Ухвала суду № 3680217, 28.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.04.09р.

Справа № 18/28-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - 2002", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Причорномор"я", м. Дніпропетровськ

про зобов"язання виконати платіжні доручення та стягнення пені в розмірі 50 716,83 грн.

Розгляд заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду

Суддя Петрова В.І.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2009 року у справі № 18/28-09 присуджено: зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Причорномор'я" (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 33, код ЄДРПОУ 23928584) виконати розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2002" про перерахування коштів за платіжними дорученнями, стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Причорномор'я" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2002" 50 634,92 грн. пені та судові витрати у розмірі 591, 35 грн. держмита та 117,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду 23.02.2009 року видані накази.

10.04.2009 року державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області направив до суду заяву про відстрочку виконання рішення суду, оскільки постановою Правління Національного Банку України в ВАТ "КБ "Причорномор"я" призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 02.02.2009 року до 02.08.2009 року.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити спосіб та порядок їх виконання.

Суд вважає, що заява державного виконавця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов"язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов"язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч.3 ст. 1068 ЦК України).

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі Закон) мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно ст. 85 Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

За своїм змістом мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов'язань перед кредиторами.

У ст. 2 Закону зазначено, що кредитор банку - це юридична чи фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, а клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку. Власники поточних рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, оскільки ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, які доручають виконатри певну операцію з власними коштами, тому на операції з цими коштами не може розповсюджуватись мораторій. Вимога ТОВ "Моноліт - 2002" до ВАТ Комерційний банк "Причорномор"я" у справі № 18/28-09 стосується виконання банком розпорядження клієнта про перерахування відповідної суми з рахунка, а не грошове зобов"язання банку перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відхилити заяву державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі № 18/28-09.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення господарського суду по справі № 18/28-09 відхилити.

Суддя

В.І. Петрова