Постанова № 36801160, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 року Справа № 904/5778/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач) судді: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретрар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Матвєєва Т.В., представник, довіреність № 52-16/62 від 27.12.13;

від відповідача: Шуба Я.С., представник, довіреність № 33 від 01.01.14;

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013р. у справі № 904/5778/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про: стягнення 83 439,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.13р. (суддя Колісник І.І.) в задоволенні позову ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитків що виникли у зв"язку з безпідставним списанням плати за користування вагонами в сумі 83 439,48 грн. - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" просить суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-08-2/11-2476а НЮдч "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.08р.

Пунктом 16 Договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України (далі - Статут) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до ст. 62 Статуту, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Відповідно до п.2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

Між ВАТ "ПівдГЗК" та ДП "Придніпровська залізниця" розрахунки здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006.

Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з застосуванням електронного цифрового підпису).

У вересні та жовтні 2012 року на під'їзду колію ВАТ "ПівдГЗК" при ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці в адресу ВАТ "ПівдГЗК" подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Облік часу перебування вагонів на під»їзній колії ВАТ «Півд ГЗК» проводився ст.. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46: № 18103259, №01103083, № 07103144, № 08103149, № 08103151, № 08103154, № 10103171, № 08103152, № 09103163, № 09103166, № 09103164, № 09103161, № 11103183, № 10103175, № 24103321, № 25103331, № 24103322, № 24103319, № 26103343.

Відповідно до вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, ДП "Придніпровська залізниця" за користування вагонами нарахована плата у розмірі 83 439,48 грн.. (з ПДВ). Вказана плата списана з особового рахунку ВАТ "ПівдГЗК", що підтверджується переліками, які включено до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів №№20121004 від 04.10.2012 року, 201211008 від 08.10.2012 року, 20121009 від 09.10.2012 року, 20122010 від 10.10.2012 року, 2012011 від 11.10.2012 року, 20121012 від 12.10.2012 року, 20121019 від 19.10.2012 року, 20121025 від 25.10.2012 року, 20121026 від 26.10.2012 року, 20121027 від 27.10.2012 року.

ВАТ "ПівдГЗК" вважає, що плата за користування вагонами нарахована відповідачем та списана з його особового рахунку неправомірно, чим позивачу завдано збитків.

Частиною 1 статтею 225 Глави 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила Господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.І ст.226 Глави 25 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Із матеріалів справи вбачається, що сума збитків складається із стягненої залізницею плати за користування вагонами по відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46: № 18103259, №01103083, № 07103144, № 08103149, № 08103151, № 08103154, № 10103171, № 08103152, № 09103163, № 09103166, № 09103164, № 09103161, № 11103183, № 10103175, № 24103321, № 25103331, № 24103322, № 24103319, № 26103343. у сумі 83 439,48 грн. (з ПДВ), яка була нарахована на підставі актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а та актів -загальної форми ГУ-23 складених на станціях затримок Кривий Ріг - Головний, Чортомлик, Приворот, Марганець, Кривий Ріг - Західний, Новоблочна, згідно наказів №№ 356, 386, 441, 458, 455, 449, 444, 501, 502.

Відповідачем надано до відзиву на апеляційну скаргу зазначені вище акти ф. ГУ-23а, ГУ-23, накази на затримку вагонів №№ 356, 386, 441, 458, 455, 449, 444, 501, 502, Положення зайнятості колій по ст. Кривий Ріг з моменту прибуття спірних вагонів на станцію затримки до моменту закінчення дії наказів на їх затримку.

Із матеріалів справи вбачається, що акти ф.ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника підписано лише представниками залізниці (т. 3 а.с. 115-118, т.2 а.с. 151-217)

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені у Положеннях про зайнятість колій (т. 3 а.с. 11-51).

Відповідно до п. 8 "Правил користування вагонами та контейнерами", у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Аналогічний припис міститься в п. 5.10 роз»яснень ВГСУ України № 04-5/225 від 29.09.08р. Акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, в порушення пункту 8 "Правил користування вагонами та контейнерами", підписано лише представниками залізниці, тому не можуть служити належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Посилання позивача на п. 3 "Правил складання актів", колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки "Правила користування вагонами та контейнерами" є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування. Доводи про те, що на станціях Допоміжна та Кривий Ріг, відсутні повноважні представники вантажоотримувача до уваги не приймаються. Як вбачається з залізничних накладних станцією призначення є станція Кривий Ріг, де і були складено акти загальної форми. Докази виклику представників вантажоотримувача для підписання актів на віднесення на відповідальність вантажовласника, в порядку визначеному Правилами користування вагонами та контейнерами позивач не надав. Акти загальної форми про відмову в підписанні спірних актів не складались, до справи позивачем не залучено. Не узгодженість сторонами порядку та місця підписання актів на віднесення на відповідальність вантажовласника не позбавляє позивача від обов"язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами.

Представником відповідача надано у судовому засіданні пояснення, згідно з яким для подачі спірних вагонів на колії станції, колії повинні бути вільними протягом мінімального часу у разі затримки на станції Новоблочна- 6:50 год., ст.. Кривий Ріг - Західний - 6:30 год., Кривий Ріг - Гловний - 6:30, ст.. Чортомлик - 8:50 год., ст.. Приворот- 7:30 год., Марганець - 10:20.

Із Положення про зайнятість колій вбачається, що по наказам №№ 356, 386 колія № 9 була вільна з 05:35 год. до 13:15 год. 16.09.12р. (7 год. 40 хв.), колія № 1б. з 04:45 год. до 12:00 год. 16.09.12р. (7 год. 15 хв.), з 03:55 год. до 12:30 год. 20.09.12р. (8 год. 25 хв.).Доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії у зазначений час позивач не надав. У Положенні про зайнятість колій позивач посилається, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, обгону локомотива, згідно ЄТП роботи під"їзної колії на станції Кривий Ріг, але будь - яких доказів проведення цих робіт суду не надано.

Щодо колії № 1б, то відповідно до ЄТП роботи під"їзної колії на станції Кривий Ріг - ця колія є також приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів.

Розділ II Єдиного технологічного процесу роботи станції Кривий Ріг та під'їзної колії ВАТ «ПівдГЗК» передбачає, що операції по прибуттю поїздів на станцію Кривий Ріг (обробка поїздів), згідно даного розділу та графіку обробки составу порожніх напіввагонів Позивачу на обробку вагонів надається 216 хв., що дорівнює 3,6год.; операції з обробки завантаженого маршруту, що прибув для подавання на під'їзду колію ВАТ «ПівдГЗК» ДП «Придніпровська залізниця» на обробку вагонів надається 174хв, що дорівнює 2,9 год.; операції з обробки поїзда свого формування по відправленню зі станції Кривий Ріг ДП «Придніпровська залізниця» повинна здійснити за 52 хв.

Із Положень про зайнятість колій вбачається, що мали місце непоодинокі випадки порушення залізницею вищевказаних нормативів.

Так, по наказам №№ 356, 386 на колії № 3 поїзд № 2123 стояв під обробкою з 20:10 год. 18.09.12р. до 11:25 год. 19.09.12р. (15 год. 15 хв.), поїзд № 1403 з 08:35 год. до 21:50 год. 20.09.12р. ( 13год. 15 хв.), на колії № 4 поїзд № 3504 стояв під обробкою з 19:20 год. 20.09.12р. до 05:30 год. 23.09.12р. (58 год. 20 хв.), на колії № 5 поїзд № 2103 з 11:55 год. 23.09.12р. до 06:30 год. 24.09.12р. (18 год. 35 хв.); по наказам №№441, 458, 449, 455, 444 на колії № 4 поїзд № 1405 стояв під обробкою з 14:20 год. 06.10.12р. до 18:30 год. 07.10.12р. (28 год.) на колії № 11 поїзд № 1404 стояв під обробкою з 23:25 год. 03.10.12р. до 00:50 год. 05.10.12р. (45 год. 10 хв.), на колії № 12 поїзд № 3501 стояв під обробкою з 03:50 год. до 20:55 год. 05.10.12р. (майже 17 год.); по наказу №501 на колії № 6 поїзд № 3575 стояв під обробкою з 02:35 год. 19.10.12р. до 03:10 год. 20.10.12р. (24 год.); на колії № 12 поїзд № 2122 стояв під обробкою з 09:25 год. 20.10.12р. до 04:45 год. 21.01.12р. ( 19 год. 20 хв.); по наказу № 502 на колії № 3 поїзд № 2144 стояв під обробкою з 18:30 год. 22.10.12р. до 05:25 год. 23.10.12р. (10 год.). Обробку вище перелічених поїздів здійснено зі значним перевищенням часу встановленого ЄТП роботи під"їзної колії на станції Кривий Ріг.

Відповідно до графіку обробки составу порожніх напіввагонів на ст.. Кривий Ріг (ас. 148-149) у загальний час обробки (3, 6 год.) входить і слідування поїзду зі станції Кривий Ріг до ст. Допоміжна. Тому доводи відповідача про те, що відправка поїздів зі станції Кривий Ріг до станції Допоміжна також повинна бути здійснена залізницею в межах встановленого нормативу (3, 6 год.) - є обґрунтованими.

Згідно Єдиного технологічного процесу роботи під"їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці (т.3 а. с. 11 - 51), станція Кривий Ріг має 26 колій: з яких 13 колій призначені для приймально - відправних операцій (ІА, Іб, ІІА, ІІ, 3,4,5,6,8,9,11,12,14). Позивачем надано Положення про зайнятість лише 10 колій, в той час як колії ІА, ІІА, ІІ також призначені для приймально - відправних операцій. Таким чином, позивачем не доведено неможливості подачі спірних вагонів на зазначені вище колії.

В Положенні є посилання на те, що мала місце затримка вагонів на коліях станції з вини одержувача Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", але як зазначалось вище, акти загальної форми, які складено на підтвердження цих обставин не відповідають вимогам п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, тому не можуть бути належними доказами підтвердження факту, затримки з вини позивача.

Крім того, спірні вагони простояли на станціях затримки до 7 діб, тоді як видно з Положення про зайнятість колій, в цей період залізниця здійснювала подачу позивачу під завантаження-вивантаження інших вагонів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи подані сторонами докази, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не доведено правомірність затримки вагонів на попутних станціях, неможливість їх подачі на колії станції призначення. Тому слід визнати, що підстав для нарахування та списання грошових коштів з позивача за спірними переліками, були відсутні.

Враховуючи викладені обставини, ДП "Придніпровська залізниця" завдало збитків ВАТ "ПівдГЗК" у сумі 83 439,48 грн.., вимоги позивача про стягнення збитків є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ по справах №№904/1604/13-г, 904/1177/13г, 28/5005/9699/2012.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на пропуск строку позовної давності щодо задоволення позовних вимог.

Господарський кодекс України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий Верховною радою України 16.01.2003 року № 436-ІV і набув чинності з 01.01.2004 року. Тобто вказаний Кодекс прийнятий вищим законодавчим органом держави, по-перше, має вищу юридичну силу ніж норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України, а по-друге, прийнятий пізніше ніж вказаний Статут, а відтак, при наявності колізії спеціальних норм повинні застосовуватись спеціальні норми, які містяться у акті вищої юридичної сили або більш пізнього прийняття, тобто в даному випадку норми статті 315 Господарського кодексу України.

Водночас ст. 4 Цивільного кодексу України імперативно встановлює, що якщо постанова Кабінету Міністрів України (і відповідно затверджені нею норми) суперечить положенням цього кодексу або іншому закону застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Враховуючи, що положення Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, які регулюють початок перебігу позовної давності для відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з нестачею вантажу при перевезенні залізничним транспортом суперечать спеціальній нормі - закону, а саме ст. 315 Господарського кодексу України необхідно застосовувати положення вказаного закону.

Поняття позовної давності міститься у ст. 256 Цивільного кодексу України, за якою позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільним кодексом України також визначено (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України), що для окремих видів вимог законом може встановлюватися поряд з загальною спеціальна позовна давність.

За загальним правилом, визначеним ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; водночас ч. 7 цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені винятки з правил, встановлених ч. 1 та 2 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Статут залізниць України за своєю правовою природою не є законом.

Більш того, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" (прийнятого 04.07.1996 року № 273/96-ВР) порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України, а відтак застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 134, 136 Статуту в частині, що суперечить Господарському кодексу України є помилковим.

Таким чином, до обставин справи застосуванню підлягають приписи ч. 4 ст. 315 Господарського кодексу України, якою передбачено право заявника звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для відповіді на неї. Системний аналіз діючого законодавства і зокрема статті 315 Господарського кодексу України свідчить, що пред'явлення претензії є правом і не має зобов'язаного характеру, а строк для її направлення не є пресічним.

Частинами 1-4 ст. 315 Господарського кодексу України встановлено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтись протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у ч. 3 цієї статті, заявник має право звернутись до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Претензію від 13.12.2012 р. відповідач отримав 24.12.12р., на момент звернення з даним позовом до суду відповіді на претензію ДП "Придніпровська залізниця" не надсилало, з урахуванням вимог ст.. 315 ГПК України, строк позовної давності закінчується - 24.09.2013 року, а позов пред'явлено 24.07.13 року - в межах встановленого законом строку позовної давності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У процесі розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/1857/13-г спір між сторонами стосувався стягнення безпідставно отриманих коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, а не відшкодування завданих збитків за нормами глави 25 Господарського кодексу України внаслідок списання ДП "Придніпровська залізниця" з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування спірними вагонами. Тобто, мали місце інші підстави позову та й інший предмет спору, тому підстави для припинення провадження по справі - відсутні.

За викладених обставин апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області 26.11.2013р. у справі № 904/5778/13 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013р. у справі № 904/5778/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013р. у справі № 904/5778/13 - скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - 83 439,48 грн. збитків.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - 2580, 75 грн.. судового збору, в тому числі за розгляд апеляційної скарги.

Зобов"язати Господарський суд Дніпропетровської області видати накази.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

25.01.14

З оригіналом згідно

Помічник судді К.В, Корх