Рішення № 3680299, 18.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2009 р. Справа №8/014-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства „ПМК-43”, м. Вишгород

до відповідача Вишгородської районної ради Київської області, м. Вишгород

про визнання частково недійсним рішення №232-19-У від 25.09.2008р.,

Колегія суддів у складі:

Головуюча суддя:

Чорна Л. В.

Судді:

Мальована Л.Я.

Щоткін О.В.

Представники:

від позивача: Старцева С.В. –довір. №35 від 25.04.2009р. –представник;

від відповідача: Шевченко О.В. –довір. №2-7/226 від 13.05.2008р. –гол. спеціаліст.

оголошувалась перерва для підготовки мотивованого рішення

Суть спору:

Позивач просить суд визнати частково недійсним рішення №232-19-У від 25.09.2008р. в частині припинення права постійного користування ВАТ „ПМК-43”, загальною площею 464,8га та стягнути господарські витрати.

Відповідач документально обґрунтований відзив до суду не подав.

Згідно поданих пояснень відповідач просить суд припинити провадження у справі в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач проти зазначеного заперечує.

Позов підлягає задоволенню.

судом встановлено:

Рішенням Вишгородської районної ради народних депутатів №134-12-XXII від 26.12.1997р. затверджено проект відводу земельних ділянок акціонерному товариству відкритого типу „ПМК-43” для сільськогосподарського використання загальною площею 755,2га, з них: ріллі –211,8га, сінокосів –112,7га, пасовищ –96,6га, лісів –290,4га, чагарників –3,7га, під водою –13,1га, боліт –20,5га, шляхів –6,4 га.

Згідно п. 2 зазначеного рішення надати акціонерному товариству відкритого типу „ПМК-43” земельні ділянки загальною площею 755,2га в постійне користування.

Рішенням Вишгородської районної ради №194-14-XXIII від 16.02.2001р. внесено зміни до рішення районної ради від 26 грудня 1997р. „Про затвердження проекту відводу земельної площі АТ відкритого типу „ПМК-43” і викласти його в такій редакції: затвердити проект відводу земельних ділянок АТ „ПМК-43” для сільськогосподарського використання загальною площею 464,8га, з них: ріллі –211,8га, сінокіс –112,7га, пасовищ –96,6га, чагарників –3,7га, під водою –13,1га, боліт –20,5га, шляхів –6,4га.

Надати АТ „ПМК-43” земельну ділянку загальною площею 464,8га в постійне користування.

Згідно п. 3 зазначеного рішення передати у постійне користування земельну ділянку лісового фонду площею 649,3га із земель запасу Любимівської сільської ради сільському комунальному підприємству „Весна”.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.04.2002р. у справі №69/7/9/5/3-01 рішення Вишгородської районної ради від 16.02.2001р. №194-14-XXIII в частині вилучення у ВАТ „ПМК-43” м. Вишгород земельної ділянки 290,4га зайняту лісонасадженнями –визнано недійсним.

Рішенням Вишгородської районної ради Київської області від 25 вересня 2008р. №232-19-У „Про протест Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області №1687 на рішення районної ради від 26.12.1997р. 134-12-XXII”, розглянувши протест міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області, відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” скасовано рішення 16.02.2001р. №194-14-XXIII „Про внесення змін до рішення районної ради від 26.12.1997р. №134-12-XXII” припинено право постійного користування АТ відкритого типу „ПМК-43” земельною площею 464,8га, з них ріллі –211,8га, сінокосів –112,7га, пасовищ –96,6га, чагарників –3,7га, під водою –13,1га, боліт –20,5га, шляхів –6,4га та перевести її до земель запасу.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільно відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Оспорюване рішення винесено на підставі протесту міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області на рішення 26.12.1997р. 134-12-XXII, а скасовано рішення 16.02.2001р. №194-14-XXIII „Про внесення змін до рішення районної ради від 26.12.1997р. №134-12-XXII”.

Крім того, в оспорюваному рішенні є посилання на ст. 21 Цивільного кодексу України, за якою визнання незаконним правового акту органу державної влади вчиняється судом, а не органом державної влади.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Щодо припинення провадження у справі, то предметом даного спору є порушення права користування земельною ділянкою позивача, тобто спір про право. Спори про право вирішуються за правилами Господарського процесуального кодексу України /рекомендаційний лист президії Вищого господарського суду України № від 27.06.2007р. №04-5/120/.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Визнати частково недійсним рішення Вишгородської районної ради Київської області (код 04054783, МФО 821018, р/р 35411001001817 в ГУ ДКУ у Київській області, м. Києва, 07300, пл. Шевченка, 1, м. Вишгород, Київська область) №232-19-У від 25.09.2008р. в частині припинення права постійного користування ВАТ „ПМК-43”, загальною площею 464,8га: з них ріллі –211,8га, сінокосів –112,7га, пасовищ –96,6га, чагарників –3,7га, під водою –13,1га, боліт - 20,5га, шляхів - 6,4га і передачі її до земель запасу.

Стягнути з Вишгородської районної ради Київської області (код 04054783, МФО 821018, р/р 35411001001817 в ГУ ДКУ у Київській області, м. Києва, 07300, пл. Шевченка, 1, м. Вишгород, Київська область) на користь відкритого акціонерного товариства „ПМК-43” (код 05408199, р/р 26006303018490, МФО 322904, Райффайзен банк „Аваль” м. Києва, 07300, вул. Шолуденка, 14, м. Вишгород, Київська область) 85(вісімдесят п‘ять)грн. 00коп. витрат на мито та 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. інформаційних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Чорна Л.В.