Постанова № 36801499, 22.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року № 813/7715/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Корпало О.О., представника відповідача Задорожного І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Гранекс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гранекс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322240 та № 0000332240 від 03.10.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не порушив вимоги податкового законодавства, оскільки господарські операції ПП «Гранекс» з його контрагентами є реальними, товарними, а помилкові висновки відповідача базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Вказано, що до перевірки податковому органу надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не були прийняті до уваги податковим органом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що висновки перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам, матеріалам фінансово-господарської діяльності підприємства, документам бухгалтерського та податкового обліку. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що при перевірці позивача використано акти перевірок його контрагентів, якими не підтверджено факти здійснення господарської діяльності. Про неможливість проведення господарських операцій між ПП «Гранекс» та ПП «Унісон дизайн», ТзОВ «Ентхіл», ТзОВ «Інтер-Аркол», ТзОВ «Регіонметал-Захід» свідчить відсутність у контрагентів позивача основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, як необхідних елементів провадження господарської діяльності. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Гранекс» з питань взаємовідносин із ПП «Унісон дизайн» за серпень 2012 року; ТзОВ «Ентхіл» за лютий, квітень 2012 року; ТзОВ «Інтер-Аркол» за серпень, жовтень 2012 року; ТзОВ «Регіонметал-Захід» за листопад 2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення підприємством пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі ПК України) що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік на 56 555,00 грн., та п.186.1 ст. 186, п.198.1-198.3 ст. 198 ПК України, а саме занижено податок на додану вартість за лютий, квітень, серпень, жовтень, листопад 2012 року на суму 60 861,95 грн., що відображено в акті перевірки від 18.09.2013 року № 62/22-40/36610407.

На підставі встановлених порушень 03.10.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000332240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 84 832,50 грн. (за основним платежем - 56 555,00 грн., за штрафними санкціями - 28 277,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000322240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 91 292,93 грн. (за основним платежем 60 861,95 грн., за штрафними санкціями - 30 430,98 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між ПП «Гранекс» (Генпідрядник) та ТзОВ «Ентхілл» (Субпідрядник) 23.01.2012 року укладено договір субпідряду № 23/01, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується виконувати обробку і монтаж натурального каменю на об'єктах генпідрядника в установлені цим договором умови та строки, генпідрядник зобов'язується надати субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті. Роботи на об'єкті виконуються з матеріалів та устаткування генпідрядника.

Відповідно до актів приймання-передачі матеріалів та приймання-передачі обладнання та інструментів від 01.02.2012 року, 14.03.2012 року, 23.03.2012 року підрядник передав субпідряднику матеріали для виконання робіт та інструменти згідно переліку.

Відповідно до додатків до актів надання послуг від 16.02.2012 року, 09.04.2012 року, 19.04.2012 року, 27.04.2012 року субпідрядник використав матеріали згідно з переліком.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання та інструментів від 09.02.2012 року, 03.04.2012 року, 04.04.2012 року, 27.04.2012 року по закінченню виконання договору субпідряду № 23/01 від 23.01.2012 року, субпідрядник повернув підряднику з відповідального зберігання та використання за призначенням обладнання та інструменти згідно переліку.

На виконання робіт з обробки та монтажу натурального каменю позивачем та ПП «Ентхілл» складено акти надання послуг № 1705 від 09.04.2012 року, № 1706 від 19.04.2012 року, № 1763 від 27.04.2012 року.

На виконання робіт за договором № 23/01 від 23.01.2012 року ТзОВ «Ентхілл» виписано податкові накладні № 10 від 16.02.2012 року на загальну суму 19 999,98 грн. ( в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 111 від 27.04.2012 року на загальну суму 23 000,00 грн. (в т.ч. 3 833,33 грн.), № 57 від 09.04.2012 року на загальну суму 16 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 750,00), № 58 від 19.04.2012 року на загальну суму 19 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 166,87 грн.).

Відповідно до рахунків на оплату позивачем оплачено виконані роботи ТзОВ «Ентхілл» платіжними дорученнями № 81 від 15.03.2012 року (на суму 19 999,98 грн.), № 115 від 09.04.2012 року (на суму 16 500,00 грн.), № 127 від 20.04.2012 року (на суму 19 000 грн.), № 149 від 27.04.2012 року (на суму 23 000,00 грн.).

Вищевказаний догоговір між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Ентхілл» укладено на виконання договору підряду № 219 від 18.10.2011 року між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Н.П.Б.» та договору підряду № 221 від 04.11.2011 року між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Транс-Сервіс-1».

Як встановлено судом з матеріалів справи між ПП «Гранекс» та ПП «Унісон дизайн» укладено договір субпідряду № 1-07 від 02.07.2012 року відповідно до якого субпідрядник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується виконувати обробку натурального каменю відповідно до Специфікації виробів у виробничих умовах субпідрядника, або на будівельному майданчику замовника (м. Львів, вул. Старознесенська, 70) в установлені цим договором умови та строки, Генпідрядник (ПП «Гранекс») зобов'язується прийняти та оплатити вартість робіт (151 480,00 грн.) в т.ч. ПДВ. Термін виконання робіт до 30 робочих днів від отримання матеріалів субпідрядника. Генпідрядник зобов'язується передати субпідряднику, до початку виконання останнім робіт за цим договором, в необхідних об'ємах перелік робіт, що виконуються на об'єкті, забезпечити субпідрядника у разі потреби необхідними матеріалами та механізмами для виконання робіт. Відповідно до Додатку № 1 до договору субпідряду № 1-07 від 02.07.2012 року «Специфікації виробів з натурального каменю» для обробки передається плитка термооброблена та поребрик гранітний.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання та інструментів від 01.08.2012 року на виконання вищенаведеного договору генпідрядник передав субпідряднику на відповідальне зберігання та використання за призначенням обладнання та інструменти згідно з переліком.

Відповідно до актів приймання-передачі матеріалів від 06.08.2012 року, від 16.08.2012 року підрядник передав субпідряднику блоки гранітні, відповідно до актів від 13.08.2012 року, від 23.08.2012 року підрядник використав вказані блоки гранітні.

На виконання робіт з обробки натурального каменю між ПП «Гранекс» та ПП «Унісон дизайн» складено акт надання послуг № 1746 від 29.08.2012 року.

Згідно з актом приймання-передачі обладнання та інструментів від 29.08.2012 року по закінченню виконання договору субпідряду № 1-07 від 02.07.2012 року субпідрядник повернув підряднику з відповідального зберігання та використання за призначенням обладнання та інструменти згідно переліку.

На виконання робіт з обробки натурального каменю ПП «Унісон дизайн» виписано податкову накладну № 735 від 29.08.2012 року, а відповідно до рахунку на оплату, позивачем оплачено виконані роботи платіжними дорученнями № 347 від 14.09.2012 року, № 382 від 28.09.2012 року, № 417 від 29.10.2012 року, № 420 від 31.10.2012 року на загальну суму 149 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24 866,67 грн.)

Між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Регіонметал-Захід» укладено договір субпідряду № 12 від 13.06.2012 року відповідно до якого субпідрядник (ПП «Регіонметал-Захід») зобов'язується виконувати роботи по облицюванню та обробці натурального каменю згідно з наданим кресленням на об'єкті замовника (м. Львів, вул. Старознесенська, 70). Підрядник (ПП «Гранекс») забезпечує субпідрядника необхідними інструментами та матеріалами для виконання робіт. Термін дії договору з 13.06.2012 року до 31.12.2012 року. Додатками № 1 та № 2 до договору субпідряду передбачено Технічні характеристики лицювального покриття з каменю, тарифи робіт.

09.10.2012 року між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Регіонметал-Захід» укладено договір субпідряду № 43 відповідно до якого субпідрядник (ПП «Регіонметал-Захід») зобов'язується виконувати роботи по облицюванню та обробці натурального каменю згідно з наданим кресленням, стандартам якості на об'єкті замовника (м. Львів, вул. Кн. Романа, 20/1). Підрядник (ПП «Гранекс») забезпечує субпідрядника необхідними інструментами та матеріалами для виконання робіт. Термін дії договору з 09.10.2012 року до 31.12.2012 року. Додатками № 1 та № 2 до договору субпідряду передбачено Технічні характеристики лицювального покриття з каменю, тарифи робіт.

Згідно з актами приймання-передачі обладнання та інструментів від 23.10.2012 року, від 01.11.2012 року на виконання договору № 43 від 09.10.2012 року та актами приймання-передачі обладнання та інструментів від 05.11.2012 року, від 20.11.2012 року на виконання договору № 12 від 13.06.2012 року підрядник передав субпідряднику на відповідальне зберігання та використання за призначенням обладнання та інструменти згідно переліку.

Відповідно до актів приймання-передачі матеріалів від 26.10.2012 року, 05.11.2012 року підрядник передав субпідряднику матеріали для виконання робіт.

На виконання робіт з обробки натурального каменю ПП «Гранекс» та ПП «Регіонметал-Захід» складено акти надання послуг № 844 від 02.11.2012 року, № 845 від 19.11.2012 року. Відповідно до додатків надання послуг від 02.11.2012 року та 19.11.2012 року субпідрядник використав матеріали згідно переліку.

На виконання робіт за договором № 12 від 13.06.2012 року ТзОВ «Регіонметал-Захід» виписано податкову накладну № 196 від 19.11.2012 року на загальну суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.) та на виконання робіт за договором № 43 від 09.10.2012 року виписано податкову накладну № 195 від 02.11.2012 року на загальну суму 40 471,70 грн. (в т.ч. 6 745,28 грн.)

Відповідно до рахунків на оплату позивачем оплачено виконані роботи ТзОВ «Регіонметал-Захід» платіжними дорученнями № 512 від 26.12.2012 року (на суму 9 000,00 грн.), № 488 від 03.12.2012 року (на суму 30 000,00 грн.).

Договір субпідряду № 1-07 від 02.07.2012 року та договір субпідряду № 12 від 13.06.2012 року укладені на виконання договору підряду № 265 від 15.05.2012 року між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Ореста», згідно умов якого ПП «Гранекс» зобов'язане самостійно або залученими силами виконати монтажні роботи з облицювання натуральним каменем об'єкту лицювання, який знаходиться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 70; та на виконання договору підряду № 298 від 31 серпня 2012 року між ПП «Гранекс» та ПП «Кейтерінг-сервіс» щодо виконання монтажних робіт з облицювання натуральним каменем об'єкту лицювання у м. Львові по вул. Князя Романа, 20/1. Окрім того, між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Ореста» укладено договір підряду № 262 від 03.08.2012 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що замовленнями на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 27.07.2012 року між замовником - ПП «Гранекс» та перевізником - ТзОВ «Інтер-Аркол» замовлено перевезення вантажу (виробничого обладнання, інструменту) 01.08.2012 року з м. Пустомити до м. Київ 02.08.2012 року. Згідно даного замовлення водієм від ТзОВ «Інтер-Аркол» виступає ОСОБА_3, за даними транспортного засобу ДАФ номер НОМЕР_3, номер причепа НОМЕР_4.

01.08.2012 року між ТзОВ «Інтер-Аркол» (Перевізник) та ПП «Гранекс» (Замовник) укладено договір на перевезення вантажу № 1-08, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується доставити довірений йому замовником (чи зазначеним замовником «Відправником») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником «Одержувачу»), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату. Об'єкт перевезення та інші особливі умови договору визначаються в узгодженому сторонами замовленні, що є невід'ємною частиною договору.

Замовленнями на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.08.2012 року, 09.08.2012 року, 13.08.2012 року, 23.08.2012 року, 24.08.2012 року між замовником - ПП «Гранекс» та перевізником - ТзОВ «Інтер-Аркол» обумовлено перевезення вантажу (виробничого обладнання, інструменту, натурального каменю) 06.08.2012 року, 13.08.2012 року, 16.08.2012 року, 27.08.2012 року, 29.08.2012 року з м. Пустомити до м. Київ 07.08.2012 року, 14.08.2012 року, 17.08.2012 року, 28.08.2012 року, 29.08.2012 року. Згідно замовлень водієм від ТзОВ «Інтер-Аркол» виступає ОСОБА_3, за даними транспортного засобу ДАФ номер НОМЕР_3, номер причепа НОМЕР_4.

На виконання вказаних вище замовлень 01.08.2012 року, 06.08.2012 року, 13.08.2012 року, 16.08.2012 року, 27.08.2012 року, 29.08.2012 року складено товаро-транспортні накладні з яких вбачається факт перевезення обладнання, інструментів та каменю від ПП «Гранекс» до ПП «Унісон дизайн» та від ПП «Унісон дизайн» до ПП «Гранекс».

Замовленнями на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 25.09.2012 року за маршрутом перевезення м. Пустомити - м. Львів, вул.. Старознесенська, 70 між замовником - ПП «Гранекс» та перевізником - ТзОВ «Інтер-Аркол» домовлено про перевезення вантажу (виробів з каменю, будівельних матеріалів).

На виконання вказаного замовлення 01.10.2012 року, 02.10.2012 року, 03.10.2012 року, 04.10.2012 року, 05.10.2012 року, 08.10.2012 року, 09.10.2012 року, 10.10.2012 року, 11.10.2012 року, 12.10.2012 року, 15.10.2012 року складено товаро-транспортні накладні з яких вбачається факт перевезення обладнання, інструментів та каменю.

На виконання робіт з перевезення між ПП «Гранекс» та ТзОВ «Інтер-Аркол» складено акти надання послуг № 57 від 31.08.2012 року, № 311 від 16.10.2012 року та ТзОВ «Інтер-Аркол» виписано податкові накладні № 47 від 31.08.2012 року на загальну суму 55 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 166,67 грн.), № 82 від 16.10.2012 року на загальну суму 12 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 000,00 грн.).

Відповідно до рахунків на оплату позивачем оплачено здійснення перевезень ТзОВ «Інтер-Аркол» платіжними дорученнями № 348 від 14.09.2012 року (на суму 33 000,00 грн.), № 421 від 31.10.2012 року (на суму 22 000,00 грн.), № 454 від 26.11.2012 року (на суму 12 000,00 грн.).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про порушення ПП «Гранекс» податкового законодавства на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.12.2012 року № 2341/22-22 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн» за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року», акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012 року № 400/23-60/37331553 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Ентхілл» за період діяльності з 19.12.2011 року по 06.07.2012 року», акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04.01.2013 року № 16/22-40/38259473 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Інтер-аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень-вересень 2012 року», акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.06.2013 року № 1696/22-40 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Інтер-аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2012 року», акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.01.2013 року № 125/2240/37853780 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Регіонметал-захід» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТзОВ «Регіонметал-захід» сформовано податковий кредит за період травень, червень, серпень-листопад 2012 року».

Оскільки перевірками встановлено відсутність у ПП «Унісон дизайн», ТзОВ «Ентхіл», ТОВ «Інтер-Аркол», ТОВ «Регіонметал-Захід» об'єктів оподаткування та відсутність реалізації товарів (надання послуг), то податковий орган дійшов висновку, що правочини між ПП «Гранекс» та цими товариствами є безтоварними по ланцюгу вигодонабувача. ДПІ в акті перевірки вказано, що господарські операції між ПП «Гранекс» та ПП «Унісон дизайн», ТзОВ «Ентхіл», ТОВ «Інтер-Аркол», ТОВ «Регіонметал-Захід» в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок така діяльність спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Зазначено, що при перевірці підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджено реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності та свідчить про відсутність умов для відповідної господарської, економічної діяльності.

Проте з такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

На підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться первинні документи: договори, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні документи, акти про надання послуг тощо, які складені між позивачем та його контрагентами. Наведені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем товару. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської операції, які викладені у висновках актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд зазначає, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочин не визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи викладене вище та враховуючи норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гранекс» 1761,25 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області від 03 жовтня 2013 року № 0000322240 та № 0000332240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гранекс» 1761,25 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню 25 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська