переглянутими та дослідженими в судовому засіданні відеозаписами відтворення обстановки та обставин події від 03.04.2012р., відеозапис допиту підсуднього ОСОБА_5, та очної ставки проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

оглянутими та дослідженими в судовому засіданні речовими доказами поліетиленові уламки, металеві фрагменти, фрагменти деревини, змиви з підвіконня та водостічної труби, фрагменти скла, дві частини ринви, підвіконня металеве, телефон марки «Nokia Е 73+» ІМЕІ НОМЕР_12 із карткою оператора «Лайф» НОМЕР_2, банка з порохом «Сокол», мобільний телефон «Nokia Е 73+» з карткою оператора «Київстар» НОМЕР_5 ІМЕІ НОМЕР_17.

Суд вважає безпідставними доводи підсудніх та їх захисників про необхідність винесення щодо них виправдувального вироку з посиланням на показання самих підсудних, розбіжностями в показаннях свідків, оскільки захисна позиція обвинувачених що вони не вимагали грошові кошти у потерпілого з погрозою застосування насильства над потерпілим, і що їм нічого не відомо про мобільний телефон з якого здійснювались погрози як потерпілому так і про вибухівку в приміщенні ТДВ «Синявське», повністю спростовується показами потерпілого, свідків, очних ставок на досудовому слідстві, трафиків телефонних дзвінків з мобільних телефонів підсудних, потерпілого, висновків експертиз.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що із обвинувачення підсудного ОСОБА_5 необхідно виключити обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, тобто умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом вибуху як недоведене, так як кваліфікація дій по вказаній статті обох підсудних передбачає вчинення спільних дій, направлених на виготовлення вибухового пристрою, його встановлення та послідуюче умисне пошкодження або знищення майна, в той час як в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення у спільному виготовленні та встановленні обома підсудними вибухового пристрою, а повідомлення до чергової частини РВГУ ОСОБА_5 вчинив за вказівкою ОСОБА_4.

Суд вважає доказаною винність підсудних у вчинених злочинах.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 по ст.189 ч.2 КК України як умисні дії, які виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.2 ст.194 КК України, які виразилися в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом вибуху.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5 за ст.189 ч.2 КК України як умисні дії, які виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання підсудним суд бере до уваги, що пом"якшуючою обставиною підсудного ОСОБА_4 є те, що останній намагався попередити про закладену вибухівку правоохоронні органи, тобто він мав намір добровільно відмовитися від подальшого вчинення даного злочину і не міг знати, виявлений вибуховий пристрій працівниками міліції чи ні, тим паче він тричі намагався їх попередити і саме попередити райвідділ міліції, на території якого знаходиться адмінприміщення ТДВ «Синявське», вибух здійснений у ранній час, коли ще відсутні працівники ТДВ «Синявське» на робочому місці, тобто мети на спричинення істотної шкоди у ОСОБА_4 не було.

Обтяжуючих вину обставин не виявлено.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для їх виправлення, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів підсудним буде покарання у виді позбавлення волі з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, їх осіб, сімейного стану, характеристик з місця проживання та обставин вчинення злочинів.

Але враховуючи особи підсудних, їх молодий вік, наявність на утриманні малолітніх дітей, намагання попередити про вчинений злочин, думку потерпілого та його представника, які просять не позбавляти волі підсудних, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання і приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов"язки.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, зазначено, що моральна шкода завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізичні особа зазнала у зв»язку з ушкодженням здоров»я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Суд вважає, що відповідати за спричинену моральну шкоду потерпілому ОСОБА_6 повинні підсудні, так як в судовому засіданні знайшла своє підтвердження їх вина у спричиненні моральної шкоди цивільному позивачу.

Визначаючи розмір завданої потерпілому моральної шкоди та у відповідності до ст.23 ЦК України, суд враховує глибину душевних страждань потерпілого у зв'язку з протиправною поведінкою підсудних, який отримав моральну шкоду у вигляді погроз його життю та тривог за життя близьких йому людей, ступеня вини підсудних, їх матеріального та сімейного стану, а також наявність на їх утриманні малолітніх дітей, з врахуванням вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову.

Також підлягають стягненню з підсудних і судові витрати.

Цивільний позов ТДВ «Синявське», залишити без розгляду в зв»язку з подачею заяви представника ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.189 ч.2 та ст.194 ч.2 КК України та призначити покарання:

по ст.189 ч.2 КК України у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі;

по ст.194 ч.2 КК України у виді 4-х років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися до них для реєстрації.

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та призначити покарання у виді 3-х (трьох) років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися до них для реєстрації.

Залишити до набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави.

Залишити до набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 35000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Цивільний позов ТДВ «Синявське», залишити без розгляду

Стягнути з ОСОБА_4 10000 грн. та ОСОБА_5 5742 грн. 32 коп. за проведення судових експертиз на рахунок:

НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області

Код ЗКПО- 25574713

Р/р- 31250272210700 в УДК в Київській області

МФО- 821018

Призначення платежу - для зарахування НД ЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за проведення судових експертиз.

Речові докази - поліетиленові уламки, металеві фрагменти, фрагменти деревини, змиви з підвіконня та водостічної труби, фрагменти скла, дві частини ринви, підвіконня металеве, телефон марки «Nokia Е 73+» ІМЕІ НОМЕР_12 із карткою оператора «Лайф» НОМЕР_2 та банку з порохом «Сокол» знищити.

Мобільний телефон «Nokia Е 73+» з карткою оператора «Київстар» НОМЕР_5 ІМЕІ НОМЕР_17 повернути засудженому ОСОБА_5

Диск із відеозаписом від 11.05.12 відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5; диск з відеозаписами від 11.05.12 допиту свідка ОСОБА_5 та очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; диск із звукозаписом від 11.05.12, знятий з реєстратора мовлення ЧЧ Рокитнянського РВ марки «Марс» та ЧЧ Білоцерківського МВГУ зберігати при справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя