Постанова № 36801698, 10.01.2014, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6406/13-а

№ 2-а/183/247/13

П О С Т А Н О В А

іменем України

10.01.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретаріТен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення невиплаченої компенсації на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, які полягають у нарахуванні та виплаті йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії, одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік без урахування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 2013 рік, незаконними;

- визнати дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, які полягають у відмові в нарахуванні та виплаті йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії, одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провести перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати за 2013 рік;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на його користь недораховану різницю з одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 5 635,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії.

У відповідності до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватись щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

У лютому 2013 року позивач отримав одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 100,00 грн., що значно менше, ніж це передбачено вищевказаним законом. Так, на момент виплати щорічної допомоги на оздоровлення розмір мінімальної робітної плати був визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року і становив 1 147,00 грн.

Таким чином, зазначає позивач, відповідачем безпідставно не нарахована і не сплачена йому сума у розмірі 5 635,00 грн. (5 х 1 147 грн. = 5 735 грн., 5 735 грн. - 100 грн. = 5 635 грн.).

На звернення ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення про проведення перерахунку та виплати різниці щорічної допомоги йому було відмовлено.

За таких обставин, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.2005 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, лист Вищого адміністративного суду України № 910/13/13-09 від 17.06.2009 року звернувся з даним позовом до суду.

В судове засідання позивачОСОБА_1 не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.15).

Представник відповідача - Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову (а.с.13, 20).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що вимогиОСОБА_1. підлягають задоволенню, з наступного.

Судом встановлено, щоОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).

У відповідності до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 повинна виплачуватись щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Мінімальна робітна плата, визначена Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року, становила 1 147,00 грн.

У лютому 2013 року позивач отримав одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 100,00 грн. (а.с.22).

У відповідності до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов'язком держави;

На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

Ст. 22 Конституції України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

На підставі ст. 55 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Позивача ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності. Щорічна допомога на оздоровлення в 2012 році була виплачена в розмірі 100,00 грн.відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005 №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.22).

Однак, позивач, як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, в 2012 році має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у розмірі щорічної допомоги, виплаченого відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р.

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній (твердій) грошовій сумі, що суперечить вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягають норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року з наступними змінами та доповненнями, а не положення постанови Кабінету Міністрів України за № 562 від 12.07.2005 р.

Дія частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зупинялась Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Проте рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 та від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 такі зупинення визнано неконституційним. Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

В подальшому змін та доповнень до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не вносилось та не приймалося. Тому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»діє в редакції до внесення відповідних змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.

Враховуючи викладене, суд дійшов довисновку про задоволення позовних вимог та визнання неправомірності дій відповідача при нарахуванні суми доплати на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 100,00 гривень.

На момент виплати щорічної допомоги на оздоровлення розмір мінімальної робітної плати був визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року і становив 1 147,00 грн.

Таким чином, відповідачем безпідставно не нарахована і не сплачена йому сума у розмірі 5 635,00 грн. (5 х 1 147 грн. = 5 735 грн., 5 735 грн. - 100 грн. = 5 635 грн.).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (п. 4 Порядку).

Крім того, відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи наведене, керуючись ст.2,11,69,71,94,104,158-159,162,163 КАС України, ст.3, 19,

22, 46, 48, 55, Конституції України, ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, рішенням Конституційного суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 р., п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2013 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення невиплаченої компенсації на оздоровлення - задовольнити.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, які полягають у нарахуванні та виплаті йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії, одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік без урахування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 2013 рік, незаконними.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, які полягають у відмові в нарахуванні та виплаті йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії, одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області провести перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік виходячи з розрахунку мінімальної заробітної плати за 2013 рік.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користьОСОБА_1 недораховану різницю з одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 5 635,00 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В.Березюк