Рішення № 3680090, 20.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2009 р. Справа № 17/7/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача –Берун Р.В., довіреність № б/н від 26.01.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/7/09

За позовом закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод», м. Одеса, вул. Княжа, 16, кв. 3,

До відкритого акціонерного товариства «Вознесенський сиркомбінат», Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 - А,

про: стягнення 55 301 грн. 79 коп.,-

У судовому засіданні 21.04.2009 року було оголошено перерву на 20.05.2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Троїцький молзавод» (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Вознесенський сиркомбінат»(надалі - відповідач) про стягнення 55 301 грн. 79 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно рішення суду від 08.04.2008 року, яке набрало законної сили, по справі № 11/16/08 з відповідача за договором № 15/07 від 27.09.2007 року стягнуто суму основного боргу у розмірі 406 118 грн. 35 коп., 10 000 грн. пені, 50 284 грн. 43 коп. –збитків від інфляції, 4 759 грн. 45 коп. річних та судові витрати.

Станом на 18.03.2008 року, загальна сума заборгованості відповідача становила суму 481 118 грн. 40 коп., яка була погашена в повному обсязі лише 13.06.2008 року. Цей факт відповідачем не заперечується.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 18.03.2008 року по 13.06.2008 року; збитки від інфляції за період з 01.03.2008 року по 13.06.2008 року; 3% річних за період з 18.03.2008 року по 13.06.2008 року, оскільки вищезгаданим рішенням суду згадані санкції були стягнуті за період з 01.12.2007 року по 17.03.2009 року, з 01.12.2007 року по 29.02.2008 року, з 01.12.2007 року по 17.03.2008 року відповідно.

Після прийняття рішення по справі 11/16/08 відповідачем заборгованість погашалась платежами частково і була погашена в повному обсязі 13.06.2008 року.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку суму пені за період з 18.03.2008 року по 13.06.2008 року у розмірі 17 695 грн. 73 коп., збитки від інфляції за період з 01.03.2008 року по 13.06.2008 року у розмірі 35 157 грн. 70 коп. та 3% річних за період 18.03.2008 року по 13.06.2008 року в сумі 2 448 грн. 36 коп.

Крім того, позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача збитки в сумі 24 492 грн. 54 коп., обґрунтовуючи їх витратами по сплаті процентів за користування кредитом у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 15/07 від 27.09.2007 року.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі (а.с. 118-120 ), зокрема просить застосувати строки позовної давності щодо стягнення суми пені.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Щодо застосування строків позовної давності, суд відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки відповідно до роз’яснення ВАСУ № 01-6/438 від 16.04.1993 року якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Позивачем нарахована сума пені за період з 18.03.2008 року по 13.06.2008 року. В даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Крім того,слід зазначити , що у відповідності до вищезазначеного роз’яснення, якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.

Позивач в останньому судовому засіданні усно клопотав стягнути з відповідача суму пені за період з 18.03.2008 року по 31.05.2008 року. Враховуючи наведене, сума пені за вказаний період становить 15 699 грн. 68 коп., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Також не беруться до уваги заперечення відповідача щодо стягнення з нього збитків від інфляції та річних, оскільки відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до вищезазначеного роз’яснення, якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.

Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 24 492 грн. 54 коп., обґрунтовуючи їх витратами по сплаті процентів за користування кредитом у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 15/07 від 27.09.2007 року слід зазначити наступне:

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) Протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Зокрема, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Як зазначає позивач, кредитний договір № 136/2 був укладений ЗАТ «Троїцький молзавод»10 травня 2007 року, ціль якого згідно п.1.2. є оплата витрат, пов’язана з діяльністю підприємства. Ніяких правовідношень між позивачем та відпоідачем на момент укладення кредитного договору не було.

Договір між позивачем та відповідачем щодо поставки молока був укладений лише 27 вересня 2008 року, тому ніякого причинно - наслідкового зв'язку не між цими двома подіями не вбачається.

В даному випадку суд вважає, що позивач не довів того факту, що протиправна дія відповідача є причиною, а збитки в сумі 24 492 грн. 54 коп., - наслідком такої протиправної поведінки.

В порушення положень ст. 33 ГПК України Позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вознесенський сиркомбінат», Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58 - А (код 00446598) пеню у розмірі 15 699 грн. 68 коп., збитки від інфляції у розмірі 35 157 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 2 448 грн. 36 коп., державне мито у розмірі 533 грн. 03 коп. та 78 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод», м. Одеса, вул. Княжа, 16, кв. 3 (код 20925390).

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль