Рішення № 36802246, 21.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/26/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 Справа № 908/4022/13

за позовом: Асоціації фермерських господарств «Агро» (71112, Запорізька область, Бердянський район, село Червоне Поле, вул. Горького, буд. 28)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)

про стягнення 58 887 грн. 71 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Комаров О.М. - довіреність № 29 від 13.01.2014 р.;

Грицанчук І.І. - протокол № 3 від 04.07.2007 р.

від відповідача - не з'явивсяв

ідача - не з'явився.

Розглядається справа за позовом Асоціації фермерських господарств «Агро» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 58 887 грн. 71 коп.

У позові позивач просив суд задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 25 830 грн. 00 коп. основного боргу з оплати поставленого відповідачем за договором № ДГ-30/08-01 від 30.08.2012 р. та видатковою накладною № РГСМ-01316 від 30.08.2013 р. дизельне паливо, 25 830 грн. 00 коп. штрафу (на підставі п. 6.3 договору) та 7 227 грн. 71 коп. пені (за період з 31.08.2012 р. по 10.06.2013 р. на підставі п. 6.2.2 договору). Позов заявлено на підставі умов договору та ст.ст. 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/4022/13, присвоєно справі номер провадження № 1/26/13, розгляд якої призначено на 26.12.2013 р.з'явилися, про причини неявки суд не попере26.12.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання не зявились. Зважаючи на неявку в судове засідання представників відповідача та позивача, не виконання сторонами ухвали суду від 10.12.2013 року, судом вирішено відкласти розгляд справи на 21.01.2014 р. о 15 год. 30 хвил. та зобов`язати сторони виконати вимоги суду, викладені у даній ухвалі.

21.01.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшло письмове обґрунтування позовної заяви, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на виконання ухвали суду уточнив прохальну частину позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на його користь 25 830 грн. основного боргу, 25 830 грн. 00 коп. штрафу та 7 227 грн. 71 коп. пені. Також, до пояснень позивачем було додано копію акту звірки взаємних розрахунків за 01.01.2012-17.12.2013 р., яким станом на 17.12.2013 р. відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем в розмірі 25 830 грн. 00 коп. та копію рахунку-фактури № СФ-0000925 від 30.08.2012 р.

Також, до канцелярії суду від відповідача у справі надійшло клопотання відповідача із проханням розглянути справу без участі відповідача. У клопотанні відповідач підтвердив факт наявності несплаченої заборгованості перед позивачем в сумі 25 830 грн. 00 коп. та вказав на те, що факт заборгованості ним не оспорюється.

За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримав викладені у позові та письмових обґрунтуваннях вимоги та підтвердив наведені у позові обставини.

Враховуючи клопотання відповідача, судом справу було розглянуто за його відсутності. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджала вирішенню цього спору.

По закінченні судового засідання судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2012 р. між Асоціацією фермерських господарств «Агро» (продавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір № ДГ-30/08-01 (надалі договір).

На виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РГСМ-01316 від 30.08.2012 р. позивач поставив відповідачу дизельне паливо на суму 25 830 грн. 00 коп., про що було складено також товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № РГСМ-01316 від 30.08.2012 р. 30.08.2012 р. позивачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000925 на сплату 25 830 грн. 00 коп.

Листом-вимогою від 01.11.2012 р. вих. № 01/11-03 позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість за отримане дизпаливо протягом 3-х банківських днів з дня отримання цієї вимоги. Відповідачем вимога була отримана 10.11.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого міститься в матеріалах справи, однак відповіді на вимогу надано не було, заборгованості за отримане дизпаливо не сплачено.

Стягнення з відповідача на користь позивача користь 25 830 грн. основного боргу, 25 830 грн. 00 коп. штрафу та 7 227 грн. 71 коп. пені було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарськогоінтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно зі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так умовами договору, укладеного між сторонами, передбачено наступне:

Відповідно до розділу 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає та сплачує матеріали. Загальна вартість договору з ПДВ - 25 830 грн. 00 коп.

Згідно із п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється партіями.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що датою отримання кожної партії товару вважається дата, зазначена у відповідному відвантажувальному документі (товарно-транспортна чи товарна накладна).

Відповідно до п. п. 4.2.2 договору, покупець зобов'язувався своєчасно сплатити вартість товару.

Розділом п'ятим договору передбачено порядок розрахунків.

Згідно із п. 5.1 договору, всі взаєморозрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця та/чи готівковий розрахунок. Покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару не пізніше одного банківського дня з моменту отримання, яка визначається у відповідності до п. 2.6 договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, кінцевою датою розрахунків за договором за товар є 15 жовтня 2012 року. Покупець повинен здійснити кінцевий розрахунок з продавцем, сплатив всю суму заборгованості за відвантажений раніше товар по даному договору, включаючи суму нарахованої пені у відповідності із п.п. 6.2.2 п. 6 даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання та/чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності із законодавством України та даним договором.

У відповідності до п.п. 6.2.2 договору, за порушення строків оплати (п.п. 5.1 п. 5 даного договору) покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0.1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки оплати товару. При несплаті покупцем загальної суми заборгованості за відвантажений раніше по даному договору товар в строк, визначений в п.п. 5.2 п. 5 даного договору, нарахування пені здійснюється до дати кінцевих розрахунків по даному договору.

Згідно із п. 6.3 договору, у разі прострочки оплати отриманого товару більш ніж на 30 календарних днів від строку зазначеного в п. 5.1 договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір діє з моменту підписання даного договору до його повного виконання обома сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РГСМ-01316 від 30.08.2012 р. та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № РГСМ -01316 від 30.08.2012 р., позивач відвантажив, а відповідач прийняв дизпаливо на загальну суму 25 830 грн. 00 коп.

Позивачем було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000925 на сплату 25 830 грн. 00 коп.

Відповідачем отримане від позивача дизпаливо, у відповідності до вимог п. 5.1 договору, сплачено не було.

Листом-вимогою від 01.11.2012 р. вих. № 01/11-03 позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість за отримане дизпаливо протягом 3-х банківських днів з дня отримання цієї вимоги. Відповідачем вимога була отримана 10.11.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого міститься в матеріалах справи, однак відповіді на вимогу надано не було, заборгованості за отримане дизпаливо не сплачено.

Доказів надання відповіді на претензію чи сплату отриманого дизпалива, сторонами суду не надано.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поставка позивачем відповідачу товару та наявність у відповідача перед позивачем несплаченої простроченої заборгованості в сумі 25 830 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, та підписаними сторонами актами звірки.

Доказів сплати спірної заборгованості суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 25 830 грн. 00 коп. основного боргу.

При цьому суд враховує, що відповідачем сума основного боргу визнається, підтверджується та не оспорюється, а посилання відповідача у заяві про визнання суми боргу на строк оплати за договором - 15 жовтня 2012 р. необґрунтовані та безпідставні.

Так, згідно умов договору передбачена поставка товару саме партіями та сплата покупцем товару саме не пізніше одного банківського дня з моменту отримання, що визначається у відповідності із п. 2.6 договору (яким передбачено, що датою отримання кожної партії товару вважається дата, зазначена у відповідному відвантажувальному документі (товарно-транспортна чи товарна накладна).

Встановлена ж у п. 5.2 р. 5 договору дата розрахунків (15.10.2012 р.) є кінцевою, коли покупець повинен провести остаточний розрахунок з продавцем, сплативши всю суму заборгованості за відвантажений раніше товар за даним договором, включаючи суму нарахованої пені у відповідності з п.п. 6.2.2 п. 6 даного договору.

За таких обставин, беручи до уваги, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав від відповідача кошти за поставлений товар, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 25 830 грн. 00 коп.

Правомірними є і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 830 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка -це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно норми ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, сторони у п. 6.3 договору, передбачили, що у разі прострочки оплати отриманого товару більш ніж на 30 календарних днів від строку зазначеного в п. 5.1 договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми заборгованості.

Враховуючи, що судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25 830 грн. 00 коп., яку відповідач повинен був сплатити позивачу не пізніше 31.08.2012 р., прострочка сплати заборгованості складає більше 30 календарних днів від цього строку, вимоги позивача щодо сплати відповідачем позивачу 25 830 грн. 00 коп. штрафу (100% від суми заборгованості, яка складає 25 830 грн. 00 коп.) є правомірними.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. п.п. 6.2.2 п. 6.2 договору, за порушення строків оплати (п.п. 5.1 п. 5 даного договору) покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0.1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки оплати товару. При несплаті покупцем загальної суми заборгованості за відвантажений раніше по даному договору товар в строк, визначений в п.п. 5.2 п. 5 даного договору, нарахування пені здійснюється до дати кінцевих розрахунків по даному договору.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Здійснивши перерахунок сум пені, з урахуванням вищевказаних норм кодексу та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», беручи до уваги п.п. 6.2.2 п. 6.2 договору та суми і період прострочення оплати (з 01.09.2012 р. по 10.06.2013 р.), суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 999 грн. 82 коп. В іншій частині позовних вимог слід відмовити, як безпідставно заявлених, з урахуванням неправильного розрахунку позивачем пені.

При цьому, суд враховує наступне:

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання можливо встановити в укладеному сторонами договорі. В цьому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути 25 830 грн. 00 коп. основного боргу, 25 830 грн. 00 коп. штрафу та 2 999 грн. 82 коп. пені. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення сум пені судом відмовляється.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ. МФО 300023) на користь Асоціації фермерських господарств «Агро» (71112, Запорізька область, Бердянський район, село Червоне Поле, вул. Горького, буд. 28; код 22136898; р/р 26008000112890 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023) 25 830 (двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 25 830 (двадцять п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп. штрафу, 2 999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. пені та 1 596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 98 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 25» січня 2014 року.